Є події, значення яких посилюється із часом, зрештою вони набувають почесного статусу історичних. Чим далі ми від вересня 1996 року, коли в Україні була проведена грошова реформа, тим більше ми усвідомлюємо її поважне значення. Це стало другим кроком історичного відродження і розбудови України як держави, рівнозначним за вагомістю та важливістю прийняттю Конституції України, в якій окремим рядком визначено, що грошовою одиницею нашої країни є гривня.

Українська гривня - одна з найстаріших на планеті грошових одиниць, що веде свій початок ще з часів Київської Русі. І вже тоді вона, як валюта, виконувала функції економічного розвитку, будучи відлитою зі срібла або золота. Вдруге, вже у вигляді паперових грошей, гривня перебувала в обігу на початку минулого століття, в період існування Української Народної Республіки. Десять років тому вона знову повернулася в Україну як повноцінна валюта, що має реальну цінність, є носієм капіталу та об'єктивною складовою відтворювального процесу, визначає масштаб цін у державі.

Сьогодні вже абсолютно очевидно, що гривня надійно увійшла у життя кожного громадянина України і є визначальним фактором економічного і соціального розвитку, утвердження і розвитку національного грошово-кредитного ринку, стимулом високопродуктивної праці. Її відродження теж не мало аналогів у світі - бо введення гривні в життя було здійснено на основі проведення відкритого і безконфіскаційного обміну квазігрошей (купонокарбованців), дало змогу забезпечити стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках і, в підсумку, відродити та утвердити довіру до національних грошей і банків загалом. Вдалося прискорити рух грошей. За рахунок збільшення строкових депозитів суб'єктів господарювання і населення зросла ліквідність комерційних банків. Серйозно зросли обсяги довгострокового кредитування. Поліпшилася структура грошової маси. Ці тенденції зберігалися під час реформи і значно посилились у наступні роки.