На виконання доручень Кабінету Міністрів України N 196/52 від 28.01.2002 та від 06.02.2002 Національний банк України повідомляє.

У відповідності із Законом України "Про страхування" (далі - Закон) страхова діяльність в Україні може проводитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти" (ч.1 ст.15).

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону "Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, що має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник". Крім того, "посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім перестрахування..." (ч.8 ст.15 Закону).

Закон також встановлює такі загальні вимоги до перестрахового брокера-нерезидента: "Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів" (ч.9 ст.15 Закону).

Постановою Правління Національного банку України N 135 від 11 квітня 2000 року передбачено право постійного представництва брокера-нерезидента купувати валюту на міжбанківському валютному ринку для здійснення розрахунків за договорами перестраховування з перестраховиками-нерезидентами. Проте, відповідно до пункту 4.2.4 Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 527 від 18.12.98, кошти з рахунку типу "П" постійного представництва юридичної особи - нерезидента можуть бути використані тільки для купівлі іноземної валюти на рахунок юридичної особи - нерезидента, інтереси якої він представляє, на суму коштів, отриманих внаслідок здійснення в Україні операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг).