У зв'язку з чисельними запитами, що надходять від територіальних управлінь Національного банку та комерційних банків, щодо виконання статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон) в частині повідомлень про значні та/або сумнівні операції Національний банк України зазначає наступне.

Окремі банки у своїх запитах висловлюють думку, що буквальне тлумачення частини восьмої статті 64 Закону, зокрема, посилання на законодавство України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю, стосується порядку інформування (надсилання повідомлень) банками відповідних органів, і полягає в тому, що такий порядок повідомлень має бути закріплений у Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

У зв'язку з цим необхідно зауважити таке.

Частиною восьмою статті 64 Закону встановлено, що з метою попередження злочинів інформація щодо ідентифікації осіб повідомляється банками відповідним органам згідно з законодавством України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю.

Аналіз частини восьмої статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" дає всі підстави зробити висновок про те, що зазначена норма закону в імперативному порядку вимагає від банків за своєю ініціативою надсилати інформацію щодо ідентифікації осіб, які здійснюють значні та/або сумнівні операції, на адресу органів, які відповідно до законодавства України здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, а саме - спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю. Тобто, вимоги частини восьмої статті 64 Закону, зокрема, посилання на законодавство України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю, стосуються виключно сполучення "відповідних органів", і мають відсилочний характер до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", яким визначено перелік спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю.