На виконання постанови Верховної Ради України від 15 травня 1992 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" Кабінет Міністрів України

1. Міністерству економіки, Міністерству сільського господарства і продовольства, іншим міністерствам і відомствам, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям забезпечити нарощування обсягів житлового будівництва на селі за рахунок першочергового спрямування для цієї мети коштів державного і місцевого бюджетів, сприяти залученню для розвитку житлового будівництва у сільській місцевості коштів підприємств, організацій, трудових колективів, населення та інших інвесторів.

Організацію будівництва житла в сільській місцевості покласти на місцеві державні адміністрації і виконкоми Рад народних депутатів.

Спорудження житла і господарських будівель в трудонедостатніх сільських населених пунктах для громадян, зайнятих у сільському господарстві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері (включаючи фермерські господарства, розташовані в межах земельного фонду цих пунктів), здійснювати за рахунок державних централізованих капіталовкладень.

2. Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству економіки, Міністерству праці, Академії наук, Українській академії аграрних наук разом з Радою Міністрів Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями внести до 1 жовтня 1992 р. зміни до методики визначення трудонедостатніх сільських населених пунктів, взявши при цьому за критерій недостатню чисельність працездатних жителів даного населеного пункту, що є причиною його відмирання, господарського занепаду прилеглої до нього території.

3. Академії наук, Українській академії аграрних наук, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству статистики, Міністерству інвестицій і будівництва розробити і подати до 1 січня 1993 р. Кабінетові Міністрів України проект порядку здійснення моніторингу сільської поселенської мережі.

4. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів:

забезпечити збереження існуючої сільської поселенської мережі, відновлення хутірських та інших поселень, у яких створюються фермерські господарства;

уточнити до 1 квітня 1993 р. перелік трудонедостатніх сільських населених пунктів, розробити програми їх відродження та благоустрою.

5. Установити, що добровільне переселення громадян і членів їхніх сімей, у тому числі з міст, у трудонедостатні, занепадаючі сільські населені пункти здійснюється державною службою зайнятості Міністерства праці на основі договорів з державними адміністраціями сільських адміністративних районів і оплачується за рахунок відповідних місцевих бюджетів. Обов'язковою умовою залучення громадян в трудонедостатні поселення є гарантоване забезпечення їх роботою за місцем проживання на підприємствах (в організаціях) сільського господарства, переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу та соціальної сфери села або створення необхідних умов для заняття підприємницькою діяльністю в зазначених галузях.

6. Сім'ям, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти для роботи в агропромисловому комплексі і соціальній сфері села, виплачується одноразова грошова допомога для обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім'ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім'ї. При цьому зазначена допомога рівними частками погашається за рахунок коштів підприємств і організацій, куди працевлаштовуються переселенці, і державного (при міжобласному переселенні) та місцевого (при внутріобласному переселенні) бюджетів.

Громадянам, які переселяються з метою ведення підприємницької діяльності, матеріальна допомога повністю надається з відповідних бюджетів.

7. Рекомендувати колективним сільськогосподарським підприємствам (включаючи риболовецькі), радгоспам, міжгосподарським та іншим сільськогосподарським підприємствам, організаціям:

при залученні переселенців для роботи в селах, не віднесених до трудонедостатніх, забезпечувати їх житлом та надавати допомогу за рахунок власних коштів для покриття витрат, пов'язаних з переїздом на нове місце проживання і соціально-побутовим облаштуванням, а також виділяти на пільгових умовах безоплатно худобу і корми для створення підсобного господарства, а також паливо, будівельні матеріали тощо;

для заохочення молоді до 30-річного віку, яка залишається працювати в сільському господарстві або переїхала в сільську місцевість на постійне місце проживання і побудувала за власні кошти індивідуальне житло, виплачувати грошову допомогу на обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім'ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім'ї.

8. Міністерству праці до 1 жовтня 1992 р. внести відповідні зміни і доповнення до діючого порядку проведення переселення сімей у сільську місцевість.

9. Установити, що індивідуальним сільським забудовникам, які споруджують житло і господарські будівлі на землях сільських населених пунктів, надається державний пільговий кредит обсягом не більше 90 відсотків вартості споруджуваного житла і господарських будівель на термін 30 років з оплатою 3 відсотків річних. За наявності в них неповнолітніх дітей відсоткова ставка зменшується до таких розмірів: одна дитина - 2 відсотки, двоє - 1 відсоток. У разі коли є троє дітей надається безвідсотковий кредит.

Видача державних пільгових кредитів здійснюється через установи Ощадного банку.

Витрати Ощадного банку на обслуговування державних пільгових кредитів компенсуються за рахунок державного бюджету у розмірі 3 відсотків суми наданих кредитів.

Міністерство економіки і Міністерство фінансів щорічно визначають ліміти пільгових довгострокових державних кредитів для Республіки Крим та областей у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті.