Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) розглянула листа відділення НСПП в Херсонській області від 02 лютого 2004 року N 01-21/01-11 щодо надання роз'яснень з окремих питань, що виникли при висуненні вимог найманих працівників до власника чи уповноваженого ним органу (представника) відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

1. Стосовно питання висунення вимог найманими працівниками Дочірнього підприємства ВАТ "Херсонські комбайни" ВКЦ "Петровець".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова організація чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

Відповідно до пункту 1 статті 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Відповідно до частини 8 статті 63 Господарського кодексу України, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Державний класифікатор України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" ДК 002:2004, затверджений Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року N 97, визначає дочірнє підприємство, як підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого).

Стаття 126 Господарського кодексу України визначає випадки існування асоційованих підприємств. Асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі, якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/ або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 58 Господарського кодексу України про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано в органах преси.

Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підприємством було укладено (здійснено) невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство повинно компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки.

Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспроможності і буде визнано банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство.

Таким чином, якщо згідно установчих документів та відомостей державної реєстрації Дочірнього підприємства ВАТ "Херсонські комбайни" ВКЦ "Петровець" між цим підприємством та ВАТ "Херсонські комбайни" встановлені відносини вирішальної залежності, як це передбачено статтею 126 Господарського кодексу України, наймані працівники Дочірнього підприємства ВАТ "Херсонські комбайни" ВКЦ "Петровець" можуть висувати вимоги до органів управління ВАТ "Херсонські комбайни", як до представників власника, якщо вирішення поставлених питань належить до їх компетенції. Разом з тим, вимоги найманих працівників не повинні суперечити змісту статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і не торкатися питань управління підприємством та господарських відносин між контролюючим та дочірнім підприємством.