- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Положення
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління НБУ
08.05.2002 N 171
Внесено зміни:
постановою Правління НБУ від 4 червня 2003 року N 229
постановою Правління НБУ від 17 грудня 2003 року N 558
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
N 60 від 23.02.2005 )
Розділ I. Загальні положення
1. Нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS (далі - рейтингова система), полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадовільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Національного банку України (далі - служба банківського нагляду) і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану.
Рейтингова система дає можливість Національному банку України (далі - Національний банк) оцінювати загальний стан та стабільність банківської системи. Така оцінка ризиків дає змогу отримати інформацію для визначення пріоритетів у діяльності банківського нагляду та необхідних матеріальних і людських ресурсів для здійснення належного контролю за банківською системою.
Рейтингова система передбачає ретельний аналіз стану банку. Здійснення такого аналізу можна провести лише під час комплексної інспекційної перевірки (далі - інспекційна перевірка), яка дає змогу повною мірою визначити, як керівництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними.
2. Основою рейтингової системи є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами:
Достатність капіталу (C );
Якість активів (A );
Менеджмент (M );
Надходження (E );
Ліквідність (L );
Чутливість до ринкового ризику (S ).
Комплексна рейтингова оцінка за рейтинговою системою (далі - комплексна рейтингова оцінка) визначається для кожного банку відповідно до рейтингових оцінок, зазначених вище. Рейтингова система дає можливість оцінити всі фактори, за якими оцінюється якість управління, фінансовий стан та якість операцій кожного банку, за яким здійснює нагляд Національний банк.
Визначення рейтингу банку за рейтинговою системою - це стандартизований метод оцінки банків, ефективність якого залежить від якості підготовки до проведення інспекційних перевірок з урахуванням результатів безвиїзного нагляду, кваліфікації та об'єктивності інспекторів служби банківського нагляду.
За результатами інспектування до часу його завершення складаються довідки про перевірку (інспектування) кожного компонента рейтингової системи, які до закінчення строку проведення інспектування мають бути погоджені працівниками банку, відповідальними за певний напрям роботи. У разі відмови погодження цих довідок інспектори служби банківського нагляду повинні отримати від банку пояснення щодо причин непогодження.
Після закінчення інспекційної перевірки відповідно до інформації, що міститься в довідках про перевірки (інспектування) кожного компонента рейтингової системи, складається звіт про інспектування та визначаються рейтингові оцінки всіх компонентів рейтингової системи, а також комплексна рейтингова оцінка. Рейтинг банку, що визначений за рейтинговою системою, виставляється за формою встановленого зразка (додаток 1).
Рейтинг банку є власністю Національного банку і конфіденційною інформацією, призначеною тільки для внутрішнього використання та не підлягає опублікуванню в засобах масової інформації.
Рейтинг банку (комплексна рейтингова оцінка та рейтингові оцінки всіх компонентів рейтингової системи) доводиться Національним банком України до відома кожного окремого банку протягом 10 робочих днів після його погодження (затвердження) в порядку, визначеному в розділі III цього Положення. Банк має право використовувати інформацію про свій рейтинг на власний розсуд.
( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного
банку
N 60 від 23.02.2005 )
3. За рейтинговою системою передбачається визначити кожному банку цифровий рейтинг за всіма шістьома компонентами, а комплексна рейтингова оцінка визначається на підставі рейтингових оцінок за кожним із цих компонентів. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п'ятибальною шкалою, де оцінка "1" є найвищою оцінкою, а оцінка "5" - найнижчою, комплексна рейтингова оцінка також визначається за п'ятибальною шкалою.
Визначення комплексної рейтингової оцінки є суб'єктивним процесом, воно має бути добре обґрунтованим і спиратися на переконливі аргументи. Комплексна рейтингова оцінка не може визначатися як середнє арифметичне рейтингових оцінок за компонентами рейтингової системи; має бути цілим числом та враховувати всі основні фактори, що відображені при визначенні рейтингових оцінок за всіма компонентами. Також підраховується скільки компонентів рейтингової системи мають однакову рейтингову оцінку; аналізується які саме компоненти мають однакову рейтингову оцінку; як правило (в більшості випадків), комплексна рейтингова оцінка виставляється за рейтинговою оцінкою, що зустрічається найчастіше.
Для визначення комплексної рейтингової оцінки банків, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії), використовують матеріали інспектування цих підрозділів (у тому числі розташованих в інших областях), якщо їх інспектування проведено одночасно (строки і дата, за станом на яку проводиться інспекційна перевірка банку - юридичної особи, збігаються із відповідними строками і датою інспектування філії) з інспекційною перевіркою банку.
Комплексна рейтингова оцінка та рейтингові оцінки компонентів рейтингової системи визначаються для банку як єдиної установи і не можуть використовуватися для оцінки стану філій банку.
4. Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку "1" або "2", є надійними за всіма показниками, здатними протистояти більшості економічних спадів (крім надзвичайних), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво.
Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку "3", мають суттєві недоліки і якщо ці недоліки не будуть виправлені за обґрунтовано визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов'язаних з платоспроможністю та ліквідністю. У такій ситуації служба банківського нагляду має надати чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання існуючих проблем.
Банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку "4" або "5", мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду.
5. До банків, що отримали комплексні рейтингові оцінки "3" або "4", або "5", застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку.
6. Порядок планування та проведення інспекційних перевірок банків визначено в Положенні про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001
N 276 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.08.2001 за N 703/5894.
7. Визначення рейтингових оцінок банку за рейтинговою системою здійснюється за встановленими в розділі II цього Положення критеріями для кожного компонента рейтингової системи (достатність капіталу, якість активів, менеджмент, надходження, ліквідність та чутливість до ринкового ризику), за матеріалами інспекційних перевірок (планових і позапланових) та з урахуванням Методичних вказівок з інспектування банків в Україні, схвалених постановою Правління Національного банку України від 18.05.99 N 241.
Розділ II. Критерії оцінки компонентів рейтингової системи
Глава 1. Достатність капіталу
1. Рейтингова оцінка достатності капіталу визначається за рейтинговою системою на підставі таких факторів:
відповідність обсягу регулятивного капіталу напрямам діяльності банку (банківські та інші операції);
відповідність зростання обсягів статутного, регулятивного (в розрізі складових) капіталу зростанню активів на дату інспекційної перевірки, плани і перспективи;
дотримання вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі нормативи капіталу);
наявність внутрішніх процедур щодо визначення достатності капіталу банку з урахуванням усіх ризиків, притаманних його діяльності (у тому числі ризику країни);
наміри і можливості акціонерів щодо нарощування статутного капіталу з метою мінімізації ризиків, притаманних діяльності банку, дивідендна політика; вплив ризиків (у тому числі кредитного, валютного, зміна процентної ставки тощо), притаманних банку, на капітал банку;
рівень формування резервів під активні операції; прибутковість та її вплив на регулятивний капітал банку;
співвідношення обсягу негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активні операції) до регулятивного капіталу;
відповідність розмірів статутного та/або регулятивного капіталу планам розвитку мережі філій, відділень на місцевому, регіональному (в межах однієї області), міжрегіональному (на території всієї України) та міжнародному рівнях, а також відповідність їх розмірів проектам будівництва та реконструкції;
доступ до ринків капіталу.
2. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "1" має такі характеристики:
показники регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують встановлені нормативні значення;
високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує прибуткову діяльність;
добре врегульований процес зростання капіталу, який визначено політикою банку і підтверджується фактичними даними показників діяльності банку;
керівництво банку добре розуміє операції банку і здатне визначати ризики, пов'язані з цими операціями, та їх вплив на достатність регулятивного капіталу, здатне сформувати в повному обсязі резерви під активні операції;
акціонери здатні в разі потреби нарощувати капітал, розмір дивідендів обґрунтований (розмір дивідендів обґрунтований у тому разі, коли вони забезпечують дохід акціонерам, не перешкоджаючи необхідному зростанню статутного та/або регулятивного капіталу);
незначний рівень негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи).
3. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "2" має такі самі характеристики, що і банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "1". Це банк, у якого значення показників регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують нормативні значення, проте, він має незначні недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених у пункті 1 цієї глави факторів, а саме:
банк може мати високий і стабільний рівень надходжень і добре контролювати зростання регулятивного капіталу, разом з тим за результатами інспекційної перевірки банку потрібно доформувати резерви під активні операції (тобто обсяг негативно класифікованих активів за результатами інспекційної перевірки значно більший ніж за даними банку), що призводить до зменшення показника регулятивного капіталу (але не нижче ніж його нормативне значення);
або керівництво такого банку не підтримує статутний та/або регулятивний капітал на рівні, що достатній для захисту від ризиків, пов'язаних з операціями банку (наприклад, значення показників адекватності основного і регулятивного капіталу за результатами інспекційної перевірки значно зменшилися, хоча і відповідають нормативним значенням. Крім того, якщо проблеми в діяльності банку, що спричинили погіршення цих показників, не будуть виправлені найближчим часом, то при будь-якому незначному негативному впливі зовнішніх та/або внутрішніх ризиків банк порушить зазначені нормативи).
Однак такі недоліки можуть бути виправлені протягом досить незначного періоду часу (під час інспекційної перевірки або у строк до двох місяців після її закінчення) без посилення контролю з боку служби банківського нагляду.
4. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "3" має значні недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених у пункті 1 цієї глави факторів. Капітал (статутний та/або регулятивний) такого банку потребує серйозної уваги з боку служби банківського нагляду для забезпечення належного вирішення керівництвом та/або акціонерами проблем, пов'язаних із достатністю капіталу, та вжиття заходів для поліпшення достатності капіталу. Підставами для визначення рейтингової оцінки достатності капіталу "3" можуть бути такі характеристики діяльності банку:
недостатність надходжень, при одночасній потребі доформування резервів під активні операції за результатами інспекційної перевірки;
або неконтрольоване зростання активів, що не пов'язане зі збільшенням статутного капіталу, з одночасними недоліками в діяльності банку, які спричиняють недотримання деяких факторів, перелічених у пункті 1 цієї глави;
або високий рівень негативно класифікованих активів, який має тенденції до збільшення тощо.
Якщо вчасно не вжити заходів щодо виправлення ситуації, то ці недоліки можуть призвести до значного зниження капіталу і неплатоспроможності банку. Крім того, банк може отримати рейтингову оцінку достатності капіталу "3", якщо значення показників регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу менші ніж їх нормативні значення, його акціонери не здатні збільшити статутний капітал до розміру, що покривав би ризики за операціями банку, але при цьому наявні позитивні перспективи (плани) щодо усунення проблем, пов'язаних з недотриманням факторів, визначених у пункті 1 цієї глави (наприклад, найближчим часом буде укладена угода про залучення коштів на умовах субординованого боргу тощо), за обґрунтовано визначений для цього строк.
5. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "4" має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов'язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів (до 60 відсотків регулятивного капіталу з урахуванням резервів під ці активи). Банк може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями. Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних заходів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "4" потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для покращення якості активів і підвищення рівня достатності капіталу.
6. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "5" є неплатоспроможним , а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів, перелічених у пункті 1 цієї глави. Збитки від операцій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій такого банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання та можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку. Ймовірність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала. Такий банк потребує особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних заходів (у тому числі скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників та кредиторів.
Глава 2. Якість активів
1. При визначенні рейтингової оцінки якості активів потрібно враховувати такі фактори:
співвідношення між обсягом нестандартних активів та сукупними активами;
рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи в сукупних активах;
дотримання вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі нормативи кредитного ризику та інвестування);
концентрацію за активними операціями щодо одного позичальника/контрагента або групи пов'язаних позичальників/контрагентів, рівень галузевих концентрацій, концентрацій за країними тощо;
обсяг операцій з інсайдерами та ставлення до них керівництва;
ефективність управління кредитним портфелем і портфелем цінних паперів з точки зору стратегій, положень, процедур та систем контролю;
претензійно-позовну роботу; рівень резервів на покриття можливих збитків за активними операціями (в порівнянні з нестандартними активами), правильність їх розрахунків і повнота формування;
якість, обсяги, тенденції та управління іншими активами, у тому числі кошти в інших банках, дебіторська заборгованість, вкладення в основні засоби та нематеріальні активи тощо.
2. Банк з рейтинговою оцінкою якості активів "1" має такі характеристики:
співвідношення між обсягами нестандартних активів та сукупних активів низьке і добре контрольоване;
рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи в сукупних активах не викликає занепокоєння служби банківського нагляду;
концентрації за активними операціями (у тому числі з урахуванням: галузей, операцій з пов'язаними особами/інсайдерами, вкладень під заставу одного типу, ризику країни, тощо) добре контрольовані та пов'язані з мінімальним ризиком;
внутрішні положення, що регулюють проведення активних операцій, достатні та враховують усі зміни, які відбулися в банку та в нормативно-правових актах України з питань банківської діяльності;
банк дотримується нормативних вимог, установлених Національним банком, щодо кредитного ризику та інвестування;
управління кредитним портфелем і цінними паперами ефективне та добре контрольоване, тобто банк користується продуманими та обґрунтованими критеріями кредитної/інвестиційної діяльності, контролює проблемні кредити/вкладення та кредити інсайдерам тощо;
керівництво забезпечує достатній рівень резервів на покриття можливих збитків за активними операціями ( у тому числі кредитними);
ризик, що пов'язаний з іншими активами банку (дебіторська заборгованість, кошти в інших банках тощо), є прийнятним і не становить загрози збитків.
3. Стан банку з рейтинговою оцінкою якості активів "2" подібний до стану банку з рейтинговою оцінкою якості активів "1", але має недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених у пункті 1 цієї глави факторів. Керівництво здатне виправити ці недоліки без посилення контролю органів банківського нагляду. Цей банк може мати одну або більше з перелічених нижче характеристик:
обсяги нестандартних активів та/або негативно класифікованих за результатами інспекційної перевірки більші ніж за даними банку, але разом з тим вони не загрожують капіталу банку та керівництво звернуло на цей факт належну увагу та має намір і змогу виправити ситуацію;
критерії надання кредитів, здійснення інших активних операцій та методи контролю з боку керівництва мають деякі недоліки;
потребують вдосконалення порядок ідентифікації осіб та процедури здійснення операцій з інсайдерами банку;
активні операції (крім кредитних та операцій з цінними паперами) малоприбуткові або пов'язані з дещо підвищеним ризиком, але не становлять реальної загрози для ліквідності і платоспроможності банку.
4. Банк з рейтинговою оцінкою якості активів "3" має суттєві недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених у пункті 1 цієї глави факторів. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів "3" мають одну або кілька з таких характеристик:
співвідношення між обсягом нестандартних активів та сукупними активами має тенденцію до збільшення, рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи до сукупних активів не контролюється належним чином;
недостатній резерв для відшкодування можливих втрат за активними операціями (у тому числі кредитними);
недосконалі критерії здійснення активних операцій, у тому числі кредитної діяльності, недостатні процедури здійснення контролю;
операції з інсайдерами проводяться на пільгових (більш сприятливих) умовах та викликають занепокоєння служби банківського нагляду;
періодично порушуються окремі нормативи кредитного ризику та/або інвестування;
інші активи банку (крім кредитів) пов'язані з підвищеним ризиком, який може погіршити ліквідність і платоспроможність банку.
Служба банківського нагляду повинна контролювати діяльність такого банку та вплинути на його керівництво з метою вжиття негайних заходів щодо виправлення недоліків.
5. Банк з рейтинговою оцінкою якості активів "4" має значні недоліки в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не виправити. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів "4" мають одну або кілька з таких характеристик:
обсяг нестандартних активів (у тому числі кредитів, крім класифікованих "під контролем") за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негайних заходів щодо виправлення ситуації;
обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих активів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами менше ніж 60 відсотків);
обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів з негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу;
інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку.
Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу такому банку для того, щоб забезпечити негайні заходи щодо виправлення недоліків з боку його керівництва.
6. Рейтингова оцінка якості активів "5" свідчить про те, що обсяг негативно класифікованих активів з урахуванням сформованих резервів під ці активи становить 60 і більше відсотків сукупних активів та призводить до зниження показника адекватності регулятивного капіталу до 2 відсотків. У діяльності банку є значні порушення та недоліки, пов'язані з факторами, переліченими в пункті 1 цієї глави. Ймовірність того, що заходи, здійснені керівництвом банку, для покращення якості активів будуть успішними, дуже мала.
Для того, щоб запобігти подальшому зменшенню регулятивного капіталу банку та захистити інтереси вкладників та кредиторів служба банківського нагляду повинна встановити суворий контроль за таким банком та вжити адекватних заходів впливу (скликати загальні збори учасників банку, призначити тимчасову адміністрацію тощо).
Глава 3. Менеджмент
1. Для визначення рейтингової оцінки менеджменту банку потрібно враховувати такі фактори:
повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов'язаних з діяльністю банку, зі змінами в економічному середовищі та обізнаність спостережної (наглядової) ради зі справами банку;
фінансовий стан банку, а саме достатність капіталу, якість активів, надходження, ліквідність та чутливість до ринкового ризику;
підготовка та запровадження планів (як короткострокових, так і довгострокових), достатність внутрішніх положень, процедур (у тому числі тих, що регламентують діяльність підрозділів та працівників банку в частині проведення внутрішнього фінансового моніторингу) та систем внутрішнього контролю на всіх основних напрямах діяльності банку;
наявність внутрішнього та зовнішнього аудиту, їх незалежність і достатність, реагування керівництва банку на результати аудиту;
належне виконання вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку;
наявність практики і тенденцій щодо кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах, оцінка впливу інсайдерів на діяльність банку;
роль і взаємодія правління (ради директорів) та спостережної (наглядової) ради банку, наявність/відсутність конфлікту інтересів;
оптимальність організаційної структури, чітко розроблений механізм взаємозв'язку між підрозділами, наявність постійно діючої програми підготовки кадрів і її фактичне виконання;
достатність інформаційних систем управління, оцінка внутрішньої звітності та звітності, що подається до Національного банку, її достовірність та адекватність;
наявність плану дій на випадок непередбачених обставин;
розвиток мережі підрозділів банку (філій, відділень тощо) та якість управління ними, оптимальність проектів будівництва та реконструкції;
якість та дієвість розроблених банком правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення;
своєчасність виявлення, реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, їх аналіз та надання у визначених законодавством випадках інформації про такі фінансові операції до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
взаємодія та сприяння суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
достатність заходів щодо запобігання розголошення (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких здійснюється фінансовий моніторинг) інформації про факт передавання відомостей про фінансову операцію клієнта до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та зберігання інформації та документів з питань фінансового моніторингу;
організація належної роботи з оцінки ризику клієнтів щодо можливості легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
організація належної роботи з оцінки ризику клієнтів щодо можливості легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
реагування на рекомендації, зауваження та вимоги Національного банку, у тому числі щодо порядку класифікації активних операцій, виправлення звітності за результатами інспекційної перевірки тощо.
2. Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту "1" має такі характеристики:
керівництво банку досвідчене і компетентне;
всі основні показники фінансової діяльності банку відповідають нормативним вимогам або перевищують їх;
повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов'язаних з діяльністю банку;
розуміння керівництвом банку економічного середовища та відповідне реагування на зміни в ньому;
наявність належного внутрішнього аудиту та належне здійснення ним своїх функцій;
виважений підхід до планування, розроблення внутрішніх положень, процедур та засобів контролю, а також активний контроль за їх виконанням;
відсутність ознак кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах;
належний рівень роботи спостережної ради щодо визначення політики банку та її тісне співробітництво з правлінням (радою директорів) банку;
досконала (оптимальна) організаційна структура, наявність постійно діючої програми підготовки кадрів;
відповідальне ставлення правління (ради директорів) та спостережної ради банку до зауважень та рекомендацій Національного банку;
відсутність зауважень щодо виконання банком вимог законодавства з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо встановлених у банку правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення.
3. Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту "2" має такі самі характеристики, що і банк з рейтинговою оцінкою менеджменту "1", однак, має деякі недоліки, що можуть бути виправлені досить легко без втручання служби банківського нагляду. Ці недоліки пов'язані з одним або кількома факторами, наведеними в пункті 1 цієї глави, і можуть бути підставою для рейтингової оцінки менеджменту "2". Якщо вирішується питання вибору рейтингової оцінки менеджменту між "1" та "2", то потрібно обов'язково враховувати фінансовий стан банку та інші фактори, що свідчать про дотримання банком вимог банківського законодавства (у тому числі економічних нормативів, стану сформованих банком резервів під активні операції та законодавства з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом).
................Перейти до повного тексту