Банки України ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності, подають та оприлюднюють фінансову звітність відповідно до норм законодавства України.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Торгово-промислова палата визнає військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинам. Зазначені обставини є форс-мажорними (надзвичайними, невідворотними) з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення для всіх без винятку суб'єктів господарювання.

З метою забезпечення надійності та стабільності функціонування фінансової системи в період дії воєнного стану Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 07 березня 2022 року № 41 "Про складання та подання фінансової звітності в період запровадження воєнного стану" встановив порядок складання та подання фінансової звітності банками в умовах воєнного стану.

Згідно з Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373, банки складають фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу. Операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Подією після звітної дати визнається факт господарської діяльності, який впливає або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності підприємства та був у період між звітною датою й датою підписання бухгалтерської звітності за звітний період.

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 10 "Події після звітного періоду" (далі - МСБО 10), події після звітної дати можуть бути двох категорій:

а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду); та

б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду).

Банки коригують суми, що визнані у звітності на дату балансу, на які вплинули події після дати балансу, та визнають суми, що не були відображені у звітності на дату балансу з певних причин.

Усі події, що стали відомими після дати балансу та мають безпосередній вплив на показники фінансової звітності, вимагають коригування звітної інформації.

Банк не здійснює коригування сум, що визнані у його фінансовій звітності для відображення подій, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу.

Якщо були суттєві події, що не вимагають коригування звітності, але які можуть вплинути на ухвалення користувачами економічних рішень, то банк має розкривати інформацію в примітках до фінансової звітності про кожну таку подію без коригування статей фінансової звітності, характер події та попередню оцінку фінансового впливу або констатацію, що така оцінка неможлива.

Враховуючи вищевикладене, у річній фінансовій звітності за 2021 рік банкам необхідно розкрити інформацію про вплив впровадження воєнного стану, зокрема, на: безперервну діяльність; фінансові інструменти; оцінку знецінення активів; основні засоби; податки; зобов'язання за страховими договорами; оренду; обтяжливі умови договорів; оцінку справедливої вартості; визнання доходу тощо.

Одним із ключових питань, яке мають проаналізувати банки, є застосовність припущення про безперервність діяльності. Відповідно до пунктів 25, 26 МСБО 1 "Подання фінансової звітності" (далі - МСБО 1) під час складання фінансової звітності суб'єкт господарювання має оцінювати здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі, тобто управлінський персонал враховує всю наявну інформацію щодо майбутнього - щонайменше протягом наступних 12 місяців від дати звітності, але не обмежуючись цим періодом. Якщо під час оцінювання управлінський персонал знає про суттєві невизначеності, пов'язані з подіями чи умовами, які можуть спричинити значний сумнів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати діяльність на безперервній основі, суб'єкт господарювання має розкривати інформацію про такі невизначеності.

Якщо банк не складає фінансову звітність на основі припущення безперервності, він має розкрити інформацію про цей факт і зазначити, на основі яких припущень складено фінансову звітність, а також вказати причини, що діяльність не розглядається як безперервна.

Вимоги МСБО 1 також поширюються на відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про договори, що містять додаткові умови (ковенанти). Здатність банків та їх контрагентів виконувати такі додаткові договірні умови може значно погіршитися в умовах воєнного стану.

Під час розкриття інформації в проміжній фінансовій звітності відповідно до вимог МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність" банки відображають суттєві зміни, що відбулися з часу останньої річної фінансової звітності, з поясненням подій та операцій щодо змін у фінансовому стані та фінансових результатах з часу останньої річної звітної дати. Отже, у проміжній фінансовій звітності банки мають розкрити інформацію про вплив військової агресії російської федерації проти України на показники фінансової звітності.

Перегляд або модифікація договірних грошових потоків за фінансовим активом, пов'язаних із запровадженням кредитних канікул протягом дії воєнного стану, може призводити до припинення визнання фінансового активу згідно з МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі - МСФЗ 9). Банк припиняє визнавати первісний фінансовий актив і визнає новий фінансовий актив, якщо переглянуті або модифіковані грошові потоки, передбачені договором, призводять до припинення визнання первісного фінансового активу. Банк визнає на дату модифікації новий фінансовий актив за справедливою вартістю, ураховуючи витрати на операцію, пов'язані зі створенням нового фінансового активу, та визначає суму очікуваних кредитних збитків протягом 12 місяців (якщо такий фінансовий актив не відповідає визначенню знеціненого фінансового активу).

Банки мають здійснювати оцінку суттєвості переглянутих або модифікованих договірних грошових потоків за фінансовим активом комплексно з урахуванням кількісних та якісних критеріїв. Якщо модифікації, пов'язані із запровадженням тимчасових підтримуючих заходів, є несуттєвими, банк розраховує нову валову балансову вартість як теперішню вартість переглянутих або модифікованих грошових потоків, передбачених договором, дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка (або первісною ефективною ставкою відсотка, скоригованою з урахуванням кредитного ризику - для придбаних або створених знецінених фінансових активів).

Банк уключає витрати на операцію в балансову вартість модифікованого фінансового активу, амортизує їх протягом строку дії такого активу та визнає різницю між валовою балансовою вартістю за первісними умовами та валовою балансовою вартістю за переглянутими або модифікованими умовами як доходи або витрати від модифікації. Банки мають розкривати в облікових політиках критерії суттєвості щодо модифікації грошових потоків із застосуванням професійних суджень і припущень.

Якщо зміни до умов договорів не вноситимуться, факт виникнення прострочених платежів, а також вплив військової агресії слід проаналізувати на предмет змін в очікуваних кредитних збитках.

Згідно з пунктом 5.5.17 МСФЗ 9 оцінка очікуваних кредитних збитків базується на обґрунтовано необхідній та підтверджуваній інформації про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, яка може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату.

Очікувані кредитні збитки за весь строк дії фінансового інструмента визнаються у разі значного зростання кредитного ризику фінансового інструмента після його первісного визнання. МСФЗ 9 вимагає і дозволяє коригувати підхід до визначення очікуваних кредитних збитків за різних обставин. Підвищена невизначеність щодо потенційних майбутніх економічних сценаріїв в умовах воєнного стану та його впливу на кредитні збитки може вимагати врахування додаткових економічних сценаріїв під час розрахунку очікуваних кредитних збитків.

Банкам необхідно здійснити коригування результатів моделювання, що базуються на експертних оцінках, для належного відображення інформації на звітну дату.

Звертаємо увагу на те, що перегляд та модифікації кредитних договорів (пролонгації, кредитні канікули тощо) в умовах воєнного стану не слід автоматично розглядати як значне зростання кредитного ризику з дати первісного визнання, використовуючи чинну методологію до його запровадження. Наприклад, надання платіжних канікул для усіх позичальників у певних класах фінансових інструментів не має автоматично призводити до того, що усі фінансові інструменти вважатимуться такими, що зазнали значного зростання кредитного ризику. Банки мають постійно відслідковувати та переглядати прогнози в міру отримання нової інформації, оскільки середовище швидко змінюється, факти та обставини оновлюються.

Щодо застосування МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" банки зобов'язані розкривати у фінансовій звітності інформацію про характер і ступінь ризиків, пов'язаних із фінансовими інструментами, а також вплив військової агресії на них.

У зв'язку з військовою агресією росії проти України виникає значний ризик фізичного пошкодження активів або відсутність доступу до них, а також ризик знецінення активів через зменшення суми очікуваного відшкодування. Відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів" потрібно тестувати всі активи, щодо яких можливе потенційне знецінення. У разі наявності індикаторів зменшення корисності проводиться тестування на зменшення корисності активів. Оцінюючи зменшення корисності, необхідно визначити суму очікуваного відшкодування активів, що є більшою з двох оцінок активу: справедливої вартості мінус витрати на вибуття та його вартості при використанні.

Оцінка вартості при використанні передбачає оцінку майбутніх надходжень та відтоків грошових коштів, які будуть отримані від використання активу та його остаточного вибуття та дисконтування грошових потоків за відповідною ставкою. В багатьох країнах відбулося значне збільшення процентних ставок. Це може вплинути на ставку дисконтування, яка буде застосовуватися у моделі дисконтування грошових потоків, оскільки це може вплинути на поточні ринкові оцінки вартості грошей в часі та ризиків, характерних для певних активів або одиниць, які генерують грошові кошти, для яких оцінки майбутніх грошових потоків не коригувалися.

У період дії воєнного стану слід приділити увагу коректній оцінці справедливої вартості активів та зобов'язань, що має здійснюватися відповідно до вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" (далі - МСФЗ 13) з використанням професійних суджень в умовах, коли ринки зазнали значної волатильності та скорочення обсягів активності, а для оцінок характерні значні невизначеності й виникає широкий діапазон можливих значень.