Національний банк України (далі - Національний банк) розглянув лист Асоціації українських банків (далі - Асоціація) від 03.05.2024 № 01.07/255 (далі -Лист) щодо виявлення окремих індикаторів підозрілості фінансових операцій, передбачених у додатку 19 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107 (зі змінами) (далі - Положення № 107), та повідомляє таке.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ) одним з основних принципів запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є, зокрема, надання пріоритету заходам із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення над заходами з протидії їм.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону про ПВК/ФТ суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість:

запобігати використанню послуг та продуктів суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою;

виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) і повідомляти про них спеціально уповноважений орган.

Відповідно до пункту 4 додатка 14 до Положення № 107 установа має забезпечити своєчасне виявлення:

фінансових операцій з активами терористів;

порогових фінансових операцій;

індикаторів підозрілості фінансових операцій з метою оперативного виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності).

З метою виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності) установа забезпечує аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій, уключаючи використання автоматизованих програмних модулів (за наявності), що реалізують відбір фінансових операцій за допомогою відповідних правил/сценаріїв (пункт 6 додатка 14 до Положення № 107).

Згідно з пунктом 23 розділу ІІІ, пунктом 1 додатка 14 до Положення № 107 установа у своїх внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу має передбачити, зокрема порядок моніторингу фінансових операцій клієнтів із метою виявлення тих, що підлягають фінансовому моніторингу, а також порядок виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій.

Ураховуючи вищевикладене зазначаємо, що індикатори підозрілості фінансових операцій, що містяться в додатку 19 до Положення № 107, запроваджені з метою виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності) та оперативного реагування на виявлені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (далі - ВК/ФТ).

Разом із цим звертаємо увагу, що відповідно до вимог статті 7 Закону про ПВК/ФТ установа зобов'язана:

застосовувати ризик-орієнтований підхід, який має бути пропорційний характеру та масштабу своєї діяльності;

здійснювати застосування ризик-орієнтованого підходу в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу установи, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом про ПВК/ФТ виконують функції державного регулювання і нагляду за такими установами;

здійснювати оцінку / переоцінку ризиків, у тому числі притаманних її діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних її діяльності (ризик-профіль установи), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для неї такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Відповідно до вимог пунктів 36, 37 розділу IV Положення № 107 установа здійснює оцінку власного ризик-профілю з урахуванням специфіки своєї діяльності й, зокрема:

характеру та масштабу діяльності установи;

продуктів та послуг, що надаються установою;

видів клієнтів та їх ризик-профілю;

каналів/способів надання (отримання) послуг;

Установа аналізуючи ризики ВК/ФТ своїх продуктів та послуг, має враховувати їх особливості та оцінити можливості такої послуги/продукту:

бути використаними клієнтом від імені третіх осіб;

сприяти анонімності учасників фінансової операції (приховувати реальних кінцевих отримувачів тих чи інших продуктів та/або послуг;

маскувати незаконне походження коштів;

переказувати кошти для фінансування терористичної діяльності.

Таким чином, установа з урахуванням специфіки своєї діяльності, видів послуг, що надаються, способів їх надання та притаманних своїй діяльності ризиків ВК/ФТ, самостійно виявляє згідно з визначеним у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу порядком індикатори підозрілості фінансових операцій.

Водночас внутрішні документи з питань фінансового моніторингу повинні містити процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками, а також для запобігання використанню послуг та продуктів установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (частина перша статті 8 Закону про ПВК/ФТ).

Щодо підпункту 1 Листа стосовно виявлення установою, що надає послуги онлайн кредитування (далі - Установа), індикатора підозрілості фінансових операцій, наведеного в підпункті 8 пункту 48 розділу ІІІ додатка 19 до Положення № 107, а саме: "кредит / фінансовий кредит / позика погашається коштами, що належать третій особі, за відсутності раціонального обґрунтування її пов'язаності з клієнтом", якщо особа, з метою погашення кредиту вносить кошти через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС(1)), ураховуючи пункти 5 та 8 частини дев'ятнадцятої статті 14 Закону про ПВК/ФТ.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 528 ЦКУ виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У частині дев'ятнадцятій статті 14 Закону про ПВК/ФТ передбачено, що вимоги цієї статті не поширюються, зокрема на випадки здійснення:

платіжної операції на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, за відсутності ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, для зарахування на рахунок отримувача виключно з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом, за умови що суб'єкт первинного фінансового моніторингу, що надає фінансові платіжні послуги отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера платіжної операції та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;

платіжної операції готівкою в межах України на суму, що не перевищує 5 тисяч гривень, за відсутності ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тисяч гривень.

Водночас Інструкцією про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженою постановою Правлінням Національного банку України від 25.09.2018 № 103 (зі змінами) (далі - Інструкція № 103), встановлено вимоги щодо здійснення платіжних операцій в готівковій формі із застосуванням платіжних пристроїв, зокрема ПТКС, а також щодо оформлення касових документів за платіжними операціями.