НБУ у зв'язку з численними зверненнями банків з приводу надходження від органів ДПС України платіжних вимог на примусове списання коштів з боржників та посиланням цими органами на Закон України від 20.02.2003 р. N 550-IV "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ухвалу ВСУ від 02.10.2003 р. про відмову у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови ВГСУ від 24.06.2003 р. у справі N 20/383, якою задоволено касаційну скаргу ДПАУ та скасовано рішення господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду про визнання недійсними норм Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. N 135, в частині права податкових органів надавати до банків платіжні вимоги на списання коштів з розрахунків платників податків, вважає за необхідне повідомити таке.

Після одержання постанови ВГСУ від 24.06.2003 р. у справі N 20/383, на виконання доручення керівництва НБУ був підготовлений проект відповідних змін до зазначеної Інструкції та інших нормативно-правових актів, які стосуються питання списання коштів з рахунків платників. Проте подальший розвиток судового розгляду цих питань, на нашу думку, позбавляє можливості внесення цих змін.

Зокрема, апеляційний суд м. Києва ухвалою від 23.07.2003 р. у справі N 22.2223 залишив без змін рішення Печерського суду м. Києва від 03.02.2003 р., яким визнано недійсними положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.03.2003 р. N 135, які регулювали порядок виконання банками платіжних вимог податкових органів на списання коштів з рахунків. Таким чином, зазначене рішення набрало законної сили. Цим же судом прийнята ухвала від 23.07.2003 р. у справі N 22.2544, якою залишено без змін аналогічне рішення Печерського суду м. Києва щодо визнання недійсним розділу 4 Положення про примусове списання (стягнення) та договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків) на території України, затвердженого постановою Правління НБУ від 01.10.2001 р. N 416, який регулював питання списання податковими органами коштів в іноземній валюті.

ВСУ ухвалою 02.10.2003 р. відмовив у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови ВГСУ від 24.06.2003 р. у справі N 20/383. Таким чином, остаточно підтверджена відповідність норм вищезазначеної Інструкції чинному на момент прийняття рішення від 19.09.2002 р. Господарським судом м. Києва та постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2003 р. законодавству.

НБУ були внесені зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті щодо виключення положень про право податкових органів списувати кошти з рахунків платників податків після набрання законної сили рішення Господарського суду м. Києва у справі N 20/383. Проте в даний час, після прийняття вищевказаних постанови ВГСУ та ухвали ВСУ вносити відповідні зміни до вказаної Інструкції НБУ позбавлений можливості з огляду на зміни у законодавстві, зокрема, у зв'язку з прийняттям Закону України від 20.02.2003 р. N 550-IV, яким внесено зміни до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Слід зауважити, що, на нашу думку, зміни, внесені до пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким встановлено, що "джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, яке є виконавчим документом, є будь-які активи платника податків... з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами", саме підкреслюють, що примусове стягнення податкового боргу не може бути здійснено банками.