Враховуючи запити банків та територіальних управлінь Національного банку України щодо забезпечення переказу коштів із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), повідомляємо таке.

На сьогодні питання здійснення операцій із застосуванням ПТКС врегульовано постановою Правління Національного банку України від 05.03.2008 N 53 "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування" (далі - Постанова)(1).

(1) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2008 за N 265/14956.

Термін "ПТКС", який застосовується у Постанові, - це зведена назва різного виду пристроїв, за допомогою яких здійснюються як готівкові так і безготівкові операції, в тому числі переказ коштів.

У пункті 1 Постанови визначено перелік операцій, які на сьогодні найбільш часто здійснюються за допомогою таких ПТКС.

Постанова регулює здійснення операцій із застосуванням ПТКС банками, небанківськими фінансовими установами, які згідно із законодавством України отримали ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єктами господарювання, які уклали агентські договори з банками.

При цьому під дію Постанови не підпадає здійснення торгівельних операцій через ПТКС, а саме: продаж передплачених послуг (мобільних ваучерів тощо) та продаж товарів (кави, напоїв тощо).

Правове регулювання питання укладання (предмету) агентського договору здійснюється згідно з Главою 31 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

З огляду на вимоги статті 295 ГКУ суб'єкт господарювання, який уклав агентський договір з банком (далі - комерційний агент), надає послуги від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта (банку), який він представляє. Комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту (банку), якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором (стаття 303 ГКУ). Враховуючи викладене, відносини сторін мають ґрунтуватися на умовах укладеної угоди та згідно з правовими нормами.