1 грудня 2000 року на загальних зборах колективу працівників цеху N 32 (відомча воєнізована охорона) державного підприємства "Придніпровський хімічний завод" було сформовано і затверджено 10 вимог до адміністрації підприємства.

Оскільки відповідь адміністрації підприємства не задовольнила трудовий колектив цеху по висунутих працівниками вимогах, 12 грудня 2000 року ініціативна група, що є повноважним представником працівників, прийняла рішення про вступ в колективний трудовий спір (протокол N 2).

Відповідно до положень частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" 12 грудня 2000 року Національна служба посередництва і примирення зареєструвала за N 014/01-04-В колективний трудовий спір між працівниками цеху N 32 (відомча воєнізована охорона) державного підприємства "Придніпровський хімічний завод" та адміністрацією підприємства.

Із 10 висунутих найманими працівниками вимог 7 зареєстровано Національною службою посередництва і примирення:

1) негайно розпочати планове забезпечення особового складу охорони речовим майном у відповідності з положеннями та нормами постачання;

2) забезпечити робочі місця світлом, теплом, гарячою водою та санітарно-побутовими умовами;

3) провести обстеження робочих місць загону відомчої воєнізованої охорони на предмет промислового забруднення;

4) розпочати матеріально-технічне забезпечення;

5) вирішити питання про закріплення спеціалістів для виконання побутових потреб за загоном відомчої воєнізованої охорони;

6) виплачувати своєчасно поточну заробітну плату, погасити заборгованість з компенсацією та індексацією;

7) підвищити заробітну плату робітникам загону відомчої воєнізованої охорони на 30%.

Три інші вимоги, висунуті найманими працівниками цеху N 23, не відповідають положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і не є предметом колективного трудового спору. Вони повинні розглядатися і вирішуватися адміністрацією підприємства в установленому чинним законодавством порядку.

Примирні процедури, в тому числі і трудовий арбітраж, рішення якого було надіслане Міністерству палива та енергетики України, Державному комітету ядерного регулювання України, Дніпродзержинській міській раді та директору підприємства для розгляду та реагування, спору не вирішили.

20 квітня 2001 року на загальних профспілкових зборах цеху було прийнято рішення про оголошення страйку у зв'язку з відсутністю інформації щодо вжитих заходів по вирішенню колективного трудового спору від відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та адміністрації підприємства. Проведення страйку планувалось з 15 по 17 травня 2001 року.

Сприяючи вирішенню даного колективного трудового спору у відповідності до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Національна служба посередництва і примирення надала сторонам спору, Дніпродзержинському міському голові та Дніпропетровській обласній державній адміністрації рекомендації (лист від 28.04.2001 року N 09-01/03) щодо передчасності проведення страйку та необхідність пошуку шляхів врегулювання розбіжностей, що виникли в процесі виконання рішення трудового арбітражу, яке має рекомендаційний характер.

Оскільки адміністрацією підприємства не було вжито відповідних заходів реагування, а сторона найманих працівників вичерпала всі можливості щодо врегулювання даного спору, то у відповідності із частиною третьою статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" уповноважені представники трудового колективу цеху N 32 державного підприємства "Придніпровський хімічний завод" звернулися по сприяння у вирішення цього колективного трудового спору до Національної служби посередництва і примирення (наш вхідний N 08-05/869 від 26.04.2001 року).

Національна служба посередництва і примирення в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, розглянула матеріали колективного трудового спору між найманими працівниками цеху N 32 державного підприємства "Придніпровський хімічний завод" міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області та адміністрацією підприємства і встановила наступне.

Висунуті у відповідності із статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" 7 зареєстрованих Національною службою посередництва і примирення вимог найманих працівників цеху N 32 державного підприємства "Придніпровський хімічний завод" повністю відповідають положенням статті 2 означеного Закону і зумовлені розбіжностями, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин внаслідок порушень норм чинного законодавства України про працю і підлягають розгляду та вирішенню у відповідності із нормами Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Рішенням трудового арбітражу від 1 березня 2001 року було зобов'язано адміністрацію державного підприємства "Придніпровський хімічний завод" забезпечити погашення заборгованості із заробітної плати з урахуванням необхідності компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, а також звернутись до Міністерства палива та енергетики України щодо вирішення питання виділення цеху N 32 в самостійний структурний підрозділ, який, поряд з фінансуванням із державного бюджету, мав би змогу вести госпрозрахункову діяльність на договірних засадах, та внести відповідні зміни до статуту підприємства.

Крім того, означене рішення трудового арбітражу зобов'язувало адміністрацію підприємства вжити заходів щодо стягнення дебеторської заборгованості за виконані послуги згідно чинного законодавства.

Рішення трудового арбітражу сторонами колективного трудового спору не виконані.