У зв'язку з численними запитами банків щодо деяких практичних аспектів виконання вимог Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні(1) (далі - Правила) Національний банк України надає такі роз'яснення.

1. Правила регулюють перекази за поточними валютними неторговельними операціями, що здійснюються за дорученням та на користь фізичних осіб. Перелік цих переказів визначено в пункті 1.2 глави 1 Правил.

Відповідно до вимог пункту 1.10 глави 1 Правил сплата комісійної винагороди за відправлення та виплату переказу стягується виключно в гривнях. Останнє означає, що при здійсненні грошових переказів, у тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем переказу коштів, комісійна винагорода за здійснення переказу має утримуватися з клієнта виключно в національній валюті, незалежно від того, здійснюється такий переказ за межі України чи на території України. Що стосується розрахунків банку (фінансової установи) з міжнародними платіжними системами переказу коштів, то такі розрахунки, у тому числі й сплата комісійної винагороди за надані послуги, сплачується у валюті договору.

2. Що стосується тлумачення понять "родичі", "родинні стосунки".

Виходячи з вимог Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Що стосується документів, які підтверджують родинні стосунки, то слід зазначити, що законодавство України не встановлює їх вичерпного переліку. Перелік документів, які необхідні для того, щоб установити родинні стосунки осіб, визначається в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Такими документами відповідно до Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" можуть бути: паспорт, свідоцтва про шлюб, про народження, про розірвання шлюбу, про встановлення батьківства, переміну прізвища, імені. У разі відсутності документів про підтвердження родинних стосунків їх підтвердження здійснюється в судовому порядку.

3. Що стосується правового статусу української мови, зазначаємо, що відповідно до статті 10 Конституції України, статті 2 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" в Україні мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.