Національний банк України за погодженням з Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю з метою вдосконалення валютного обігу і сприяння страховій діяльності, зокрема, прискорення здійснення виплат за страховими випадками, роз'яснює окремі питання застосування іноземної валюти у страховій діяльності.

1. Страхувальник-нерезидент має право вносити страхові платежі тільки у вільно конвертованій валюті. З 1 серпня 1995 року страхувальник-резидент має право вносити платежі лише у національній грошовій одиниці України за винятком випадку, коли здійснюється оплата послуг страховика за договорами, дія яких поширюється на іноземну територію, відповідно до його посередницьких угод з іноземними партнерами.

Страховики, що виступають як посередники при реалізації страхового продукту нерезидента, мають право здійснювати його продаж страхувальникам-резидентам за вільно конвертовану валюту також через страхових агентів - юридичних осіб-резидентів відповідно до укладених з ними агентських угод. У цьому разі страхувальник здійснює сплату страхових внесків на валютний рахунок страхового агента в уповноваженому банку. Уся сума іноземної валюти без попереднього обов'язкового продажу з 071 балансового рахунку страхового агента перераховується на валютний рахунок страховика-посередника для наступних розрахунків з нерезидентом. Страховий агент у цьому разі має подати уповноваженому банку копію агентської угоди, звіт перед страховиком (бордеро) або інший документ згідно з агентською угодою, який оформляється страховим агентом, та договори страхування (поліси), що його підтверджують.

Страховик виплачує комісійну винагороду страховому агенту тільки у національній грошовій одиниці України.

У разі необхідності визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам здійснюється перерахування суми платежу в національній грошовій одиниці України в іноземну валюту за курсом Національного банку України на момент проведення платежу.

2. З 1 серпня 1995 року страховики не мають право приймати готівкову іноземну валюту до своєї каси. Оплата їх послуг може проводитись тільки шляхом внесення страхувальником відповідної суми готівкової іноземної валюти до каси уповноваженого банку для зарахування її на валютні рахунки страховиків.

Підставою для прийняття уповноваженим банком до каси відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок-фактура страховика або страхового агента, який містить в собі суму готівкової іноземної валюти, назву юридичної особи-страхувальника або прізвище фізичної особи-страхувальника, реквізити валютного рахунку та юридичну адресу страховика або страхового агента, а також митна декларація, яка підтверджує, що страхувальник-нерезидент законно ввіз на територію України іноземну валюту, або копія квитанції про отримання страхувальником-нерезидентом готівкової іноземної валюти за кредитною карткою або дорожнім чеком в уповноваженому банку України.

Як виняток, страховикам дозволяється приймати готівкою вільно конвертовану валюту у разі надання послуг страхувальникам-нерезидентам на території митниць України.

Приймання іноземної валюти здійснюється з використанням контрольно-касового апарата і забезпеченням окремого обліку в бухгалтерському журналі суворої звітності.

3. Страховики можуть відкривати пункти обміну іноземних валют на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

4. На кожний національний страховий продукт (поліс), дія якого поширюється на іноземну територію, страховик має отримати ліцензію Укрстрахнагляду.