Національний банк України (далі - Національний банк), керуючись частиною восьмою статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі -Закон) та статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", уважає за потрібне звернути увагу на таке.

Закон зобов'язує суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі -СПФМ) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів із метою мінімізації ризиків, а також запобігати використанню послуг та продуктів СПФМ для проведення клієнтами фінансових операцій із протиправною метою (пункти 2, 3 частини другої статті 8 Закону).

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу СПФМ, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими СПФМ.

Національним банком за результатами здійснення нагляду в сфері фінансового моніторингу встановлено випадки неналежного виявлення деякими банками ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (далі - ВК/ФТ), на які наражає його клієнт, та як наслідок невжиття пропорційних виявленим ризикам ефективних заходів щодо їх мінімізації.

Зокрема, викликає занепокоєння підхід банків-еквайрів під час установлення договірних відносин із суб'єктами господарювання, яким банком надаються послуги з еквайрингу (торговцями), а також із фінансовими компаніями (платіжними агрегаторами), які в свою чергу укладають договори з торговцями, та моніторингу ділових відносин та фінансових операцій зазначених клієнтів.

Також виявлено непоодинокі випадки міскодінгу (miscoding), що полягає в установленні банком-еквайром MCC-коду торговця (MerchantCategoryCode), що не відповідає виду його діяльності та безпосередньо вводить в оману інших учасників платіжних систем про характер послуг, які надає цей торговець.

1. Наголошуємо, що під час укладення договору еквайрингу з торговцем банк зобов'язаний ужити всіх заходів, передбачених законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - ПВК/ФТ), які передбачають, зокрема, здійснення належної перевірки, оцінки ризик-профілю клієнта, моніторинг фінансових операцій тощо.

Крім того, у разі встановлення торговцю MCC-коду, визначеного правилами відповідної платіжної системи, банку потрібно пересвідчитися у відповідності зазначеного коду реальному виду діяльності суб'єкта господарювання. Зокрема, банку необхідно перевірити наявність у торговця певних ресурсів для здійснення його виду діяльності (людських, виробничих), наявність відповідних ліцензій, звернути увагу на відповідність МСС-коду та виду діяльності клієнта відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, перевірити наявну у відкритому доступі інформацію щодо торговця та його ділової репутації, здійснити інші потрібні на думку банку заходи з метою розуміння діяльності торговця. Також із метою забезпечення банком ефективних процедур із перевірки відомостей про торговця рекомендуємо застосовувати наявні інструменти моніторингу інформації, зокрема за допомогою вебкраулерів - пошукових програм-роботів (наприклад, моніторинг інформації на відповідність заявленої категорії діяльності фактичній шляхом перевірки товарів та послуг торговця за допомогою Website Compliance MCC Detect).

Особливу увагу банк має приділяти взаємовідносинам із торговцями, які здійснюють ризикові види діяльності з точки зору можливості використання послуг банку для ВК/ФТ, зокрема, азартні ігри, лотереї (згідно з підпунктом 4 пункту 3 додатка 19 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі - Положення № 65), азартні ігри, лотереї містять ризики, зумовлені комерційною чи особистою діяльністю клієнта).

Принагідно звертаємо увагу, що організація або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до законодавства України, або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів із метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, є кримінальним правопорушенням, визначеним у статті - 203-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" банк/платіжна система, що діють на території України, зобов'язані відмовляти в здійсненні платежів на користь осіб, які організовують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії або які надають послуги щодо доступу до таких азартних ігор.

Зазначаємо, що банк має право здійснювати еквайринг на підставі внутрішньобанківських правил, розроблених відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно -правових актів Національного банку і правил платіжних систем (пункт 7 розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705).

Внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити, зокрема: 1) порядок діяльності банку, пов'язаний з емісією (випуском/видачею/передаванням) електронних платіжних засобів та/або еквайрингом; 2) систему управління ризиками під час здійснення платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, уключаючи порядок оцінки кредитного, операційного ризику, оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та порядок урегулювання неплатоспроможності й інших випадків невиконання банком своїх зобов'язань (пункт 8 розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705).