Аналіз листів, звернень та документів, які надходять на адресу Національного банку України від підприємств, організацій та банків, вказує на необізнаність клієнтів банків щодо якісного заповнення розрахункових документів та їх відповідності вимогам Інструкції Національного банку України N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (далі - Інструкція), пасивне ставлення банківських установ до проведення роз'яснювальної роботи з клієнтами та невірне виявлення помилок в цих документах відповідальними банківськими працівниками.

Прострочення встановлених законодавством термінів проходження розрахункових документів на всіх стадіях, починаючи від платника або стягувача і закінчуючи банком платника, затримує обіг коштів підприємств, що негативно впливає на фінансовий стан суб'єктів господарювання, загострює соціальну напругу в суспільстві та зменшує видатки з бюджету, оскільки в більшості випадків вчасно неперераховані кошти мають бути використані на виплату заборгованої та поточної заробітної плати, на сплату податків та інших платежів до бюджетів всіх рівнів, та на розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами.

Найчастіше причиною повернення розрахункового документа банком вказуються такі: відсутність оригіналу відповіді на претензію та оригіналу виконавчого документа (які додаються до розрахункового документа); невірно вказана назва платника, яка не відповідає офіційно зареєстрованій в статуті; назва національної грошової одиниці у рядку "Сума літерами" зазначена не в скороченій формі, а повністю, та багато інших.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом "г" пункту 8 Інструкції при зазначенні суми літерами перше слово починається з великої літери, назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок - цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Це єдине припустиме скорочення назви національної грошової одиниці. Якщо в розрахунковому документі назва грошової одиниці написана в повній формі, або з маленької літери, то це не вважається порушенням вимог Інструкції, і такий документ повинен прийматися банками до виконання, але з попередженням клієнта про належне заповнення данного реквізиту.

Деякі комерційні банки докладають зусиль для виявлення можливих помилок, в тому числі і незначних, в оформленні розрахункових документів. Так, установа банку, отримавши від стягувача платіжну вимогу на безспірне стягнення коштів, повернула її без виконання, мотивуючи тим, що назва грошової одиниці зазначена в повній, а не в скороченій формі. Стягувач виправив цю "суттєву" помилку і направив в банк новий документ на стягнення коштів, який теж банком повернений без виконання в зв'язку з тим, що назва банку платника не відповідає офіційно зареєстрованій в статуті, хоча саме така ж назва була і в попередньому документі, на яку банк не вказав.

До іншого банку надійшла платіжна вимога, яка була повернена банком без виконання з посиланням на те, що у відповіді підприємства-боржника нема чіткого визначення суми боргу. Разом з тим у відповіді підприємства-боржника сума боргу була визначена, на яку працівник банку не звернув увагу.