Рада Міністрів Української РСР

1. Встановити, що головними завданнями і напрямами роботи Міністерства праці УРСР (Мінпраці УРСР) є:

підготовка пропозицій для формування державної політики в сфері зайнятості, розробка перспективних та поточних державних програм зайнятості населення та забезпечення контролю за їх реалізацією;

працевлаштування населення, регулювання зайнятості жінок, молоді та інвалідів, забезпечення соціального захисту громадян, визнаних в установленому порядку тимчасово не зайнятими, а також внутріреспубліканський перерозподіл робочої сили, включаючи переселення, видачу ліцензій на завіз робочої сили з інших держав і республік;

методичне та організаційне забезпечення проведення робіт по професійній орієнтації населення, перепідготовці вивільнюваних працівників, раціональне та ефективне використання фонду зайнятості населення, включаючи створення за його рахунок нових робочих місць, організацію громадських робіт і житлово-побутових умов для відповідних категорій населення, контроль за дотриманням законодавства про зайнятість населення;

формування системи державних гарантій щодо захисту рівня життя громадян, проведення розрахунків величини мінімального споживчого бюджету та щорічне його уточнення, обгрунтування пропозицій про порядок проведення та визначення розмірів індексації доходів населення з урахуванням індексу цін на споживчі товари і послуги;

розробка заходів і програм щодо попередження та подолання малозабезпеченості громадян, підтримка їх доходів на рівні не нижче прожиткового мінімуму, поліпшення становища та посилення соціального захисту жінок, молоді й пенсіонерів, вирішення проблем розвитку народонаселення, проведення в життя активної демографічної та сімейної політики;

підготовка пропозицій про встановлення гарантованого державою мінімуму заробітної плати для всіх кваліфікаційних категорій працівників, контроль за виконанням рішень з питань оплати праці на державних підприємствах і в бюджетних організаціях;

забезпечення захисту прав працівників на здорові умови праці, розробка науково обгрунтованих республіканських соціальних нормативів з умов і режимів праці, організаційно-методична робота з профілактики побутового травматизму;

здійснення контролю за додержанням трудового законодавства, надання консультацій та посередництво в розгляді спірних питань при розв'язанні колективних трудових конфліктів, проведенні переговорів при укладенні трудових угод між галузевими профспілками і об'єднаннями підприємств (союзами, асоціаціями, концернами тощо), сприяння їх співробітництву в поліпшенні організації та умов праці; вирішенні проблем соціального розвитку трудових колективів;

узагальнення практики укладення колективних договорів і підготовка пропозицій щодо її удосконалення, проведення організаційно-методичної роботи по поданню підприємствам і організаціям допомоги у впровадженні прогресивних форм організації, нормування та оплати праці, передового досвіду з питань соціального розвитку трудових колективів;

розробка пропозицій про надання потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС населенню трудових пільг та компенсацій, контроль за переселенням та працевлаштуванням громадян із радіоактивно забруднених територій.

2. Міністерству праці УРСР забезпечити налагодження постійних зв'язків з Міжнародною Організацією Праці, вивчення та узагальнення міжнародного досвіду регулювання відносин і зайнятості населення, його соціального захисту, поліпшення умов праці, а також міжвідомчу координацію наукових досліджень з проблем праці, зайнятості і соціального захисту населення.

3. Погодитись з пропозицією Міністерства праці УРСР про створення Українського науково-дослідного інституту праці цього Міністерства на базі Українського філіалу науково-дослідного інституту праці Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях (м. Луганськ).

Міністерству праці УРСР вирішити це питання з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях до 1 грудня 1990 року, маючи на увазі збереження першої категорії по оплаті праці керівників і наукових працівників та передачу інститутові приміщення і майна, що належать філіалові.

4. З метою забезпечення ефективної зайнятості населення і його соціального захисту в зв'язку з переходом до ринкової економіки створити на базі діючих в областях, містах і районах центрів (бюро) по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення державну службу зайнятості.

Доручити Міністерству праці УРСР підготувати та внести до 1 листопада 1990 року до Ради Міністрів УРСР відповідні пропозиції з цього питання, а також про створення республіканського і регіональних фондів зайнятості.

Перетворити Республіканський центр по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення в Республіканський центр зайнятості і професійної орієнтації населення при Міністерстві праці УРСР з фінансуванням за рахунок коштів республіканського фонду зайнятості і коштів, що надходитимуть від виконання для підприємств, установ, організацій робіт за прямими господарськими договорами.

5. Виходячи з наступних змін трудових відносин в умовах регульованої ринкової економіки рекомендувати виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів створити в управліннях (відділах) по праці і соціальних питаннях підрозділи по координації та вирішенню питань зайнятості і соціального захисту населення на підвідомчій території.