Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та з метою реалізації статті 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", виконання статей 63 - 65 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Указу Президента України від 10.12.2001 N 1199/2001 "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", а також пункту "С" "Роль фінансової системи у боротьбі з відмиванням грошей" Сорока рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), впроваджених спільною постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 28.08.2001 N 1124, та стандартів Базельського комітету банківського нагляду "Належне ставлення банків до клієнтів" Правління Національного банку України

1. Схвалити Методичні рекомендації з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом (додаються).

2. Юридичному департаменту (В.В.Пасічник) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України і банків України для використання в роботі.

3. Постанова набирає чинності з дня її підписання.

Методичні рекомендації підготовлені Національним банком України (далі - Національний банк) з метою реалізації банками України, їх структурними підрозділами (далі - банки) вимог статті 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", виконання статей 63 - 65 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Указу Президента України від 10.12.2001 N 1199/2001 "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", а також пункту "С" "Роль фінансової системи у боротьбі з відмиванням грошей" Сорока рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), впроваджених спільною постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 28.08.2001 N 1124, та стандартів Базельського комітету банківського нагляду "Належне ставлення банків до клієнтів".

Програми протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, містять розроблення внутрішніх контролюючих процедур, програм здійснення внутрішнього контролю, організацію програм підготовки працівників та забезпечення надання інформації уповноваженим органам про значні та/або сумнівні операції та осіб, які їх здійснили.

Основним принципом розроблення програм внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, є забезпечення участі всіх працівників банку, незалежно від посади в межах їх компетенції, у виявленні операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому контролю (далі - обов'язковий контроль), та інших операцій з грошовими коштами або іншим майном, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) грошей, отриманих злочинним шляхом.

1.1. Відповідальним за організацію в банку протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, є керівник виконавчого органу банку (далі - керівник банку) або уповноважена ним особа.

1.2. Програми та інші документи з питань протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, затверджуються в порядку, що передбачений статутними документами банку.

1.3. Програми внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, розробляються з урахуванням таких положень:

а) необхідність збереження конфіденційної інформації про внутрішні документи банку;

б) необхідність збереження конфіденційної інформації про рахунки і внески клієнтів банку, про клієнтів і їх операції, а також інших відомостей, що становлять банківську таємницю;

в) виключення можливості залучення і співучасті працівників банку в здійсненні легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом.

1.4. До операцій, що потребують обов'язкового контролю, належать значні та сумнівні операції, які визначені статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Критерії віднесення операцій до сумнівних визначаються Кабінетом Міністрів України. Також банкам рекомендовано контролювати сумнівні операції на підставі ознак, зазначених у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

1.5. Внутрішній контроль з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, може містити порядок документарного фіксування необхідної інформації та забезпечення конфіденційності інформації, кваліфікаційні вимоги до підготовки і навчання кадрів, а також критерії виявлення і ознаки сумнівних операцій з урахуванням особливостей діяльності банку. Програми внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, можуть містити також й інші програми та процедури.

2.1. Програми здійснення внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, розробляються банком з урахуванням цих Методичних рекомендацій, а також особливостей організації, основних напрямів діяльності банку, клієнтської бази і рівня ризиків, пов'язаних з клієнтами і їх операціями, і містять:

а) програму здійснення ідентифікації і вивчення банком своїх клієнтів;

б) програму виявлення в діяльності клієнтів сумнівних операцій, що підлягають обов'язковому контролю, і інших операцій з грошовими коштами або іншим майном, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) грошей, отриманих злочинним шляхом;

в) програму перевірки інформації про клієнта або операцію клієнта для підтвердження обгрунтованості або спростування підозр стосовно здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом;

г) програму проведення документарного фіксування інформації, необхідної для ідентифікації клієнта та щодо здійснених ним операцій;

ґ) програму зберігання інформації і документів, отриманих у результаті реалізації програм здійснення внутрішнього контролю, з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом;

д) програму навчання працівників банку з питань протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом;

є) інші програми здійснення внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом.

2.2. Під час розроблення банком програми ідентифікації і вивчення банком своїх клієнтів рекомендується використовувати анкетування клієнта. Зразки анкет зазначені в додатку 2 до цих Методичних рекомендацій, а також:

а) банк ідентифікує і вивчає свого клієнта при проведенні банківських операцій і інших операцій відповідно до законодавства України та міжнародної практики шляхом отримання від клієнта потрібної інформації і документів.

Усі документи, що дають змогу ідентифікувати і вивчити клієнта, повинні бути дійсними на дату їх пред'явлення;

б) з метою ідентифікації резидентів банку рекомендується визначити:

- для фізичних осіб:

прізвище, ім'я, а також по батькові;

дата і місце народження;

місце проживання (реєстрації);

місце перебування;

відомості про документ, що засвідчує особу (найменування, серія і номер, орган, що видав документ, дата видачі документа);

ідентифікаційний номер платника податків;

- для юридичних осіб:

банк насамперед з'ясовує на підставі статутних документів, документів про державну реєстрацію та інших документів такі відомості:

найменування;

ідентифікаційний код відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

місце реєстрації;

місцезнаходження;

поштову адресу;

ідентифікаційний код платника податків;

коди, що присвоєні юридичній особі Управлінням статистики;

номери рахунків в установах інших банків (за наявності).

в) з метою ідентифікації нерезидентів банку рекомендується визначити:

- для фізичних осіб:

прізвище, ім'я, по батькові (якщо інше не передбачене законом або національним звичаєм);

дата і місце народження;

місце проживання (реєстрації);

місце перебування;

відомості про документ, що засвідчує особу (найменування, серія і номер, орган, що видав документ, дата видачі документа);

ідентифікаційний номер платника податків (за наявності);

- для юридичних осіб:

найменування;

реєстраційний номер;

місце реєстрації;

місцезнаходження;

поштову адресу;

ідентифікаційний код платника податків (за наявності);

номери рахунків в установах інших банків (за наявності);

г) банк при вивченні документів, зокрема статутних документів юридичної особи і документів, що підтверджують його державну реєстрацію, з метою більш ретельного вивчення свого клієнта, звертає особливу увагу на:

оформлення статутних документів (включаючи всі зареєстровані зміни) клієнта і документів, що підтверджують державну реєстрацію клієнта як юридичної особи;

склад засновників (учасників) юридичної особи, визначивши осіб, які мають можливість впливати на прийняття рішень органами юридичної особи,

структуру органів управління юридичної особи і їх повноваження;

розмір зареєстрованого й оплаченого статутного капіталу або величину статутного фонду, майна;

ґ) якщо банк встановив, що від імені клієнта діє його представник, то банк його ідентифікує, перевіряє повноваження, а також ідентифікує і вивчає клієнта, інтереси якого представляє;

д) якщо клієнт відкриває поточний чи/та депозитний рахунок (вносить внесок) на ім'я третьої особи, то банк має отримати від клієнта інформацію і документи, що дають змогу ідентифікувати і вивчити цю третю особу;

е) у разі встановлення кореспондентських відносин банк з'ясовує, у тому числі шляхом надсилання запиту кореспонденту, чи здійснюються кореспондентом банку заходи щодо протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, у тому числі ідентифікація і вивчення клієнтів.

Банку не рекомендується встановлювати кореспондентські відносини, якщо його кореспондентом не здійснюються заходи щодо протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом;

є) з метою концентрації зусиль щодо протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, на підставі всієї інформації і документів, що дають можливість ідентифікувати і вивчити клієнта, банку рекомендується оцінити ризик здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом.

Банку рекомендується розробити критерії оцінки ризику можливості здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, за основу яких можуть бути взяті критерії, що визначені в додатку 3 до цих Методичних рекомендацій;

ж) банк поновлює відомості, отримані в результаті ідентифікації і вивчення клієнта, не рідше одного разу на рік у випадках, коли банк оцінює ризик здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, як високий і не рідше ніж один раз у два роки в інших випадках;

з) якщо банк оцінює ризик здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, як високий, то банк приділяє підвищену увагу операціям, що проводяться за рахунками клієнта, та з метою перевірки інформації про клієнта може направити свого працівника, який відповідає за роботу з цим клієнтом, на місце здійснення діяльності клієнта.

2.3. Під час розроблення програми виявлення в діяльності клієнтів операцій, що підлягають обов'язковому контролю, і інших операцій з грошовими коштами або іншим майном, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) грошей, отриманих злочинним шляхом, банк визначає для себе критерії виявлення і ознаки сумнівних операцій з урахуванням вимог законодавства України та міжнародної практики.

За основу можуть бути взяті критерії виявлення і ознаки сумнівних операцій, що визначені в додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

2.4. Під час розроблення програми перевірки інформації про клієнта або операцію клієнта для підтвердження обгрунтованості або спростування підозр здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, банку рекомендується встановити таку процедуру:

а) у разі кваліфікації операції клієнта як сумнівної працівник банку, який виявив цю операцію, складає Повідомлення - документ, що містить відомості про операцію (операції). Банку рекомендується розробити форму Повідомлення, що містить реквізити, зазначені в додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

Повідомлення передається відповідальній особі (далі - відповідальний працівник), яка забезпечує реалізацію внутрішнього контролю в порядку, встановленому в розділі 3 цих Методичних рекомендацій;

б) відповідальний працівник приймає остаточне рішення про визнання операції клієнта сумнівною, що підлягає обов'язковому контролю, і надання відомостей про неї до уповноваженого органу;

в) у разі виявлення сумнівних операцій відповідальний працівник приймає рішення про подальші дії банку щодо клієнта і його операції;

г) у разі виявлення в діяльності клієнта сумнівної операції банк може зробити такі дії:

звернутися до клієнта з проханням про надання необхідних пояснень, у тому числі додаткових відомостей, що роз'яснюють економічне значення сумнівної операції;

забезпечити підвищену увагу (відповідно до цих Методичних рекомендацій) до всіх операцій (угод) клієнта, що здійснюються через банк;

провести інші дії за умови дотримання законодавства України;

ґ) про будь-яке рішення відповідального працівника стосовно операції (угоди) робиться відповідний запис (відмітка) в Повідомленні.

2.5. Банк під час розроблення програми проведення документарного фіксування інформації, необхідної для ідентифікації клієнта та щодо здійснених ним операцій, банк фіксує:

а) інформацію про операції (угоди) клієнта таким чином, щоб у разі потреби можливо було відтворити деталі операції (угоди), в тому числі суму операції (угоди), валюту платежу, дані про контрагента тощо;

б) інформацію про клієнта і збирає документи з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, таким чином, щоб вони могли бути використані як доказ у кримінальному, цивільному і господарському процесах.

2.6. Під час розроблення програми зберігання інформації і документів, отриманих у результаті реалізації програм здійснення внутрішнього контролю, з метою протидії легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, банку рекомендується зберігати такі документи:

копії документів, що містять відомості про клієнта, або їх реквізити - не менше ніж п'ять років після припинення зобов'язань між банком і клієнтом;

оригінали або копії щодо проведеної операції (операцій), які можуть бути використані як доказ в кримінальному, цивільному і господарському процесах, а також Повідомлення - протягом не менше ніж п'ять років після здійснення відповідної операції (операцій). Облік і зберігання Повідомлень здійснює відповідальний працівник у встановленому банком порядку;

інші документи, у тому числі ділове листування - не менше ніж п'ять років після припинення зобов'язань між банком і клієнтом.

2.7. Під час розроблення програми навчання працівників банку з питань протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, банк організовує навчання працівників, виходячи з їх посадових обов'язків, за такими напрямами:

а) ознайомлення працівників з нормативно-правовими актами у сфері протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом;

б) ознайомлення працівників з правилами внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, затвердженими банком;

в) практичні заняття щодо реалізації програм внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, у тому числі програм його здійснення.

Програма навчання будується виходячи з того, що основною умовою успішного здійснення банком діяльності щодо протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, є безпосередня участь кожного працівника в межах його компетенції в цьому процесі.

Навчання працівників банку з питань протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, проводяться не рідше ніж один раз на рік.

Під час організації в банку роботи щодо протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, рекомендується здійснювати такі заходи.

3.1. Керівник банку призначає відповідального працівника, який відповідатиме за розроблення та реалізацію правил внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, і за порядок їх здійснення, а також інших внутрішніх організаційних заходів.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності від інших структурних підрозділів банку і підзвітний тільки керівнику банку.

3.2. У банку з урахуванням особливостей його організації, основних напрямів його діяльності, клієнтської бази і рівня його ризиків, пов'язаних з клієнтами і їх операціями, може бути сформовано або визначено окремий структурний підрозділ з протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, під керівництвом відповідального працівника.

Зазначений підрозділ функціонує відповідно до положення про цей структурний підрозділ, що затверджується згідно з внутрішніми процедурами банку.

3.3. З метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, відповідальний працівник здійснює такі функції:

а) організовує розроблення та подає на затвердження керівнику банку правила внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, і порядок його здійснення;

б) організовує реалізацію правил внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, у тому числі порядок їх здійснення. У зв'язку з цим він:

консультує працівників банку з питань, що виникають під час реалізації програм здійснення внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, у тому числі при ідентифікації і вивченні клієнтів банку й оцінці ризику здійснення клієнтом легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом;

приймає рішення щодо поданих йому повідомлень;

організовує роботу щодо навчання працівників банку з питань протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом;

в) організовує надання до уповноваженого органу інформації про значні та/або сумнівні операції відповідно до статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

г) сприяє уповноваженим представникам Національного банку під час проведення ними інспекційних перевірок діяльності банку з питань, віднесених до його компетенції;

ґ) не рідше ніж один раз на рік подає письмовий звіт про результати реалізації правил внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, та порядку його здійснення, керівнику банку. Порядок поточної звітності відповідального працівника визначається внутрішніми документами банку;

д) виконує інші функції відповідно до цих Методичних рекомендацій і внутрішніх документів банку.

3.4. Під час здійснення своїх функцій відповідальний працівник має право:

а) отримувати від керівників і працівників підрозділів банку необхідні документи, у тому числі накази й інші розпорядчі документи, видані керівництвом банку і його підрозділами; бухгалтерські, касові та грошово-розрахункові документи тощо;

б) робити копії з отриманих документів, у тому числі копії файлів, будь-яких записів, що зберігаються в локальних обчислювальних мережах і автономних комп'ютерних системах;

в) входити до приміщень підрозділів банку, а також до приміщень, в яких зберігаються документи (архіви), здійснюється комп'ютерне оброблення даних і зберігання даних на машинних носіях (комп'ютерні зали);

г) видавати тимчасові у межах термінів, встановлених законодавством України для проведення операції (до рішення керівника банку), розпорядження про припинення проведення операції з метою отримання додаткової або перевірки наявної інформації про клієнта або операцію;

ґ) інші права відповідно до цих Методичних рекомендацій і внутрішніх документів банку.

3.5. Під час здійснення своїх функцій відповідальний працівник зобов'язаний:

а) забезпечувати збереження і повернення отриманих від відповідних підрозділів банку документів;

б) забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час здійснення відповідальним працівником своїх функцій;

в) виконувати інші обов'язки відповідно до цих Методичних рекомендацій і внутрішніх документів банку.

3.6. Здійснення функцій, встановлених цими Методичними рекомендаціями і внутрішніми документами банку, належить до виняткової компетенції відповідального працівника.

Працівники структурного підрозділу з протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, можуть здійснювати функції, зазначені в підпункті "б" пункту 3.3, мають права, наведені в підпунктах "а"-"в" пункту 3.4, і виконують обов'язки, зазначені в підпункті 3.5 цих Методичних рекомендацій.

3.7. Банку рекомендується не покладати на відповідального працівника здійснення інших функцій, що не відповідають його основним функціям.

3.8. Банк визначає кваліфікаційні вимоги до відповідального працівника і працівників підрозділу з протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом (за його наявності), з урахуванням вимог, визначених у додатку 5 до цих Методичних рекомендацій.

3.9. Працівники підрозділів банку сприяють відповідальному працівнику (працівникам очолюваного ним структурного підрозділу) у здійсненні ним своїх функцій відповідно до вимог цих Методичних рекомендацій і внутрішніх документів банку.

3.10. Керівником банку встановлюється порядок взаємодії працівників банку з відповідальним працівником.

3.11. У разі виникнення в працівників банку питань під час реалізації внутрішнього контролю для протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, вони звертаються за консультацією до відповідального працівника.

3.12. З метою моніторингу за процесом функціонування в банках системи внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, службі внутрішнього аудиту банку рекомендується виконувати такі функції:

а) здійснювати внутрішній контроль за відповідністю діяльності банку, а також його працівників, законам, нормативно-правовим актам України у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) грошей, отриманих злочинним шляхом;

б) здійснювати контроль за дотриманням працівниками банку правил внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, затверджених банком.

3.13. Працівники банку, у тому числі відповідальний працівник, яким стали відомі факти порушень нормативно-правових актів у сфері протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, які допущені працівниками банку під час проведення операції (операцій), негайно в письмовій формі їх доводять до відома свого безпосереднього керівника і служби внутрішнього контролю.

4.1. Рішення про надання уповноваженим органам інформації про значні та/або сумнівні операції та інформації про осіб, які їх здійснили (далі - інформація), приймається керівником банку на підставі Повідомлення з відміткою відповідального працівника.

4.2. Керівник банку приймає рішення про надання інформації протягом двох робочих днів з часу здійснення значної операції або віднесення відповідальним працівником операції до категорії сумнівної.

4.3. Перелік рекомендованих реквізитів для формування повідомлення уповноважених органів про значні та/або сумнівні операції і щодо осіб, які здійснили ці операції, зазначений у додатку 6 до цих Методичних рекомендацій.

4.4. Банкам рекомендується надавати інформацію на адресу відповідних органів, що зазначені в Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", а саме:

а) управлінь по боротьбі з організованою злочинністю ГУ УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

б) відділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю органів Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4.5. Інформацію рекомендується надавати вищезазначеним органам за місцезнаходженням банку на паперових носіях способами, які забезпечуватимуть їх гарантовану доставку і конфіденційність, наприклад, шляхом передавання запечатаного пакета з інформацією підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України, або шляхом доставляння пакета представником банку або його передавання підприємству зв'язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до Правил користування послугами поштового зв'язку України.