Департамент валютного регулювання разом з Юридичним департаментом на численні запити обласних управлінь НБУ відносно застосування ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо виконання доручень резидентів по перерахуванню за межі України грошових коштів у вигляді штрафних санкцій за невиконання умов зовнішньоекономічних контрактів, що встановлюються сторонами цих контрактів на договірних засадах, роз'яснює.

Згідно з п.4 а) ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії не потребують операції по здійсненню платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей.

Купівля іноземної валюти на оплату штрафних санкцій, що передбачені у зовнішньоекономічних контрактах за невиконання резидентами умов цих контрактів, є купівлею іноземної валюти на оплату майнових прав, і тому така операція індивідуальної ліцензії не потребує.

Вважаємо, що підставою для перерахування грошових коштів за межі України в цьому випадку є відповідний зовнішньоекономічний контракт.

Що стосується розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то для вирішення цього питання перш за все необхідно визначити, законодавство якої країни слід застосовувати для кожного конкретного зовнішньоекономічного договору. Якщо застосовується законодавство України, то ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР встановлено максимальний розмір відповідної пені, а саме: розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.