Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Раду у справах релігій при Кабінеті Міністрів України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Ради Міністрів УРСР від 25 лютого 1975 р. N 98 "Про затвердження Положення про Раду в справах релігій при Раді Міністрів Української РСР";

постанову Ради Міністрів УРСР від 24 березня 1980 р. N 199 "Про статус, структуру і штати Ради в справах релігій при Раді Міністрів УРСР".

1. Рада у справах релігій є центральним органом державного управління України, що діє при Кабінеті Міністрів України і підвідомча йому.

Рада забезпечує проведення єдиної державної політики щодо релігії та церкви, вирішення відповідно до чинного законодавства питань, пов'язаних з державно-церковними відносинами, реалізацією права громадян на свободу совісті, додержанням принципів відокремлення церкви від держави і школи від церкви, сприяє виконанню релігійними організаціями їхніх статутних завдань, не втручаючись у здійснювану ними в межах закону діяльність.

2. Рада у справах релігій у своїй роботі керується Конституцією України, законами та іншими рішеннями Верховної Ради України, її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Рада організує виконання законодавчих актів, указів Президента України, рішень Уряду України.

Рада узагальнює практику застосування законодавства про свободу совісті та релігійні організації, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Рада у справах релігій при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з іншими органами державного управління України та Кримської АРСР, органами місцевого самоврядування, їхніми структурними підрозділами у справах релігій, а також з відповідними органами інших держав.

4. Головними завданнями Ради у справах релігій є:

сприяння реалізації гарантованого громадянам права на свободу совісті, створенню віруючим умов і можливостей сповідувати релігію, мати вільнодоступні місця богослужінь та об'єднуватися у відповідні релігійні структури;

установлення взаємовідносин між державними органами і релігійними організаціями на основі визнання цивільної правоздатності релігійних організацій, обов'язків держави щодо релігійних організацій та обов'язків релігійних організацій щодо держави і суспільства;

сприяння вирішенню питань, пов'язаних з передачею у власність або у користування релігійним організаціям культових будівель і майна;

зміцнення взаєморозуміння і терпимості між віруючими різних віросповідань та їхніми релігійними організаціями;

сприяння на прохання релігійних організацій їх участі у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах з міжнародними організаціями, паломництві на території України і за її межами.

5. Рада у справах релігій відповідно до покладених на неї завдань:

а) подає практичну допомогу релігійним організаціям у застосуванні ними законодавства України про свободу совісті та релігійні організації;

б) на прохання релігійних організацій подає їм необхідну допомогу з питань, що потребують вирішення у державних органах;

в) запобігає проявам у будь-якій формі релігійної винятковості, нетерпимості до невіруючих і віруючих інших віросповідань і зневажливого ставлення до почуттів громадян, розпалюванню ворожнечі й ненависті на релігійному грунті;

г) запобігає втручанню державних органів і громадських організацій у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, а також втручанню релігійних організацій у діяльність інших релігійних організацій, у справи державних органів і громадських організацій;