Національний банк України занепокоєний станом формування комерційними банками фінансової та статистичної звітності, що подається до Національного банку України.

Згідно з запровадженими в дію основними принципами ефективного банківського нагляду, розробленими Базельським комітетом по банківському нагляду, ключовим елементом надійного та безпечного функціонування банківської системи є достовірність, суттєвість та прозорість інформації, яка надається комерційними банками користувачам інформації на адресу Національного банку України.

Система звітності, яка подається банками до НБУ, повинна забезпечувати виявлення проблем на ранньому етапі їх виявлення, даючи змогу представникам банківського нагляду вживати оперативні заходи до того моменту, коли проблеми стануть більш серйозними. Представники нагляду уповноважені контролювати питання достовірності звітності банку шляхом проведення інспекційних та позапланових перевірок, здійсненням аналізу форм статистичної звітності на стадії безвиїзного моніторингу діяльності банку.

Як свідчать результати проведеного аналізу останніх звітів про інспектування банків та форм статистичної звітності, які використовуються Національним банком України під час здійснення нагляду за банківськими установами, свідчать про те, що фахівцями як банків так і територіальних управлінь Національного банку України приділяється недостатньо уваги питанням відповідності в банках бухгалтерського обліку нормативним вимогам НБУ, дотримання Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 N 124 (із змінами і доповненнями) (далі - Правила), що призводить до невідповідності та викривлення наданих банками даних синтетичного та аналітичного обліку наявним первинним документам у банку та невідповідності однієї і тієї ж наявної інформації у формах звітності.

Так, наприклад, подання банками недостовірної звітності щодо класифікованих активів, особливо кредитів, реальної оцінки їх якості, фактичних об'ємів операцій, які здійснюються з пов'язаними з банком особами, призводить до викривлення інформації щодо сум сформованих резервів на відшкодування можливих втрат за активними операціями, реального розміру прибутку банку, відповідно, неправильного розрахунку розміру капіталу та обов'язкових економічних нормативів діяльності банку. Відсутність дійсної інформації стосовно вищевказаних чинників, допущення банками помилок під час формування форм статистичної звітності призводить до викривлення фактичного стану справ у банку, несе загрозу стабільності фінансової системи та втрати довіри до неї в цілому, збільшуючи тим самим ризик втрат для вкладників та інших кредиторів банку.

Такий стан справ перешкоджає органам банківського нагляду НБУ реально оцінити фінансовий стан та результати фінансової діяльності установи та ризики, пов'язані з цим, а також не дозволяє своєчасно отримувати в необхідному обсязі достовірну інформацію, яка давала б їм змогу виявляти потенціальні проблеми у діяльності банківської установи на ранньому етапі їх виникнення та визначати тенденції, які є характерними не тільки для конкретних установ, а також і для банківської системи в цілому.