Розглянувши пояснювальну записку Управління захисту прав споживачів фінансових послуг від 04 лютого 2025 року № В/14-0003/15574/ТФП щодо прийняття рішення з метою захисту прав споживачів у сфері споживчого кредитування, зокрема про визнання у правочинах, що укладаються на сервісі "BitCapital", наявності ознак фінансової послуги з надання коштів у кредит та заборону установі "GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED" (реєстраційний номер 15205752) надавати споживачам на сервісі "BitCapital" послуги, які містять ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит, Правління Національного банку України зазначає таке.

Згідно зі статтею 99 Конституції України, статтею 192 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України "Про платіжні послуги", статтею 5 Закону України "Про валюту і валютні операції" гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків.

Однією з функцій Національного банку України є монопольне здійснення емісії національної валюти України та організація готівкового грошового обігу (стаття 7 Закону України "Про Національний банк України").

Складна правова природа віртуальних активів не дає змоги визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

З огляду на чинні норми законодавства України ( Закон України "Про Національний банк України", Закон України "Про платіжні послуги", Закон України "Про валюту і валютні операції" та інші) поняття "віртуальний актив" та регулювання операцій з ним не підпадають під режим регулювання:

1) обігу грошових коштів. Оскільки віртуального активу немає у формах банкнот, монет, записів на рахунках у банках, він не може бути визнаний грошима (грошовими коштами, коштами, грошовими знаками) відповідно до українського законодавства;

2) валютного законодавства. Оскільки віртуальний актив не може бути визнаний валютою або законним платіжним засобом іноземної держави та не є валютною цінністю відповідно до валютного законодавства;

3) обігу електронних грошей та використання платіжних засобів. Оскільки віртуальний актив не випускається банком і не є грошовим зобов'язанням певної особи, він не є електронними грошима(1);

4) цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності з цінними паперами. У віртуальних активів немає ознак документа та емітента, а саме: немає установленої форми документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, немає визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливості передавання прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам, а отже, віртуальний актив не може бути цінним папером.

У віртуальних активів немає ознак документа у формі грошових знаків, немає емітента, а також немає мети виготовлення. Таким чином, віртуальний актив не може бути визнаний грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у статті 1 Закону України "Про Національний банк України").

Спільною заявою фінансових регуляторів, а саме: Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, щодо статусу віртуальних активів в Україні 30 листопада 2017 року доведено до відома громадськості інформацію про ризики операцій з віртуальними активами(2) та наголошено, що операції наражають фізичних осіб на суттєві ризики, зокрема ризик шахрайства, ризик можливості втрати коштів через крадіжку, відсутність гарантій щодо повернення коштів, вкладених у віртуальні активи, оскільки віртуальні активи не є законним засобом платежу.

В Україні наразі лише створюється правове поле для проведення в Україні операцій з віртуальними активами. Закон України "Про віртуальні активи" (далі - Закон), яким регулюються питання комплексного врегулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначаються права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів, ще не набрав чинності. Набрання чинності Законом має бути одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами", який ще не прийнято.

Наразі триває активна робота над створенням законодавчого поля щодо регулювання ринку віртуальних активів, яке б відповідало найкращій міжнародній практиці. Згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику, схваленим Радою директорів Міжнародного валютного фонду (далі -МВФ), Україна, а саме: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України за технічної допомоги МВФ та в консультаціях з МВФ, зобов'язалася підготувати відповідні зміни до законодавства.

До Національного банку України за період із 01 серпня 2023 року до 10 вересня 2024 року надійшло 380* звернень фізичних осіб, у яких, зокрема, повідомлялося про надання на вебсайті сервісу "BitCapital" https://bitcapital.online/(3) установою "GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED" (реєстраційний номер 15205752), що є позикодавцем (далі - сервіс "BitCapital"), на території України позик у USDT, за якими внаслідок виконання позикодавцем зобов'язання з передавання у власність фізичним особам - позичальникам USDT позичальники отримують кошти в національній валюті України - гривні (далі -позики). Відповідно до інформації, зазначеної на вебсайті сервісу "BitCapital", USDT або Tether - криптовалюта, є стейблкоїном, що означає, що вона прив'язана до реальної валюти, такої як долар США (далі - USDT)(4).

За результатами здійснення попереднього аналізу отриманої Національним банком України інформації, відповідно до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", пунктів 2, 5, 8 розділу І, пунктів 11, 12 розділу ІІ Положення про визнання належності послуги чи операції до фінансової / обмеженої платіжної послуги та виявлення здійснення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 вересня 2024 року № 105 (зі змінами) (далі - Положення № 105), у зв'язку з виявленням ознак надання на вебсайті сервісу "BitCapital" послуг, які за своєю суттю містять ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит згідно із Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", та, відповідно, здійснення діяльності з надання такої послуги без дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України у сфері надання фінансових послуг, а саме про захист прав споживачів фінансових послуг, Національний банк України прийняв розпорядчий акт про проведення поглибленого аналізу установи "GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED" (реєстраційний номер 15205752), а саме наказ від 12 вересня 2024 року № 822-но/ТФП.

За результатами проведення поглибленого аналізу складено протокол про проведення поглибленого аналізу від 26 вересня 2024 року № В/14-0009/119443/КФ та Довідку за результатами поглибленого аналізу від 09 грудня 2024 року № В/14-0009/154221/КФ.

Результати поглибленого аналізу свідчать про те, що за наданою позикою на вебсайті сервісу "BitCapital" установою "GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED" (реєстраційний номер 15205752):

фізичні особи-позичальники внаслідок виконання позикодавцем зобов'язання з передання у власність USDT отримують кошти в національній валюті України - гривні, що приховується позикодавцем шляхом зазначення позики в USDT;

отримання коштів здійснюється за плату та на умовах зворотності і строковості,

що також підтверджується попереднім аналізом інформації та договорів позики, які містилися в отриманих Національним банком України зверненнях. Зокрема, аналізом:

Договору позики "АКЦІЙНИЙ 2.0" від 14 липня 2024 року № 3599007092-248100, наданого в зверненні від 29 липня 2024 року, вхідний № Ф-228347/1/15565 від 29 липня 2024 року;

Договору позики "ЕКСПРЕС" від 05 червня 2024 року № 3232607008-193491, наданого в зверненні від 09 липня 2024 року, вхідний № Г-227588/1/14307 від 10 липня 2024 року;

Договору позики "ПРЕМІУМ" від 29 лютого 2024 року № 3346315213-95482, наданого в зверненні від 22 березня 2024 року, вхідний № Ч-222468/2/6417 від 25 березня 2024 року (далі - Договори позики).

Так, в умовах Договорів позики визначено таке:

"Позика - кількісне вираження токенів USDT забезпечене системою забезпечення обороту (блокчейн ТКОК), що передаються Позикодавцем Позичальнику у власність, згідно п.1.1. цього договору, на умовах зворотності, строковості, платності.

Вартість Позики - грошовий еквівалент Позики у національній валюті України - гривні.

Прострочена заборгованість - Позика, проценти за користування, нараховані в межах строку володіння та розпорядження Позикою, комісії, передбачені договором, розмір цивільно-правової відповідальності та штрафних санкцій (за наявності), що підлягають поверненню та оплаті Позичальником на користь Позикодавця згідно цього Договору.".

Також у пункті 1.1 Договорів позики зазначено, що Позикодавець передає у власність Позичальнику певну суму USDT (далі - Позика) на умовах строковості та платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику, сплатити проценти та комісії, визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договорів позики визначена вартість Позики в національній валюті України - гривні, а також еквівалент у доларах США згідно курсу продажу доларів до гривні, встановленого Національним банком України.

У пункті 2.4 Договорів позики зазначено, що Позичальник сплачує Позикодавцеві проценти за користування Позикою за фіксованою ставкою від вартості Позики на день укладення Договору позики згідно з пунктом 2.1 Договору позики за кожен день.

У пункті 2.5 Договорів позики зазначено, що Позичальник сплачує одноразову комісію за отримання Позики в розмірі 4% від вартості Позики на день укладення Договору позики згідно з пунктом 2.1 Договору позики, яка нараховується одноразово та підлягає утриманню в момент передачі Позики. Комісія за отримання Позики утримується Позикодавцем із Позики за оформлення Договору позики.

Таким чином, Договорами позики передбачене нарахування процентів за користування Позикою та комісій від вартості Позики, тобто від суми Позики, визначеної в національній валюті України - гривні.

Отже, Договори позики, що укладаються на вебсайті сервісу "BitCapital" із фізичними особами, мають всі ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит, оскільки фізичні особи як позичальники внаслідок виконання позикодавцем зобов'язання з передачі у власність USDT отримують кошти в національній валюті України - гривні на умовах зворотності, строковості, платності.

У пункті 7.4 Договорів позики сторони погодили, що зміст правочину за цим Договором регулюється правом України.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон про міжнародне приватне право):

1) до договорів споживання належать договори щодо придбання товарів та одержання послуг особою (споживачем) не для цілей підприємницької діяльності;

2) вибір права сторонами договорів споживання не може обмежити захист прав споживача, який надається йому імперативними нормами права держави, у якій є його місце проживання, перебування або місцезнаходження, якщо, зокрема:

укладенню договору передувала оферта або реклама в цій державі та споживач здійснив усе необхідне для укладення договору в цій державі; або

замовлення від споживача було прийняте в цій державі.

Згідно зі статтею 10 Закону про міжнародне приватне право правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із Законом про міжнародне приватне право, в обхід його положень, є нікчемними. У такому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до Закону про міжнародне приватне право.

Таким чином, Договори позики регулюються законодавством України, до якого належить, зокрема, Цивільний кодекс України, спеціальні закони України та нормативно-правові акти Національного банку України.

Відносини позики та кредиту на території України врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та Законом України "Про споживче кредитування".

Зокрема, стаття 536 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.