До Національного банку України надходять численні скарги щодо невиправдано жорсткого підходу деяких банків "стосовно встановлення (подовження) ділових відносин з національними публічно значущими особами (далі - національні ПЕП), які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції до набрання чинності Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 361-ІХ (далі - Закон про запобігання легалізації).

Однією з основних відмінностей Закону про запобігання легалізації від попередньої редакції є зміна підходу до оцінки банками відповідних ризиків щодо національних ПЕП, згідно з яким виключено норму щодо обов'язкового встановлення високого ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно таких клієнтів.

У додатку 9 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі - Положення № 65) визначено особливості заходів щодо ділових відносин із національними ПЕП залежно від рівня їх ризику

Відповідно до пункту 3 додатка 9 до Положення № 65 банк розробляє внутрішні процедури щодо особливостей роботи з ПЕП, використовуючи ризик-орієнтований підхід.

Згідно з пунктом 9 додатка 9 до Положення № 65 банк під час установлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями ПЕП, використовує ризик-орієнтований підхід із метою визначення необхідної деталізації та глибини здійснення аналізу, кількості джерел інформації, що використовуватимуться для отримання та/або перевірки отриманої інформації.

Також у пункті 14 додатка 9 до Положення № 65 визначено, що банк для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, інформацію, отриману від клієнта, інформацію, що є в наявності у банку у зв'язку з обслуговуванням його фінансових операцій у минулому, та з інших джерел.

Слід також ураховувати, що Положення № 65 містить перелік умов, за яких банку непотрібно вживати заходів із установлення джерел статків (багатства) та джерела коштів ПЕП.

Так, відповідно до пункту 16 додатка 9 до Положення № 65 банк може не вживати заходів із установлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями ПЕП, у разі одночасного виконання таких умов:

1) рівень ризику ділових відносин із клієнтом/разової фінансової операції на значну суму є низький;

2) у банку немає підозри щодо відмивання коштів/фінансування тероризму;

3) рахунки, що відкриті в банку, використовуються ПЕП переважно для отримання та використання заробітної плати, соціальних виплат; або обсяг фінансових операцій за всіма рахунками ПЕП, відкритими в банку, не перевищує 200 тисяч гривень (еквівалент) за квартал.

Водночас практика застосування зазначених норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення свідчить про застосування деякими банками однакового формального підходу до всіх клієнтів, які належать до національних ПЕП, членів їх сімей та пов'язаних із ними осіб як до високо ризикових клієнтів, не враховуючи вид послуг та рівень впливу, який ці особи можуть мати.

Застосування зазначеного підходу свідчить про неналежну систему управління ризиками в цій частині.

З боку Національного банку вважаємо адекватним застосування наступного підходу щодо клієнтів, які належать до категорії національних ПЕП, уключаючи тих, які тривалий час не виконують визначені публічні функції.

Отже, у випадках, якщо клієнт - національний ПЕП:

- обслуговувався в банку до набуття чинності Законом про запобігання легалізації;

- з моменту припинення виконання визначених публічних функцій пройшло не менше ніж дванадцять місяців,

- операції за рахунком є зрозумілими для банку (наприклад, операції проводяться в межах отриманої заробітної плати, соціальних виплат);

- у банку є історія обслуговування клієнта;

- клієнт використовує рахунок для отримання заробітної плати та соціальних виплат;

- не проводить підозрілих фінансових операцій, для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, для банку достатньо: отримання інформації від клієнта, здійснення аналізу інформації, яка вже є в банку, отримання інформації з публічних джерел з надійною репутацією.

Крім того, можливі й інші випадки, в яких банкам не має потреби вимагати документи, що підтверджують джерела статків (багатства), наприклад, тривале зберігання коштів на депозитному рахунку, продаж належного ПЕП майна тощо, якщо в банку є розуміння щодо джерел походження цих коштів/майна.

Водночас можливими критеріями/індикаторами встановлення банком високого ризику ділових відносин із національними ПЕП можуть бути, наприклад:

- використання корпоративних механізмів (юридичних осіб та інших утворень) з метою приховування факту бенефіціарної власності;