У народному господарстві України склалася ситуація, за якої значна частина розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги здійснюється шляхом бартеру або тільки у готівково-грошовій формі. Такі форми розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності призводять до нераціонального використання ними власних коштів, внаслідок чого не надходять значні суми грошей на розрахункові рахунки. Через їх нестачу в деяких регіонах несвоєчасно виплачується заробітна плата, пенсії, стипендії, збільшується заборгованість за розрахунками з бюджетом, що призводить до затримки виплат на соціальні потреби. Зростання кількості розрахунків між виробниками шляхом бартерних операцій позначається на цінах реалізованої продукції (у таких випадках вони, як правило, не відповідають реальній вартості товару), призводить до збиткової діяльності, не сприяє виконанню у повній мірі податкових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи, що у даний час здійснюється формування виробничих програм на наступний рік, Національний банк України рекомендує установам банків провести необхідну роз'яснювальну роботу серед своїх клієнтів з тим, щоб під час укладання спільних виробничих угод між господарюючими суб'єктами передбачалося здійснення розрахунків за реалізацію продукції, виконані роботи та надані послуги лише через установи банків у безготівковій формі.

Одночасно Національний банк України повідомляє, що, починаючи з 1 січня 1996 року, до розрахунку коштів на потреби підприємства обсяг бартерних операцій враховуватися не буде.