Відповідно до частин першої та третьої статті 15, частини третьої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та підпункту 15) пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000,

1. Затвердити Положення про порядок підготовки і прийняття рішення Національної служби посередництва і примирення по суті колективного трудового спору (конфлікту) у разі звернення сторін коллективного трудового спору (конфлікту) по сприяння у його вирішенні (додається).

2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм цього Положення при реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених статтями 15 і 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.

3. Наказ Національної служби посередництва і примирення від 05.06.2000 року N 42 "Про затвердження Положення про порядок підготовки і прийняття рішення Національної служби посередництва і примирення по суті колективного трудового спору (конфлікту) у разі звернення сторін коллективного трудового спору (конфлікту) по сприяння у його вирішенні" вважати таким, що втратив чинність.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Положення про порядок підготовки і прийняття рішення Національної служби посередництва і примирення по суті колективного трудового спору (конфлікту) у разі звернення сторін колективного трудового спору (конфлікту) по сприяння у його вирішенні (далі - Положення) встановлює порядок підготовки рішення, вимоги до його змісту, порядок прийняття, оприлюднення та доведення його до виконавців.

1.2. Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закон) сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні коллективного трудового спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП).

1.3. Якщо законом встановлена заборона на проведення страйку, то в цьому випадку представницький орган найманих працівників або профспілки в обов'язковому порядку звертаються по сприяння у вирішенні колективного трудового спору до НСПП.

1.4. НСПП приймає рішення про припинення розгляду колективного трудового спору (конфлікту) в таких випадках:

- є рішення суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

- представницький орган найманих працівників або профспілки відмовився від висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог;

- сторони уклали угоду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

1.5. Рішення НСПП по суті колективного трудового спору (конфлікту) мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

2.1. Колективні трудові спори (конфлікти) на виробничому та територіальному рівнях розглядаються відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях, колективні трудові спори на виробничому та територіальному рівнях в місті Києві - сектором НСПП по роботі в місті Києві, колективні трудові спори на виробничому та територіальному рівнях в місті Севастополі - представництвом НСПП в місті Севастополі.

2.2. Колективні трудові спори (конфлікти) на виробничому, якщо підприємство має структурні підрозділи на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України, галузевому, територіально-галузевому і національному рівнях розглядаються відділом правового забезпечення НСПП.

2.3. НСПП в ході підготовки рішення зобов'язана забезпечити дотримання принципу змагальності сторін коллективного трудового спору (конфлікту) та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості.

Обов'язок доказування покладається на сторони коллективного трудового спору (конфлікту): кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.