Генеральний департамент банківського нагляду проаналізував діяльність українських банків за 6 місяців 2002 року і повідомляє наступне.

Протягом 2002 року в умовах економічного зростання, стабільності грошової одиниці України, зниження процентних ставок продовжували зберігатись тенденції щодо:

- зростання активів, капіталу і зобов'язань;

- розширення кредитування економіки, яке відбувалось вищими темпами, ніж зростали активи. При цьому випереджаючими темпами зростали довгострокові кредити, які збільшились на 22,9 %, тоді як кредитний портфель - на 17,3 %;

- зростання прибутку банків, який за півріччя склав 274,3 млн.грн. (за відповідний період минулого року - 168,2 млн.грн.);

- зміцнення довіри населення до банків, про що свідчить зростання вкладів населення на 28,6 %, тоді як за відповідний період минулого року - на 26,9 %.

Незважаючи на позитивні зміни в діяльності та фінансовому стані банків, актуальною залишається проблема підвищення фінансової стійкості, рентабельності діяльності, особливо для тих банків, які мають рентабельність нижчу, ніж в цілому по системі - 1,0 %.

Основними причинами низької рентабельності діяльності банків є нераціональна структура активів, в яких значну частку складають неприбуткові активи - проблемні кредити, основні засоби та нематеріальні активи, надмірна витратність зобов'язань, перш за все для банків IV групи, які мають значно вищу витратність зобов'язань (25,6 %), ніж в цілому по системі (20,1 %) і найнижчу рентабельність активів (0,5 %). В цілому за перше півріччя банківська система отримала прибуток на 62,9 % більше, ніж за відповідний період минулого року. У той же час 14 банків мали збитки, а 23 банки отримали зовсім незначний прибуток, що вимагає вжиття додаткових заходів щодо поліпшення їх фінансового стану.

Необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку банків та їх позитивного впливу на розвиток економіки України є збалансоване зростання активів та покращення їх якості. Активи банків збільшились на 5511,5 млн. грн. або на 11,7 % (за відповідний період минулого року - на 15,1 %). Однак у 43 банків (27,9 % від кількості діючих банків) відбулось зменшення активів, а у 42 банків (27,9 %) темпи приросту активів були значно нижчі, ніж в цілому по системі (11,6 %).

Актуальною для банків залишається проблема підвищення рівня ліквідності та платоспроможності, особливо для банків IV групи, де частка високоліквідних активів у загальній сумі активів складає 12,3 % при мінімальному орієнтовному значенні 15,0 %.

Про наявність проблеми ліквідності у банків свідчить і збільшення зустрічних потоків залучення/розміщення міжбанківських кредитів (депозитів) з метою штучного підтримання ліквідності.

За I півріччя 2002 року в банках не відбулося помітного покращення якості кредитного портфеля і активів в цілому. Хоча частка проблемних кредитів зменшилася з 5,8 % до 5,6 %, абсолютна величина усіх видів проблемних кредитів збільшилася: прострочених кредитів - на 15,9 %, сумнівних - на 4,1 %, пролонгованих - на 23,7 %. Сумнівна дебіторська заборгованість за півроку збільшилася на 76,0 %.

Незважаючи на зростання випереджаючими темпами довгострокового кредитування, за строками надання структура кредитного портфеля не є достатньо прогресивною. Довгострокові кредити складають лише 18,6 % від наданих кредитів. Хоча обсяги довгострокових кредитів протягом першого півріччя 2002 року збільшилися, але банківські установи, як і раніше, кредитують позичальників в основному на короткі терміни. Крім того, значна частина кредитних коштів продовжує спрямовуватися у невиробничу сферу, в основному в торгівлю та посередництво у торгівлі. Такий розподіл кредитів не відповідає стратегічному завданню модернізації вітчизняної економіки.

Порівняно з початком 2002 року та відповідним періодом минулого року рівень формування резервів за активними операціями дещо підвищився. Сума сформованого резерву складає 88,5 % від розрахункової величини або 3538,7 млн. грн. (на початку року - 84,2 %, за відповідний період минулого року - 62,3 %). Однак, незважаючи на покращення ситуації, рівень формування резервів за активними операціями залишається недостатнім, особливо резерву на відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості (48,1 %), резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами (60,8 %). Крім того, банки при визначенні розрахункової суми резервів не завжди об'єктивно класифікують кредити за ступенем ризику, внаслідок чого мають місце випадки, коли навіть повністю сформований резерв недостатній для покриття ризику.