У зв'язку з запитами, що надходять до Національного банку України щодо порядку встановлення лімітів залишку готівки в касі підприємствам, установам та організаціям, що обслуговуються органами Державного казначейства, роз'яснюємо.

В умовах поступового запровадження в практику касового виконання бюджету через казначейську систему, при якій фінансування розпорядників бюджетних коштів здійснюється через єдиний казначейський рахунок 3513 "Кошти Державного казначейства України", підприємствам і організаціям, які перейшли на казначейську форму фінансування з держбюджету і не мають відкритих поточних рахунків у національній валюті в установах банків, ліміти каси встановлюються органами Державного казначейства у порядку, передбаченому п.47 Інструкції НБУ N 4 "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", затвердженої постановою правління Національного банку України від 13.10.97 р. N 335. При цьому вказаними органами подається до уповноваженої установи банку відповідна зведена заявка-розрахунок (за формою N 15) по зазначених підприємствах і організаціях (з доданням відповідних заявок-розрахунків по кожному з них), а також заявка-розрахунок безпосередньо по органу Державного казначейства, які у двотижневий термін мають бути розглянуті уповноваженою установою банку. При необхідності ця установа банку може отримувати у органу Державного казначейства додаткові обгрунтовуючі матеріали по підприємствах і організаціях, які ним обслуговуються. За результатами такого розгляду уповноваженою установою банку встановлюється органу Державного казначейства загальний розмір ліміту каси, в межах якого останній визначає ліміти каси окремим підприємствам і організаціям, що ним обслуговуються. Відповідальність за встановлення і доведення їм цих лімітів несуть відповідні органи Держказначейства. Крім того, уповноваженою установою банку визначається ліміт каси безпосередньо самому органу Держказначейства на підставі касових оборотів, що проходять через його касу.