Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР у постанові від 10 листопада 1966 року N 874 "Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи" відзначили, що під керівництвом Комуністичної партії в нашій країні здійснено небачену за глибиною і розмахом культурну революцію.

У розв'язанні цього великого завдання видатна роль належить радянській школі. Вперше в історії людства створено справді демократичну систему освіти, яка забезпечує громадянам реальну можливість здобувати середню і вищу освіту. Всі народи Радянського Союзу мають школу рідною мовою, всюди запроваджено загальне обов'язкове восьмирічне навчання, зростає число молодих робітників і колгоспників, які вчаться без відриву від виробництва.

Разом з тим Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР зазначили, що рівень навчальної і виховної роботи загальноосвітньої школи все ще не відповідає зростаючим вимогам життя.

Міністерства освіти (народної освіти) союзних республік не вживають належних заходів щодо подолання невідповідності навчальних планів і програм сучасному рівню наукових знань, щодо усунення перевантаження школярів обов'язковими навчальними заняттями, яке негативно позначається на глибині і міцності знань учнів, на їх здоров'ї.

Мають місце серйозні недоліки у виховній роботі. Багато керівників шкіл і вчителів недостатньо використовують один з найважливіших принципів радянської педагогіки - виховання учнів у колективі і через колектив з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Є значні недоліки в підготовці й підвищенні кваліфікації вчителів та інших працівників освіти. Школи, особливо сільські, все ще не повністю укомплектовані вчителями з відповідною освітою.

Найважливіша роль у розв'язанні завдань освіти і комуністичного виховання молоді повинна належати педагогічній науці. Проте науково-дослідні педагогічні заклади країни повільно розробляють вузлові, життєво важливі проблеми народної освіти. Величезний і різносторонній досвід, нагромаджений радянською школою, своєчасно не аналізується і глибоко не узагальнюється. Педагогічні дослідження в масштабі країни майже не координуються.

Потребує серйозного зміцнення навчально-матеріальна база шкіл. Тимчасом кошти, які виділяються для цього, в ряді республік, країв і областей своєчасно і повністю не освоюються. Органи народної освіти і охорони здоров'я не приділяють достатньої уваги додержанню санітарно-гігієнічного режиму шкіл.

Партійні організації, Ради депутатів трудящих, комсомольські і профспілкові організації все ще недостатньо подають допомогу органам народної освіти в організації навчання і виховання дітей, поліпшенні спільної роботи школи, сім'ї і громадськості, підвищенні педагогічної культури населення.

Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР звертають увагу партійних, радянських, комсомольських і профспілкових організацій на те, що в умовах бурхливого науково-технічного і соціального прогресу, як ніколи, зростає роль школи, яка повинна забезпечити всебічний розвиток підростаючих поколінь, виховати гідних будівників комуністичного суспільства. Інтереси розвитку продуктивних сил і дальшого зростання культури народу настійно вимагають значного підвищення якості знань учнів, кращої підготовки їх до суспільно корисної праці.

Відповідно до рішень XXIII з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу в галузі освіти і комуністичного виховання молоді ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР визнали, що радянська школа і надалі повинна розвиватись як загальноосвітня, трудова, політехнічна. Її головними завданнями є озброєння учнів міцними знаннями основ наук, формування в них високої комуністичної свідомості, підготовка молоді до життя, до свідомого вибору професії. Пов'язуючи всю виховну роботу з життям, школа повинна озброювати учнів розумінням законів суспільного розвитку, виховувати школярів на революційних і трудових традиціях радянського народу; розвивати в них високе почуття радянського патріотизму, виховувати готовність до захисту соціалістичної Батьківщини; розкривати значення братерської єдності всіх народів Радянського Союзу, їх дружби з трудящими соціалістичних країн, виховувати учнів у дусі солідарності з усіма народами, які ведуть боротьбу проти колоніалізму і влади капіталу, за свободу і національну незалежність; рішуче боротися з проникненням буржуазної ідеології в свідомість учнів, з проявами чужої моралі. Школа повинна здійснювати естетичне виховання учнів, яке відіграє важливу роль у їх ідейному і моральному формуванні, а також дбати про фізичний розвиток і зміцнення здоров'я школярів.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР визнали, що найважливішим завданням партійних і радянських органів у галузі народної освіти є здійснення в основному до 1970 року в країні загальної середньої освіти для підростаючого покоління.

На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1966 р. N 874 "Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи" ЦК КП України і Рада Міністрів Української РСР

1. Прийняти постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1966 р. N 874 "Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи" до керівництва та неухильного виконання.

Обкомам КП України, виконкомам обласних (Київської та Севастопольської міських) Рад депутатів трудящих, Міністерству освіти УРСР, Укрпрофраді, ЦК ЛКСМ України довести цю постанову до всіх партійних, профспілкових і комсомольських організацій, місцевих Рад депутатів трудящих, педагогічних колективів шкіл та широкої громадськості.

2. Зобов'язати обкоми КП України, виконкоми обласних Рад депутатів трудящих і Міністерство освіти УРСР забезпечити неухильне здійснення рішення XXIII з'їзду КПРС про запровадження загальної середньої освіти для підростаючого покоління. Посилити контроль за здійсненням загального обов'язкового восьмирічного навчання, наполегливо добиватися, щоб усі діти шкільного віку вчилися в школі.

3. Виконкомам обласних (Київської і Севастопольської міських) Рад депутатів трудящих, Держплану УРСР і Міністерству освіти УРСР забезпечити відповідно до завдань народногосподарського плану на 1966-1970 роки розвиток по роках п'ятирічки сітки загальноосвітніх шкіл і зростання контингенту учнів у них, а також безумовне виконання планових завдань по будівництву шкіл і зміцненню їх навчально-матеріальної бази.

4. З метою дальшого удосконалення середньої освіти, забезпечення стабільності в роботі школи, послідовного здійснення принципів політехнічного навчання і трудового виховання Міністерству освіти УРСР, науково-дослідним інститутам педагогіки і психології розробити і запровадити науково обгрунтовані навчальні плани і програми, взявши за основу підготовлені Академією наук СРСР, Академією педагогічних наук СРСР рекомендації щодо навчальних планів і програм.

Протягом 1967 року завершити роботу по розробці нових програм з української і російської мов, української літератури, історії УРСР і географії УРСР.

При розробці нових навчальних планів і програм привести зміст освіти у відповідність з вимогами розвитку науки, техніки і культури; забезпечити наступність у вивченні основ наук з I по X клас, більш раціональний розподіл навчальних матеріалів по роках навчання, початок систематичного викладання основ наук з четвертого року навчання (зберігаючи діючі умови сплати праці вчителів I-IV класів), а також забезпечити подолання перевантаження учнів шляхом вивільнення навчальних програм і підручників від зайвої деталізації і другорядного матеріалу.

5. Міністерству освіти УРСР розробити план переходу шкіл республіки на нові навчальні плани і програми з тим, щоб здійснити його планомірно і організовано не пізніше 1970/71 навчального року.

6. Для поліпшення умов проведення навчальних занять установити таку граничну наповнюваність класів у загальноосвітніх школах: I-VIII класи - 40 учнів, IX-X класи - 35 учнів.

11. Міністерству освіти УРСР та науково-дослідним інститутам педагогіки і психології до 1968 року розробити список-мінімум типового обладнання, навчально-наочного приладдя та технічних засобів навчання і виховання для початкових, восьмирічних і середніх шкіл Української РСР.