В результаті неухильного підвищення матеріального добробуту і культурного рівня народу, здійснення широких соціально-економічних і санітарно-гігієнічних заходів в республіці з року в рік знижується захворюваність населення з стійкою втратою працездатності.

Міністерство охорони здоров'я УРСР і Міністерство соціального забезпечення УРСР та їх органи на місцях проводять певну роботу по організації відновного лікування хворих. Зараз суспільно корисною працею зайнято 51 процент всіх інвалідів, які перебувають на обліку в органах соціального забезпечення.

Разом з тим в питаннях запобігання інвалідності, відновного лікування і експертизи працездатності, посилення охорони праці робітників і трудовлаштування інвалідів мають місце істотні недоліки.

Окремі міністерства і відомства УРСР, керівники промислових підприємств, радгоспів і колгоспів ще незадовільно виконують постанову ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 8 жовтня 1968 р. N 525 "Про заходи по дальшому поліпшенню охорони здоров'я і розвитку медичної науки в Українській РСР" в частині поліпшення організації охорони праці і техніки безпеки, запобігання професійним захворюванням, виробничому і побутовому травматизму. Залишається високим рівень виробничого травматизму на підприємствах вугільної промисловості та чорної металургії.

Державний комітет Ради Міністрів УРСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду та його органи на місцях, а також установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я УРСР не повністю використовують надані їм права, не завжди проявляють належну вимогливість до керівників міністерств, відомств і промислових підприємств щодо створення безпечних умов праці для робітників.

Органи охорони здоров'я недостатньо приділяють уваги вивченню причин інвалідності, розробці і здійсненню комплексних заходів по профілактиці і зниженню інвалідності, дальшому вдосконаленню системи відновного лікування. Повільно розгортається мережа медичних установ для організації відновного лікування. Недостатньо використовуються можливості профілакторіїв медико-санітарних частин і поліклінік при промислових підприємствах для відновного лікування робітників і службовців після проходження ними основного курсу в лікарнях.

Істотні недоліки мають місце в роботі багатьох лікарсько-трудових експертних комісій, які ще слабо вивчають структуру, динаміку та причини інвалідності. Лише 40 процентів лікарів-експертів є постійними працівниками цих комісій.

Керівники окремих промислових підприємств, радгоспів і колгоспів не виконують трудові рекомендації лікарсько-консультаційних комісій (ЛКК) і лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК), не організовують для інвалідів спеціальних цехів, виробничих ділянок чи бригад, де були б створені необхідні умови для їх роботи.

Виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих не вживають ще необхідних заходів до виконання постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 8 жовтня 1968 р. N 525 та по раціональному трудовлаштуванню осіб з частковою втратою працездатності.

Рада Міністрів Української РСР

1. Зобов'язати міністерства, відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми:

а) до 1 жовтня 1970 р. розробити і здійснити додаткові заходи по виконанню постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 8 жовтня 1968 р. N 525, звернувши особливу увагу на додержання правил техніки безпеки, створення належних санітарно-гігієнічних умов і усунення на виробництві причин, що призводять до захворювань та інвалідності робітників, службовців і колгоспників;

б) здійснити заходи по дальшому полегшенню умов праці жінок і підлітків, які зайняті фізичною роботою, насамперед на підприємствах з шкідливими умовами виробництва;

в) докорінно поліпшити трудовлаштування хворих та інвалідів у відповідності з рекомендаціями лікарсько-консультаційних комісій і лікарсько-трудових експертних комісій, переважно на тих підприємствах і в організаціях, де вони стали інвалідами;

г) до 1 грудня 1970 р. визначити перелік промислових підприємств, на яких у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 13 березня 1963 р. N 309 необхідно у 1971-1975 роках організувати спеціальні цехи, дільниці та робочі місця для трудовлаштування інвалідів з урахуванням особливостей їх захворюваності, ступеня втрати працездатності та професійної підготовки, розробити перспективні плани розширення діючих спецпідприємств і цехів, а також будівництва нових трудовлаштування інвалідів, хворих на туберкульоз, психічні, серцево-судинні та інші захворювання, і пенсіонерів по старості;

д) подавати спеціальним школам-інтернатам для дітей з вадами фізічного і розумового розвитку допомогу у зміцненні їх навчально-матеріальної бази для трудового навчання та підготовки учнів до практичної діяльності в різних галузях народного господарства; забезпечити виконання завдань по трудовлаштуванню випускників цих шкіл.

2. Міністерству охорони здоров'я УРСР, облвиконкомам і Київському міськвиконкому протягом 1971-1975 років:

а) забезпечити будівництво лікарень відновного лікування хворих в містах Ворошиловграді, Донецьку, Харкові та Києві за рахунок державних капіталовкладень у відповідності з постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 8 жовтня 1968 р. N 525;

б) організувати 10 обласних водолікарень з станціонарними відділеннями на 100 і більше ліжок, 6 лікарень для відновного лікування дітей, які перенесли нейроінфекційні захворювання; перепрофілювати 100 дільничих лікарень на долікування хворих, які пройшли основний курс лікування в спеціалізованих відділеннях і потребують відновного лікування; у лікарнях з кількістю ліжок 500 і більше відкрити відділення на 40-60 ліжок для проведення відновного лікування, з розподілом по областях згідно з додатком;

в) передбачити в річних планах значне розширення сітки лікувально-трудових майстерень при протитуберкульозних і психоневрологічних закладах.

3. Держгіртехнагляду УРСР посилити контроль за діяльністю міністерств, відомств і підприємств щодо створення безпечних умов праці на виробництві, підвищити персональну відповідальність інспекторського складу за доручену справу.

4. Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я УРСР:

а) забезпечити посилення санітарного нагляду за умовами праці на промислових підприємствах і в сільському господарстві. Підвищити якість періодичних медичних оглядів і ефективність диспансеризації хворих з хронічними захворюваннями та осіб, які тривалий час хворіють і є інвалідами;

б) вжити заходів до поліпшення профілактики, раннього виявлення та своєчасного оздоровлення хворих на туберкульоз, серцево-судинні, психоневрологічні та професійні захворювання;

в) передбачати в планах робіт науково-дослідних і медичних інститутів розробку тем, зв'язаних з профілактикою інвалідності серед трудящих і застосуванням відновного лікування;

г) забезпечити поліпшення в медичних інститутах викладання теоретичних і методичних основ трудової експерпизи.

5. Зобов'язати Міністерство соціального забезпечення УРСР, Міністерство охорони здоров'я УРСР, Міністерство освіти УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми:

а) зміцнити там, де це необхідно, склад ЛТЕК висококваліфікованими лікарями. Продовжувати роботу по створенню спеціалізованих ЛТЕК для експертизи працездатності хворих на туберкульоз, серцево-судинні, психоневрологічні, професійні та інші захворювання;

б) до 1 грудня 1970 р. закінчити створення постійно діючих міжрайонних ЛТЕК і забезпечити необхідні умови для їх роботи, укомлектувавши ці комісії постійними лікраськими кадрами;

в) з метою визначення напряму лікування хворих і раціонального трудовлаштування забезпечити активну участь у засіданнях ЛТЕК представників лікарсько-консультаційних комісій;

г) передбачити організацію в 1971-1975 роках:

- в кожній області дитячих санаторіїв для відновного лікування дітей з психоневрологічними захворюваннями за рахунок зміни профілю дитячих туберкульозних санаторіїв;

- в обласних центрах і великих містах дитячих ясел-садків для утримання дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи.

6. Зобов'язати Міністерство соціального забезпечення УРСР:

а) підвищити якість роботи лікарсько-трудових експертних комісій, посилити їх зв'язок з лікарсько-консультаційними комісіями з питань якісного медичного огляду хворих з стійкою втратою працездатності, раціонального їх трудовлаштування та відновного лікування;