Національна служба посередництва і примирення розглянула листа відділення Національної служби посередництва і примирення в Херсонській області від 27 травня 2005 року N 02-21/01-47 з проханням надати роз'яснення, чи мають право наймані працівники Херсонської технічної дільниці міста Херсона, яка є структурним підрозділом Чорноморсько-Азовського виробничого експлуатаційного управління морських шляхів міста Одеси, не має статусу юридичної особи, вимагати підвищення окладів і тарифних ставок працівникам дільниці при наявності заборгованості із заробітної плати іншим підрозділам Чорноморсько-Азовського виробничого експлуатаційного управління морських шляхів міста Одеси, на тій підставі, що трудовий колектив дільниці спроможний самостійно заробити кошти для вирішення цієї вимоги.

Національна служба посередництва і примирення в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, роз'яснює наступне.

Абзацом другим частини першої статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є "на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник".

Таким чином, статтею 3 Закону, яка має правовстановлюючий характер - визначає право відповідних категорій найманих працівників (найманих працівників, окремих категорій найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів) на колективний захист своїх соціальних і економічних прав, найманим працівникам структурних підрозділів підприємства, установи, організації надано право бути стороною колективного трудового спору.

Стаття 4 Закону, яка має правозастосовчий характер, визначає механізм реалізації права найманих працівників структурних підрозділів підприємств, установ, організацій бути стороною колективного трудового спору, зокрема і в плані формування вимог найманих працівників до власника або уповноваженого ним органу (представника). Вимоги висуваються найманими працівниками структурних підрозділів до власників або уповноважених ними ними органів (представників). Ці вимоги повинні відповідати положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", якою визначено, що:

"Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю".