Надаючи важливого значення розвиткові соціально-культурної сфери, запобіганню порушенням здоров'я, боротьбі із шкідливими звичками, поліпшенню умов праці, побуту і відпочинку трудящих, відповідно до рішень XXVII з'їзду КПРС, XXVII з'їзду Компартії України, Основних напрямів розвитку охорони здоров'я населення і перебудови охорони здоров'я СРСР у дванадцятій п'ятирічці і на період до 2000 року Рада Міністрів Української РСР

1. Схвалити розроблену Міністерством охорони здоров'я УРСР з участю Держплану УРСР, Міністерства народної освіти УРСР, Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Міністерства торгівлі УРСР, Державного комітету УРСР по охороні природи, Державного комітету УРСР по фізичній культурі і спорту, Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях, Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню, Державного комітету УРСР по статистиці, Укрпрофради Комплексну програму профілактики захворювань і формування здорового способу життя населення Української РСР на період до 2000 року (додається).

Облвиконкомам, Київському та Севастопольському міськвиконкомам, міністерствам і відомствам УРСР забезпечити до 1 квітня 1990 р. розробку на основі Комплексної програми аналогічних програм в областях, містах і районах, у галузях народного господарства, на підприємствах, в об'єднаннях і колгоспах.

2. Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, Держагропрому УРСР, облвиконкомам, Київському та Севастопольському міськвиконкомам при розробці планів соціального та економічного розвитку передбачати необхідні кошти і матеріальні ресурси для реалізації Комплексної програми профілактики захворювань і формування здорового способу життя населення Української РСР на період до 2000 року, поліпшення екологічної ситуації, приведення дитячих дошкільних і учбових закладів у стан, що відповідає санітарним вимогам, створення належних умов праці, насамперед для жінок, розвитку фізичної культури, активної пропаганди здорового способу життя.

3. Державному комітетові УРСР по телебаченню і радіомовленню, Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі забезпечити систематичне інформування населення про хід реалізації Комплексної програми профілактики захворювань і формування здорового способу життя населення Української РСР на період до 2000 року.

Стан здоров'я населення є інтегрованим показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального благополуччя, могутнім фактором впливу на економічний, трудовий і культурний потенціал суспільства.

Збереження і зміцнення здоров'я населення - найважливіше соціальне завдання держави, яке може бути вирішено лише в разі об'єднання зусиль державних і громадських установ, медичних органів і закладів, більш чіткого визначення обов'язків, підвищення відповідальності кожного підрозділу та реальної заінтересованості кожного громадянина у збереженні власного здоров'я.

Протягом останнього десятиріччя в республіці склалася несприятлива демографічна ситуація. Рівень народжуваності продовжує поступово знижуватись. Показник природного приросту населення за 10 років зменшився майже на 30 процентів. Середня тривалість життя становить 71 рік, у тому числі чоловіків - 66, жінок - 75 років.

Однією з найнегативніших тенденцій є зростання смертності населення в працездатному віці, причому число чоловіків значно перевищує число жінок. Основними причинами смертності є захворювання системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми і нещасні випадки, хвороби органів дихання.

Повільно знижується дитяча смертність. Її показник у 1988 році на 1000 новонароджених становив 14,2 (1978 р. - 17,9).

При існуючих тенденціях демографічного розвитку виникнуть небажані структурні зміни у віковому складі населення: питома вага дітей і підлітків зменшуватиметься, а осіб непрацездатного віку - збільшуватиметься.

Рівень загальної захворюваності протягом останніх років підвищився і становить 7074 на 10 тис. населення. Набули поширення такі захворювання, як психічні, ендокринні та алергічні, злоякісні новоутворення, інфаркт міокарда, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хвороби печінки, нирок та інші. Зокрема, психічні захворювання досягли 455, ендокринологічна патологія - 271, злоякісні новоутворення - 136 випадків на 10 тис. чоловік.

Несприятливі зміни в стані здоров'я людей зумовлені багатьма факторами: забрудненням навколишнього середовища, зростанням нервово-психічного напруження, недостатнім рівнем фізичного та гігієнічного виховання населення і особливо молоді, незадовільними умовами праці, нераціональним харчуванням, шкідливими звичками.

Комплексна програма профілактики захворювань і формування здорового способу життя населення Української РСР на період до 2000 року передбачає здійснення заходів, спрямованих на усунення вказаних факторів з метою збереження і зміцнення здоров'я людей.

Низький технічний рівень багатьох підприємств, широкомасштабне впровадження продукції хімічних виробництв у різні сфери життєдіяльності людини та деякі інші фактори призвели до погіршення екологічної ситуації в республіці.

Рівні забруднення повітря, води і грунту в ряді промислових районів значно перевищують гранично допустимі концентрації.

Особливо несприятливе становище склалося у Ворошиловграді, Донецьку, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Маріуполі, Запоріжжі, Комунарську, Кривому Розі, Лисичанську, Макіївці.

Відсутність координованої республіканської системи лабораторного контролю навколишнього середовища, єдиної бази об'єктивних даних, що характеризують екологічну обстановку, ускладнює розробку першочергових і перспективних заходів щодо її поліпшення.

Моніторинг навколишнього середовища проводиться не завжди ефективно і з обмеженої кількості забруднюючих речовин. Відсутні надійні методики і сучасна апаратура для аналітичного контролю за екологічною ситуацією. Для одержання повної та достовірної інформації, прийняття обгрунтованих рішень назріла гостра необхідність створити єдину систему контролю за участю відповідних міністерств і відомств, а також чітко визначити функції кожного з них у розв'язанні завдань, що передбачають зменшення впливу шкідливих факторів на здоров'я людей.

З метою зменшення впливу екологічного фактору, який сьогодні, за думкою вчених, обумовлює 20-30 процентів загальної захворюваності населення, необхідно:

розробити і впровадити моделі регіональних автоматизованих систем контролю, створити бази об'єктивних даних і математичної обробки інформації про забруднення природного середовища в областях і промислових центрах з напруженою екологічною ситуацією

забезпечити поетапну розробку та впровадження сучасних приладів контролю вмісту шкідливих речовин у викидах підприємств і використання їх у системах автоматизованого нагляду за якістю навколишнього середовища

розробити науково обгрунтовані методики генетичного моніторинга для оцінки динаміки мутаційного процесу у зв'язку з забрудненням навколишнього середовища

розробити і впровадити регіональні цільові програми по радикальному поліпшенню навколишнього середовища, збереженню та зміцненню здоров'я населення в промислових районах Донбасу, Кривбасу і Придніпров'я

впровадити на великих водоймищах та підземних водозаборах, використовуваних для питного і господарського водопостачання, автоматизовану систему контролю за якістю води

здійснити комплекс заходів щодо недопущення утворення канцерогенних речовин та їх викидів у навколишнє середовище, зокрема розробити і впровадити нові екологічно безпечні технології виробництва та використання екологічно чистого палива, а також пило-газоуловлююче устаткування

провести санітарно-гігієнічну паспортизацію всіх радіотехнічних об'єктів у республіці

з метою зняття емоційного напруження у населення, викликаного відсутністю або перекрученням інформації про стан навколишнього середовища, вважати за доцільне встановити на всіх пунктах лабораторного контролю стаціонарні й пересувні світлові табло

У народному господарстві республіки працюють 25,5 млн. чоловік, з них 9,7 млн. зайнято ручною працею. Умови праці багатьох робітників вугільної, гірничорудної і металургійної промисловості продовжують залишатися незадовільними. Ступінь впливу професійних шкідливостей на здоров'я працюючих, рівні несприятливих промислових факторів (пил, шум, вібрація, хімічні речовини) часто перевищують допустимі гігієнічні нормативи. Як наслідок, професійна захворюваність і захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників тут найвищі.

Останнім часом різко сповільнилися темпи та обмежилися масштаби розробки принципово нових технологічних рішень по боротьбі з пилом, нормалізації теплового режиму. В структурі професійної захворюваності гірників пилова патологія займає перше місце (48 проц.). Залишається низьким рівень механізації виробничих процесів у металургії - 50-60 процентів. На десятки децибелів перевищує допустимі рівні шум, який створюється як діючою, так і новою технікою.

Повільно скорочується кількість робітників, зайнятих важкою фізичною працею, в агропромисловому комплексі. Низький процент механізації у тваринництві, садівництві, переробних галузях промисловості, на вирощуванні сільськогосподарських культур у закритому грунті.

Професійна захворюваність робітників машинобудівних галузей спостерігається головним чином в ливарному виробництві. Реконструкція підприємств машинобудування провадиться повільно, застарілі приміщення ливарних цехів не виводяться з експлуатації. Нове обладнання, машини, механізми часто не відповідають гігієнічним вимогам. Недосконалість технологічних процесів на ряді підприємств стає як реальним (Чорнобиль), так і потенціальним джерелом несприятливих впливів на здоров'я людей.

Електрозварювальними роботами зайнято понад 0,3 млн. чоловік. Майже 80 процентів зварників працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, тому рівень професійної патології серед зварників більш як у 10 разів перевищує середньореспубліканський показник і не спадає.

Для зниження рівня основних виробничих шкідливостей і факторів, що спричиняють професійні захворювання, пропонується:

впровадити більш досконалі системи розробки родовищ і вентиляції шахт та розрізів, здійснити заходи щодо підвищення технічного рівня основних і допоміжних процесів виробництва, широкого застосування засобів контролю за станом та кондиціюванням рудникового повітря

проводити оздоровлення гірників різних груп диспансерного нагляду без відриву від виробництва, для чого забезпечити будівництво на вугільних шахтах медико-оздоровчих комплексів і впровадження індивідуальних профілактичних програм

розробити і впровадити в металургійному і ливарному виробництві технологічні процеси, агрегати, що виключають або значно зменшують застосування ручних машин, які є джерелами локальної вібрації та виробничого шуму

вивчити умови праці й розробити та здійснити заходи щодо профілактики захворювань робітників при застосуванні інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур

максимально механізувати виробничі процеси на об'єктах тваринництва, в першу чергу на дільницях, де використовується ручна праця

налагодити серійний випуск високоефективних санітарно-технічних пристроїв для боротьби зі зварними аерозолями і впровадити їх на підприємствах зварювального виробництва

Урбанізація, збільшення кількості громадського та особистого транспорту, автоматизація багатьох виробничих процесів, постійне зростання "сидячих" професій і питомої ваги розумової праці на фоні незадовільного розвитку масової фізичної культури значно обмежують рухову активність і зменшують фізіологічні резерви людини.

Гіподинамія і фізичне недорозвинення стають причиною послабленої реакції організму, знижують його опір до простудних, серцево-судинних та інших захворювань, внаслідок чого в республіці щоденно не працює понад 600 тис. чоловік.

Керівники підприємств і організацій не несуть прямої відповідальності за стан здоров'я трудящих. Спортивні споруди функціонують лише в 7 процентах промислових підприємств, недостатня їх кількість і за місцем проживання населення.

Особливу тривогу викликає фізичне виховання дітей: 10 процентів дошкільників мають надмірну вагу, 40 процентів - порушення осанки, половина - фізично недорозвинена. Потреба в руховій активності школярів компенсується на уроках фізкультури і поза школою тільки на 18-20 процентів.

Враховуючи, що підвищення фізичної активності населення має величезне значення в профілактиці захворювань, необхідно:

розробити для подання Президії Верховної Ради Української РСР проект Закону про фізичне виховання населення УРСР

докорінно поліпшити фізичне виховання дітей у дошкільних закладах, для чого організувати спеціальну підготовку вихователів і медичних працівників. Переглянути програми навчання і плани позашкільної роботи з дітьми в загальноосвітніх школах, школах-інтернатах і професійно-технічних училищах, збільшити кількість уроків фізкультури і розширити роботу фізкультурних секцій

значно збільшити число дітей і підлітків, які навчаються в дитячо-юнацьких спортивних школах. Розширити мережу дитячих і підліткових фізкультурно-спортивних клубів у системі державного і відомчого житлового фонду, виділяти для цього відповідні приміщення, інвентар, обладнання, учбову та методичну літературу

включити до учбових програм медичних вузів і училищ розділ про профілактику захворювань засобами фізичної культури. Організувати в інститутах і на факультетах удосконалення лікарів цикли учбових занять з питань лікарського контролю і лікувальної фізкультури для терапевтів, педіатрів, середнього медичного персоналу, педагогів і вихователів дитячих дошкільних закладів

організувати навчання батьків основ фізичного виховання і загартування дітей, звернувши особливу увагу на плавання; розширити будівництво плавальних басейнів при дитячих дошкільних закладах, школах і в мікрорайонах міст

створити умови для забезпечення рухливого режиму дошкільників та учнів навчальних закладів. Ширше використовувати з цією метою можливості кооперації коштів навчальних закладів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та культурно-оздоровчих кооперативів

організувати при кожній капітальній спортивній споруді центри здоров'я, консультативні пункти, в кожному районі - фізкультурно-оздоровчі комплекси для широкого залучення населення до занять фізичною культурою

створити Республіканську науково-дослідну лабораторію з проблем утвердження здорового способу життя засобами фізичної культури і спорту, вивчення медичних та соціологічних аспектів у цій галузі

розмістити замовлення по виробництву спортивного взуття, швейних та трикотажних виробів, тренажерів, виробів для туризму й активного відпочинку на спеціалізованих підприємствах, в цехах і на дільницях

розширити на промислових підприємствах, в учбових закладах мережу центрів реабілітації, тренажерних залів, кімнат психологічного розвантаження, профілакторіїв з фізкультурно-оздоровчим напрямом, плавальних басейнів та інших спортивних споруд

організувати в складі поліклінік обласних, міських, центральних районних лікарень, медсанчастин і санаторіїв-профілакторіїв відділення (кабінети) нетрадиційних методів лікування з застосуванням мануальної, рефлексо-, фіто- і психотерапії, гомеопатії та інших методів. Розширити підготовку відповідних спеціалістів

Значна частина працездатного населення республіки вживає спиртні, переважно міцні, напої. Зросло вживання самогону, сурогатів та замінників алкоголю, наркотичних і токсичних речовин. На обліку в закладах охорони здоров'я перебуває понад 850 тис. хворих на алкоголізм. Зловживання алкоголем вкрай негативно впливає на перебіг захворювань серцево-судинної та нервової систем, органів травлення, дихання та інших, викликає тяжкі ускладнення, призводить до погіршення генофонду. З 212 тис. дітей з порушенням психіки третина народилася в сім'ях алкоголіків. Половина правопорушень, злочинів і третина дорожньо-транспортних пригод пов'язана із вживанням спиртних напоїв.

Величезну шкоду здоров'ю завдає тютюнокуріння, що скорочує тривалість життя на 10-15 років. Кожний десятий з числа осіб, які палять, захворює на рак легенів. У той же час палить більше половини чоловіків, ця шкідлива звичка поширюється і серед жінок, у зв'язку з чим захворюваність на злоякісні пухлини органів дихання зросла серед них за останні 10 років у 5 разів. Куріння є фактором ризику для виникнення серцевих захворювань, хвороб органів дихання і травлення, негативно впливає на перебіг вагітності і розвиток плоду. Особливо шкідлива дія нікотину в період статевого розвитку (12-18 років), проте нині постійно отруюють себе нікотином більше половини юнаків і 10 процентів дівчат.

Розширення вживання спиртних напоїв і куріння та зростання їх негативних наслідків вимагають підвищення ефективності гігієнічної культури, створення психологічно і соціально обгрунтованих форм виховання населення, починаючи з дошкільного віку. Для цього потрібно:

організувати навчання педагогів і вихователів дитячих дошкільних закладів, викладачів шкіл і середніх спеціальних учбових закладів з питань протиалкогольної та антинікотинової пропаганди. Видати для цього відповідні посібники та методичні розробки. Посилити спільну роботу навчальних закладів і сім'ї у вихованні здорового покоління, рекомендувати працівникам дитячих дошкільних закладів, шкіл, технікумів і професійно-технічних училищ, установити зв'язок з батьками, які вживають спиртні напої та палять, а також з підприємствами і організаціями, де вони працюють

включити до програм навчання студентів педагогічних вузів і учнів училищ, інститутів удосконалення спеціалістів педагогічного та медичного профілю цикл лекцій з питань згубної дії спиртних напоїв, наркотиків і куріння тютюну на організм дітей і підлітків, а також вивчення форм і методів доведення цих знань до населення, передусім до школярів і студентів

створити телесеріал про шкідливість вживання алкоголю, наркотичних і токсичних речовин, куріння

організувати госпрозрахункові стаціонарні відділення анонімного лікування хворих на алкоголізм і наркоманію, розширити мережу госпрозрахункових амбулаторних відділень і кабінетів анонімного лікування хворих на алкоголізм, наркоманію і токсикоманію у містах і районах з населенням 100 тис. чоловік і більше

У комплексі факторів, що визначають стан здоров'я населення, важливу роль відіграє не тільки оптимальне задоволення потреб людини в харчових продуктах, а й їх повноцінність - збалансованість біологічно активних компонентів.

У повсякденному харчуванні не вистачає білків, клітковини, вітамінів, ряду мінеральних солей та мікроелементів. Разом з тим вживається багато вуглеводів (вироби з борошна, цукор), сіль, жири тваринного походження.

Через недостатнє виробництво овочів і фруктів потреба в них задовольняється лише на 66 і 55 процентів.

Внаслідок нераціональної структури харчування більше половини населення має надмірну вагу, до 30 процентів - ожиріння.

Незбалансоване харчування є однією з основних причин поширення гіповітамінозів серед дітей, атеросклерозу, захворювань серця, ендокринно-обмінних порушень (особливо цукрового діабету) серед дорослих. Незадовільна організація дієтичного харчування на багатьох промислових підприємствах призводить до високого рівня захворюваності органів травлення у робітників.

Все це вимагає збільшення виробництва маложирних м'ясних і молочних продуктів, збагачення їх повноцінними білками, вітамінами, мінеральними речовинами, харчовими волокнами, низькокалорійними замінниками цукру та зменшення в них солі.

Незадовільно проводиться розробка уніфікованих систем гігієнічного контролю за вмістом у харчових продуктах пестицидів, нітратів, солей важких металів і харчових добавок, які негативно впливають на діяльність органів і систем людського організму. Не вирішено питання промислового виробництва спеціальних продуктів дитячого харчування.

З метою поліпшення структури та якості харчування населення передбачити:

збільшення виробництва та заготівель овочів і фруктів для максимального задоволення потреб населення. Створити для цього в областях спеціалізовані зони вирощування вказаної продукції, особливо тепличних та ранніх сортів

розробку і впровадження в практику реалізації продуктових наборів для різноманітних вікових і професійних груп населення, що проживає в різних регіонах республіки, в тому числі в несприятливих екологічних районах (зона підвищеного радіаційного контролю, великі промислові центри тощо)

завершення роботи по впорядкуванню та створенню стабільних сировинних зон (спеціалізовані радгоспи, колгоспи, тваринницькі комплекси тощо) для виробництва продуктів дитячого харчування в необхідному асортименті