Зміст і підсумки діяльності Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП) як постійно діючого державного органу для врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) у 2000 році засвідчують, що її основні зусилля були спрямовані на реалізацію завдань, визначених для Служби Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 30.12.2000 року N 1393/2000.

При цьому основними напрямами діяльності Служби в 2000 році були:

- сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин;

- запобігання виникненню та сприяння своєчасному вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів);

- здійснення посередництва і примирення при вирішенні таких спорів (конфліктів);

- прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

- забезпечення правового супроводу здійснення примирних процедур.

Оскільки сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) на будь-якому рівні - виробничому, галузевому, територіальному, національному - є, з одного боку, наймані працівники (як правило, в особі профспілок, що представляють їх інтереси), а з іншого - власник або уповноважений ним орган чи представник, то результат реалізації НСПП зазначених вище головних завдань значною мірою був пов'язаний в 2000 році із:

- налагодженням взаємодії найманих працівників, профспілок і роботодавців;

- координацією їх зусиль для врегулювання спору (конфлікту);

- використанням потенціалу всіх причетних до даного спору (конфлікту) органів, організацій, установ заради вироблення взаємоприйнятного для сторін рішення.

Варто зазначити, що якщо із самого початку НСПП відчувала хай не спротив, але в значній мірі якусь настороженість як з боку роботодавців, так і з боку найманих працівників та профспілок під час проведення примирних процедур, то в даний час ситуація кардинально міняється. І наймані працівники, і профспілки, як органи, уповноважені представляти інтереси найманих працівників, і роботодавці починають розуміти, що завдання НСПП полягають не в посиленні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, а в сприянні їх вирішенню, в забезпеченні дотримання норм чинних законодавчих та нормативно-правових актів.

На другому році функціонування НСПП та її структурних підрозділів на місцях стратегічні напрями діяльності Служби набули подальшої конкретизації у сприянні поліпшенню соціально-трудових відносин та вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), здійсненні посередництва і примирення при розв'язанні таких спорів, їх прогнозуванні з метою запобігання виникненню чи своєчасному вирішенню, попередженню страйків як крайніх засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

За результатами річної роботи НСПП можна стверджувати, що правові примирно-переговорні процедури як спосіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) набувають все більшого поширення і ефективності, витісняючи мітингові, стихійно-страйкові підходи.

В 2000 році НСПП сприяла подальшій нормалізації соціально-трудових відносин у колективах, вирішенню 588 колективних трудових спорів (конфліктів), попередженню значної кількості конфліктних ситуацій, стихійних зупинок виробництва та страйків.

Особливістю проведення такої роботи у 2000 році було те, що вона здійснювалася, особливо у другому півріччі, на фоні помітних позитивних зрушень в економіці в цілому, досягнення найбільшого за останні роки приросту виробництва у промисловості, поліпшення окремих фінансових показників роботи підприємств ряду галузей народного господарства, незаперечно позитивних результатів аграрної реформи і, як наслідок, більших можливостей органів виконавчої влади різних рівнів, органів місцевого самоврядування, профспілок, самих підприємств, установ та організацій предметно реагувати на ускладнення чи й загострення соціально-трудових відносин.

Впродовж 2000 року НСПП продовжувала здійснювати системний багаторівневий аналіз стану, динаміки, тенденцій соціально-трудових відносин у виробничих колективах конкретних галузей з метою організації своєчасного, адресного і ефективного реагування заінтересованих органів на потенційні ускладнення соціально-трудових відносин, націлювала їх на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння результативному їх вирішенню.

Збір, систематизація і аналіз НСПП на місцях інформації з цих питань, як показує двохрічний досвід, дозволяє вже на доконфліктній, дострайковій стадії добиватися прийняття найбільш результативних рішень, що задовольняють обидві сторони соціально-трудових відносин. Прогноз стану цих відносин, ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), що у відповідності до Закону все більш активно запроваджується НСПП, також дозволяє вичленити групу галузей, регіонів, конкретних трудових колективів, де соціально-трудові відносини через невирішеність ряду важливих для колективу питань можуть набути критичного рівня, і дає підстави не лише констатувати наближення такої перспективи, а й заздалегідь вжити попереджувальних заходів щодо нормалізації ситуації.

Протягом 2000 р. НСПП здійснювала аналіз цих питань як у цілому по народному господарству, так і диференційовано - по окремих галузях чи регіонах. Зокрема, у 2000 р. НСПП проаналізувала і підготувала відповідні пропозиції та рекомендації щодо соціально-трудових відносин у галузях: вугільної промисловості, сільського господарства, радіоелектроніки, газового господарства, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, освіти. Вибір саме цих галузей був спричинений відносно високим рівнем конфліктогенності у даних галузях, більшою питомою вагою в них колективних трудових спорів, конфліктів, страйків тощо, нагальною потребою широкого впровадження тут при сприянні НСПП правових засобів розв'язання спірних ситуацій.

Вивчення НСПП впродовж звітного року динаміки та тенденцій соціально-трудових відносин у виробничих колективах, аналіз причин, змісту вимог, що висували наймані працівники до власника (представника власника) у колективних трудових спорах, конфліктах, страйках цих та інших галузей показують, що, як і в попередні періоди, домінуючими конфліктогенними чинниками, які спричиняли до ускладнення чи загострення відносин між сторонами соціально-трудових відносин практично у всіх галузях народного господарства залишаються наявність заборгованості із заробітної плати, несвоєчасність її виплати, низький рівень.

Вимоги щодо цих питань у колективних трудових спорах, що знаходилися на розгляді і сприянні НСПП у 2000 р., складали 81,6% від загальної кількості вимог. Низький рівень заробітної плати в цілому ряді галузей (охороні здоров'я, освіті, сільському господарстві, легкій промисловості, житловому господарстві та ін.), як показує аналіз, робить працівників цих галузей соцільно досить чутливими до будь-якого погіршення ситуації (призупинення дії гарантій чи пільг, невиконання угод, договорів, графіків погашення заборгованості тощо). За умов, коли заробітна плата залишається основним джерелом доходів переважної частини населення, розв'язання проблеми заборгованості стало б реальною основою нормалізації і поліпшення соціально-трудових відносин у всіх колективах, підґрунтям продуктивного здійснення економічних реформ.

Скорочення протягом 2000 р. заборгованості із заробітної плати працівникам, зайнятим у галузях економіки на 1471962 тис. грн., або на 23,01%, за умов середньорічного індексу інфляції, який становив 128,2%, реально мало що змінив на місцях, у трудових колективах. Питома вага "старої" заборгованості (за 1999 і попередні роки) у загальній сумі заборгованості при цьому зросла з 28,3% до 41,6%.

У порівнянні з початком 2000 року в багатьох областях відбулося зростання заборгованості із заробітної плати на одного середньооблікового працівника облікового складу:

у Житомирській області - на 20,4%, у Миколаївській - на 33,9%, Полтавській - на 9,4%, Харківській - на 19,9 %, Сумській - на 9,6 %, Херсонській - на 18,0%, в Автономній Республіці Крим - на 16,0%, у місті Севастополі - на 28,0%, місті Києві - на 35,3%, що реально ускладнює стан соціально-трудових відносин у цих регіонах.

У загальному обсязі заборгованості в областях велика питома вага боргу із заробітної плати припадає на конкретні галузі, роблячи саме їх у першу чергу конфліктонебезпечними. Зокрема, питома вага заборгованості працівникам сільського господарства у загальній заборгованості складає, наприклад, у Тернопільській області 61,2%, у Чернігівській - 60,1%, у Полтавській - 60,8%, у Хмельницькій - 64,4%; працівникам промисловості Львівської області - 45,1%, Харківської - 53,1%. У промисловій групі галузей одна з найвищих питома вага заборгованості із заробітної плати - працівникам підприємств машинобудування і металообробки: у Полтавській області - 51,3%, Сумській - 55,5%, Харківській - 75,0%.

В розрізі областей в ряді галузей має місце зростання заборгованості із заробітної плати. Складним і надалі залишається стан з виплатою заробітної плати працівникам житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту та ін.

Все це у поєднанні з іншими чинниками негативного характеру, що безпосередньо формують соціальні настрої членів трудових колективів, - низьким рівнем заробітної плати, продовженням практики бартерних відносин і, відповідно, розрахунків у негрошовій формі за комерційними цінами, відносно високим рівнем працюючих у режимі неповного робочого дня (тижня), широкою практикою на місцях відправки працівників у відпустки з ініціативи адміністрацій без збереження заробітної плати, невиконання адміністраціями суб'єктів господарювання власних зобов'язань, угод тощо, на фоні негативних факторів більш високого економічного порядку - збиткового характеру виробничої діяльності значної частини підприємств, високої дебіторської та кредиторської заборгованості, зростання обсягів взаємних неплатежів та іншого створювало у багатьох трудових колективах ситуацію складних, потенційно конфліктонебезпечних соціально-трудових відносин, і при подальшому нереагуванні чи формальному реагуванні перетворювалося у колективні трудові спори, конфлікти, а то й страйки з вимогами економічного характеру.

Результати комплексного аналізу НСПП ряду ключових показників засвідчують, що у 2000 р. найбільшою ускладненістю чи напругою вирізнялися соціально-трудові відносини у виробничих колективах вугільної промисловості, машинобудування і металообробки, електроенергетики, житлово-комунального господарства, транспорту, освіти.

Кожен з 588 колективних трудових спорів, що знаходився на розгляді НСПП у 2000 р., означає, що уповноважений найманими працівниками орган, представляючи інтереси найманих працівників, або роботодавці в особі власника, уповноваженого ним органу чи представника, не лише зверталися до НСПП за посередництвом у вирішенні спорів (конфліктів), але й спільно з НСПП вели пошук взаємоприйнятних для сторін рішень.

І якщо в 1999 році за сприянням до нас зверталися переважно представники найманих працівників, то в 2000 році ми мали іншу ситуація. І роботодавці, і наймані працівники почали виявляти інтерес до вирішення розбіжностей в цивілізованому правовому руслі.

До НСПП почали безпосередньо звертатися і керівники підприємств, і представники найманих працівників за сприянням або роз'ясненнями. Прикладом належної взаємодії Національної служби посередництва і примирення із адміністрацію та уповноваженими найманими працівниками органами можна назвати позитивне вирішення трудового конфлікту на державному підприємстві "Украерорух". З ініціативи дирекції та профспілкового комітету державного підприємства "Цирконій" (місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), дирекції та профспілкового комітету державного комунального підприємства "Херсонелектротранс" ми сприяємо в даний час вирішенню колективних трудових спорів на цих підприємствах. І таких прикладів можна навести не одиниці, а десятки, в тому числі практично в усіх галузях народного господарства.

І це відрадно, оскільки кожен розуміє, що лише при взаємному бажанні сторін колективних трудових спорів ці спори можуть бути позитивно вирішеними.

Не може бути однозначного підходу до вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин. Жоден колективний трудовий спір не є типовим. Типовими можуть бути лише причини їх виникнення. І жоден колективний трудовий спір не може бути вирішеним за чітко визначеним стандартом.

Все залежить, насамперед, від позицій сторін. І від тих цілей, які вони ставлять перед собою. Якщо і наймані працівники, і роботодавець з самого початку мають бажання вирішити розбіжності, то вони зроблять все залежне і від себе, і від інших відповідних органів, щоб цей спір був вирішеним. І в цьому плані вони в повній мірі використовують можливості Національної служби посередництва і примирення.

НСПП вважає, що і з боку роботодавців, і з боку найманих працівників повинно бути постійне прагнення до стабілізації соціально-трудових відносин. В багатьох випадках колективні трудові спори виникають на підприємствах, в установах і організаціях, в яких роботодавець з самого початку ігнорує вимоги найманих працівників, не бажає сідати за стіл переговорів, ухиляється від проведення примирних процедур.

В 2000 р. НСПП сприяла вирішенню 588 колективних трудових спорів, в т.ч. за рівнями:

- галузевий рівень - 6 (1,02%);

- територіальний рівень - 39 (6,63%);

- виробничий рівень - 543 (92,35%).

Учасниками колективних трудових спорів (конфліктів) в 2000 році були 2461522 чол., в середньому на один спір припадало 4186 учасників. Серед вимог, висунутих працівниками у відповідності до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", вимога погашення заборгованості із заробітної плати була домінуючою: учасники спорів вимагали ліквідувати заборгованість у сумі 1348,49 млн. грн. Таким чином, на один спір в середньому припадала сума заборгованості в 2293,3 тис. грн., а в розрахунку на одного учасника колективного трудового спору заборгованість складала в середньому 547,83 грн.

Основні характеристики спорів:

на галузевому рівні:

- кількість учасників - 1803 тис. чол.

- середня кількість учасників одного колективного трудового спору - 300,5 тис. чол.

- сума заборгованості із заробітної плати, що стала причиною виникнення колективних трудових спорів - 601,1 млн. грн.

- середня сума заборгованості, що припадала на одного учасника спору - 333,4 грн.;

на виробничому і територіальному рівнях:

- кількість учасників -527,6 тис. чол.

- середня кількість учасників одного колективного трудового спору - 1022 чол.

- сума заборгованості із заробітної плати, що стала причиною колективних трудових спорів - 570,3 млн. грн.

- середня сума заборгованості, що припадала на одного учасника спору - 1080,9 грн.

Найбільша кількість спорів з початку року припадає на промислову групу галузей - 54,3%.

В розрізі галузей народного господарства (кількість і в процентах до загальної кількості спорів):

машинобудування і металообробка - 114 (19,4%);

житлово-комунальне господарство - 73 (12,42%);

освіта - 51(8,67%);

електроенергетика - 47 (7,99%);

сільське господарство - 47 (7,99%);

паливна промисловість - 45 (7,65%);

транспорт - 38 (6,46%);

харчова промисловість - 34 (5,78%);

охорона здоров'я - 29 (4,93%) тощо.

Здійснення НСПП комплексу заходів, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", нормативно-правовими актами НСПП (організація примирно-переговорних процедур, правовий супровід спорів, контроль за виконанням рішень примирних комісій, трудових арбітражів, підготовка рекомендацій, рішень НСПП, координація взаємодії заінтересованих органів, установ, організацій тощо), дозволило вирішити із 588 колективних трудових спорів (конфліктів) 251 (42,7%), в стадії вирішення (вирішуються) знаходиться 157 (26,7%), в стадії розгляду - 180 спорів (30,6%).

Принагідно слід зазначити, що збільшення кількості спорів як у кількісному, так і в територіальному аспектах НСПП не тлумачить однозначно лише як негативний показник: в багатьох випадках, як показує вивчення ситуації в шахтарських колективах, ріст кількості спорів відображає реальне зміщення настроїв у цих колективах від стихійно-страйкових до переговорно-правових способів вирішення соціальних проблем.

Аналіз НСПП динаміки кількості спорів у різних галузях впродовж 2000 р. показує, що найбільше чисельність спорів виросла у промисловості - з 170 до 193, або на 13,5 %, у т.ч. у паливній промисловості - з 19 до 39, або більше ніж вдвічі. Істотно зросла кількість колективних трудових спорів (конфліктів) у житлово-комунальному господарстві - з 18 до 34 (на 88,8%), в освіті - з 14 до 25 (на 78,6%), на транспорті - з 21 до 25 (на 19,0%). В сільському господарстві кількість спорів (конфліктів) виросла з 40 у 1999 р. до 47 у 2000 р.

Станом на 15.02.2001 р. на розгляді, контролі і сприянні НСПП з початку року знаходилося 353 колективних трудових спорів, з яких 38 були зняті з контролю як вирішені, а 315 знаходиться в стадії вирішення або розгляду, в т.ч. на галузевому рівні - 5, на територіальному - 26, на виробничому - 284.

В 588 колективних трудових спорах (конфліктах) було висунуто 1109 вимог, з них вимоги, що стосувалися:

невиконання законодавства про працю - 759 (68,44%);

виконання колективних договорів (угод) - 260 (23,45%);

встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого побуту - 71(6,4%);

укладення або зміни колективного договору, угоди - 19 (1,71%).

В загальному числі вимог 905 (81,6%) є вимоги з питань заробітної плати (погашення заборгованості, підвищення посадових окладів тощо).

Із висунутих в 2000 році 1109 вимог 451 (40,67%) були задоволені, 278 (25,07) знаходяться в стадії вирішення і 380 (34,26%) - в стадії розгляду.

Зважаючи на те, що пошук ефективних шляхів вирішення кожного колективного трудового спору (конфлікту), координація зусиль всіх заінтересованих у цьому органів, установ і організацій значною мірою залежить від осмислення змісту, правової оцінки вимог, НСПП у 2000 р. продовжувала системно аналізувати вимоги, висунуті найманими працівниками у колективних трудових спорах (конфліктах).

Порівняльний аналіз висунутих найманими працівниками в 2000 році вимог із 1999 роком показує, що за змістом і питомою вагою вони аналогічні попередньому періоду: у нових спорах нових колективів висуваються також, як першочергові, вимоги:

- усунути практику невиконання законодавства про працю, зокрема щодо нормування і оплати праці - 656 вимог (59,19%);

- забезпечити виконання колективних договорів, угод - 260 (23,45%), у т.ч. з питань заборгованості із заробітної плати, своєчасної її виплати - 208 (18,76%);

- встановити нові або змінити існуючі соціально-економічні умови щодо організації виробництва і праці - 51 (4,60%);

- не допускати невиконання законодавства про працю стосовно забезпечення гарантій і компенсацій (пільг) - 43 (3,88%) та ін.

Аналіз НСПП вимог найманих працівників на предмет їх правової обгрунтованості із встановленням переліку законодавчих і нормативно-правових актів, порушення яких призвело до колективних трудових спорів (конфліктів), показує, що переважна більшість вимог висувається обгрунтовано, а порушення прав найманих працівників мають місце. Разом з тим, частина вимог, що висуваються найманими працівниками, не могла бути зареєстрована в НСПП, оскільки вони суперечили положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і не могли бути предметом такого спору.

Дворічний досвід НСПП у сприянні вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), аналізу вимог найманих працівників показує, що вимоги ліквідації заборгованості із заробітної плати, своєчасної її виплати, при всьому їх нинішньому домінуванні, дедалі частіше доповнюються іншими вимогами, які, ймовірно, по мірі задоволення перших двох надалі постануть як найактуальніші. Це, зокрема, вимоги підвищення рівня заробітної плати, бюджетного забезпечення статей чинного законодавства щодо гарантій та пільг певним категоріям працюючих, відновлення оптимальних міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, розширення державної підтримки в охороні праці тощо.

Станом на 15.02..2001 р. на розгляді і сприянні НСПП у вирішенні знаходиться 713 вимог найманих працівників, з них 558 (78,3%) стосуються невиконання власником (представником власника) положень законодавства про працю в частині нормування і оплати праці.

У звітному році НСПП продовжувала роботу по вивченню і узагальненню причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) як основного чинника, що впливає на зміст вимог, характер їх вирішення та на ступінь напруженості соціально-трудових відносин в ході врегулювання розбіжностей між сторонами відносин.

Як і в попередній період, основними і безпосередніми причинами, що призводили до ускладнення відносин між власником (представником власника) та найманими працівниками на місцях, були невиконання власником законодавства про працю, невиконання колективних договорів, угод в частині оплати праці, погашення заборгованості із заробітної плати, її своєчасної виплати, забезпечення гарантій і компенсацій (пільг), встановлення мінімальних соціальних гарантій щодо оплати праці.

Так, причиною переважної більшості з 582 колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому і територіальному рівнях у 2000 році стала заборгованість із заробітної плати в сумі 747,4 млн. грн.; основною причиною 6 колективних трудових спорів на галузевому рівні - заборгованість із заробітної плати в сумі 601,09 млн. грн.

Невирішуваність питання щодо заборгованості, наприклад, працівникам освіти поступово трансформувала локальні колективні трудові спори (конфлікти) на виробничому, територіальному рівнях у масштабний галузевий спір між профспілкою працівників освіти та науки України і Міністерством освіти та науки України, спричиненого загальною заборгованістю із заробітної плати на момент виникнення спору в сумі 311,62 млн. грн.

Така ж закономірність властива й виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) у розрізі адміністративно-територіальних одниць.

Серед інших факторів, що безпосередньо спричиняють до спорів, конфліктів, страйків, слід назвати незабезпечення власником (представником власника) продуктивної зайнятості, охорони праці, гарантій при укладенні, зміні та припиненні трудових договорів, ухилення власника від укладання колективних договорів тощо.

Аналіз НСПП змісту колективних трудових спорів (конфліктів) показує, що групу об'єктивних причин їх виникнення складають:

значна кредиторська та дебіторська заборгованість;

недостатнє фінансування витрат бюджетних установ, значне недофінансування по дотаціях, субсидіях та пільгах, передбачених законодавчими і нормативно-правовими актами для відшкодування витрат підприємств та ін.

Дестабілізація соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), як показує вивчення минулорічних спорів, значною мірою пов'язане з дією причин суб'єктивного характеру:

порушеннями власником (представником власника) законодавства про працю;

нереагуванням чи несвоєчасним реагуванням власника (представника власника) на вимоги найманих працівників ще на доконфліктній стадії;

небажанням власника або уповноваженого ним органу під різними приводами укладати колективний договір тощо.

Виникнення практично всіх 588 колективних трудових спорів (конфліктів), розв'язанню яких сприяла НСПП у 2000 році, було пов'язане з комплексною дією як об'єктивних, так і суб'єктивних причин, що значно ускладнювало пошуки взаємоприйнятних для сторін рішень.

НСПП постійно приділяє особливу увагу питанням економічної ефективності цивілізованого правового вирішення колективних трудових спорів. Мова йде про економічні втрати підприємств, установ і організацій в результаті колективних трудових спорів (конфліктів) і крайніх засобів їх вирішення - страйків.

Статистика страйків в 1998-2000 роках наочно засвідчує ефективність проведення примирних процедур. Саме завдяки введенню вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин у нормальне цивілізоване правове русло, усвідомленню і роботодавцями, і найманими працівниками переваг переговорного і примирного процесів перед протистоянням сторін, кількість страйків в 2000 році (89) в порівнянні із 1998 роком (883) зменшилася в 9,9 раза, а в порівнянні з 1999 роком (327) зменшилася в 3,7 раза.

Кількість працівників, які брали участь у страйках в 2000 році (20640 чол.) зменшилася в порівнянні із 1998 роком (98710 чол.) в 4,8 раза, а в порівнянні із 1999 роком (42029 чол.) зменшилася в 2 рази.

Втрати робочого часу зменшилися із 10,5 млн.людино-годин в 1998 році до 3,5 млн.людино-годин в 1999 році, тобто втричі, і до 2,2 млн.людино-годин (в 4,8 раза в порівнянні з 1998 роком і в 1,6 раза в порівнянні із 1999 роком).

На 56,9 млн.грн. зменшилися в 1999 році економічні втрати від страйків. За 2000 рік в порівнянні з 1999 роком зменшення економічних втрат становило 32,2 млн.грн.

Наведені вище дані наочно засвідчують ефективність проведення примирних процедур.

Зважаючи на значні збитки, що завдаються державі, власнику, найманим працівникам страйками економічного характеру, навіть якщо вони проводяться у відповідності до чинного законодавства, зусилля НСПП були направлені на запобігання виникненню страйків, сприяння вирішенню конфліктних ситуацій у передстрайковий період, оперативний пошук шляхів розв'язання спору (конфлікту), якщо страйк вже виник.

З 89 страйків, що відбулися у 2000 р., як і в попередні роки найбільший відсоток страйків припадає на вугільну промисловість та освіту - 83,1% від загальної кількості.

У шахтарських колективах впродовж року відбулося 47 страйків (52,8% від загальної кількості), у колективах працівників освіти - 27 (30,3%). Дещо знизилася у порівнянні з 1999 р. кількість страйків у будівництві (7 проти 10 у 1999 р.). Три страйки відбулося у сільському господарстві, по два - у машинобудуванні і металообробці, житлово-комунальному господарстві.