Рада Національного банку України

1. Схвалити Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу (додаються).

2. Опублікувати Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу (далі - Основні засади) на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

3. Подати Основні засади до Верховної Ради України для інформування.

4. Рекомендувати Правлінню Національного банку України:

1) підготувати та подати Раді Національного банку України до 15 листопада 2019 року план заходів щодо реалізації Основних засад;

2) підготувати і подати Раді Національного банку України до 01 листопада 2019 року пропозиції щодо поліпшення взаємодії Національного банку України з Урядом України в питаннях координації монетарної та фіскальної політики;

3) підготувати пропозиції до проекту Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу і подати Раді Національного банку України до 10 липня 2020 року.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу (далі - Основні засади) розроблено Радою Національного банку України (далі - Рада Національного банку) відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9, 24 Закону України "Про Національний банк України" з урахуванням цілей, принципів та інструментів монетарної політики Національного банку України (далі - Національний банк), визначених Стратегією монетарної політики Національного банку України-1.

Основні засади деталізують особливості проведення грошово-кредитної (монетарної) політики, у тому числі макроекономічний контекст її реалізації, у 2020 році та в середньостроковій перспективі.

Ураховуючи статтю 99 Конституції України та статтю 6 Закону України "Про Національний банк України" , на виконання основної функції Національного банку щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України пріоритетною ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики залишатиметься досягнення та підтримка цінової стабільності в державі. Другою за пріоритетністю ціллю є сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, якщо це не перешкоджає досягненню і підтриманню цінової стабільності. Третьою ціллю є сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає виконанню перших двох цілей. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національний банк України" цінова стабільність - збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання в середньостроковій перспективі (від трьох до п'яти років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін.

Для досягнення та забезпечення цінової стабільності Національний банк використовує монетарний режим інфляційного таргетування, який також сприяє забезпеченню стійких темпів приросту ВВП.

Ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики є підтримання інфляції у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п.

Національний банк може використовувати всі законодавчо визначені засоби грошово-кредитної політики.

Національний банк планує і надалі дотримуватися режиму плаваючого курсу, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. Зазначене не виключає можливості проведення Національним банком валютних інтервенцій з метою:

накопичення міжнародних резервів;

згладжування різких змін обмінного курсу гривні;

підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.

Оскільки забезпечення сталого економічного розвитку в Україні неможливе без поступу в здійсненні реформ, Національний банк разом з Урядом України докладатиме всіх зусиль для продовження виконання заходів із реформування фінансової системи, у тому числі передбачених співпрацею з МВФ, іншими міжнародними фінансовими організаціями та інституціями ЄС.

Рада Національного банку на виконання Конституції України та Закону України "Про Національний банк України" здійснює контроль за проведенням монетарної політики та аналіз її впливу на стан соціально-економічного розвитку. Сутність контролю полягає в аналізі відповідності прийнятих рішень із монетарної політики необхідності досягнення визначених цілей та наявним на момент ухвалення рішень ризикам, а також якості припущень та прогнозу макроекономічного розвитку, зокрема інфляції. Зміст і послідовність розроблення Основних засад та здійснення контролю за її проведенням визначаються відповідним Порядком-2.

Після прискорення протягом останніх двох років у 2019 році зростання світової економіки сповільнилося. Наростання геополітичних конфліктів та дія протекціоністських заходів призвели до зниження попиту і скорочення темпів зростання світової торгівлі.

Попри поступове зростання заробітних плат і низький рівень безробіття, підвищення продуктивності праці стримуватиме інфляційні процеси в розвинутих країнах.

Через уповільнення економічного зростання та низьку інфляцію монетарна політика провідних центральних банків залишатиметься м'якою. Зокрема, ЄЦБ зазначив, що ставки залишатимуться на поточному низькому рівні щонайменше до кінця першого півріччя 2020 року, а також запровадив нову програму довгострокової ліквідності TLTRO-III. ФРС відмовилася від намірів проведення жорсткішої монетарної політики та скорочення балансу у 2019 році, а також надала сигнал про можливе зниження процентної ставки вже в поточному році.

Як наслідок дохідність за борговими державними цінними паперами провідних країн знижуватиметься. Відповідно збільшуватиметься попит інвесторів на ризиковіші фінансові активи, а отже, умови на світових фінансових ринках для країн, що розвиваються, залишатимуться відносно сприятливими. Додатковими факторами інтересу інвесторів до країн, що розвиваються, будуть кращі перспективи економічного зростання країн цієї групи на тлі очікувань уповільнення зростання економіки США та брак високодохідних фінансових активів на глобальних фінансових ринках.

Уповільнення економічної активності і світової торгівлі генеруватиме невизначеність щодо кон'юнктури на світових товарних ринках. Попри стабільне зростання попиту, ціни на нафту коливатимуться близько поточного рівня через збільшення виробництва сланцевої нафти в США, яке компенсуватиме обмеження обсягів її видобутку країнами - членами угоди ОПЕК+. На відміну від динаміки цін на нафту як базового індикатора цін на енергоносії, ціни на європейському ринку на природний газ у поточному році істотно знизилися через теплу погоду та накопичені значні запаси в умовах стрімкого зростання обсягів виробництва США та Росією. У наступні роки очікується поступове зростання цін на природний газ і нафту завдяки рівномірному підвищенню попиту на енергоносії.

Останнім часом у світовій економіці накопичуються суттєві ризики. їх реалізація може зумовити відхилення від описаного вище сценарію продовження економічного зростання світової економіки в середньостроковій перспективі. Головними тригерами, що можуть спровокувати реалізацію негативних сценаріїв, є посилення торговельних війн та наростання геополітичних конфліктів. Йдеться про брак чітких домовленостей між США та Китаєм, США та Іраном, США та КНДР в умовах посилення економічних санкцій, вихід Великої Британії зі складу ЄС, ризики поглиблення рецесії в окремих країнах ЄС. Наслідками реалізації цих ризиків можуть бути:

істотне сповільнення попиту в країнах - торговельних партнерах України;

падіння цін на світових товарних ринках;

відплив капіталу з країн, що розвиваються.

У результаті реалізації зазначених ризиків перед більшістю країн, ринки яких розвиваються, постане проблема одночасного падіння сукупного попиту і девальваційного тиску. Ці фактори мають різноспрямований вплив на інфляцію та економічну активність, відповідно реакція монетарної політики центральних банків країн, що розвиваються, може відрізнятися з огляду на специфічні характеристики економік кожної із цих країн.

У 2020 році та в середньостроковій перспективі зростання економіки України поступово прискорюватиметься і наближатиметься до потенційного темпу зростання. Грошово-кредитна (монетарна) політика має сприяти стабілізації економіки на потенційному рівні.

Головним рушієм зростання потенційного ВВП залишиться підвищення загальної продуктивності факторів виробництва, який більшою мірою залежить від швидкості здійснення структурних реформ. Із 2019 року внесок капіталу в зміну потенційного ВВП є додатним завдяки збільшенню частки капітальних інвестицій. Однак від'ємний внесок робочої сили залишиться фактором, що стримуватиме зростання потенційного ВВП.

Обсяги інвестицій і потенціал економічного зростання в Україні можуть суттєво збільшитися в разі проведення рішучіших заходів, зокрема підвищення якості функціонування державних інститутів, підвищення рівня захисту прав приватної власності, зниження рівня корупції, приватизації державних підприємств, підвищення ефективності банківського сектору як фінансового посередника між заощадженнями населення та інвестиціями бізнесу тощо.

Високий споживчий попит та інтенсивна інвестиційна діяльність з огляду на жваве відновлення економічної активності, скорочення обсягів транзиту газу та слабкий попит з боку країн - основних торговельних партнерів визначатимуть поступове розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу.

Водночас продовження структурних реформ та подальше співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями (насамперед із МВФ) залишаються ключовими припущенням макроекономічного прогнозу. Це дасть змогу поліпшувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу з метою залучення інвестиційних коштів для прискорення економічного зростання, а також фінансування виплат за державним боргом та дефіциту поточного рахунку.

Ураховуючи припущення щодо отримання офіційного фінансування, обсяг міжнародних резервів хоча й залишатиметься на рівні, нижчому за мінімально достатній (близько 70% від композитного критерію МВФ), але буде достатнім для фінансування понад трьох місяців майбутнього імпорту.

Рівень безробіття протягом усього прогнозного періоду очікується близьким до оцінок природного рівня (8%-3). Досить високий рівень природного безробіття визначається такими структурними чинниками, як невідповідність працівників кваліфікаційним вимогам роботодавців, а також інтенсивними міграційними процесами.

Базовим прогнозом Національного банку передбачається поступове сповільнення Інфляції з поточних значень до рівня середньострокової інфляційної цілі у 5% на кінець 2020 року. Визначальними факторами такого сповільнення будуть відповідні монетарні умови та припущення щодо стриманості фіскальної політики. Також серед основних чинників - відповідність темпів зростання заробітних плат темпам зростання продуктивності праці, відносно низькі ціни на природний газ на світових ринках, збільшення пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження. Гальмуватимуть зниження інфляції приведення окремих тарифів до ринкових рівнів та очікуване підвищення акцизів на алкогольну і тютюнову продукцію.

Після досягнення інфляцією середньострокової цілі її коливання визначатимуться переважно фазами економічного циклу та факторами пропозиції на продовольчому ринку.

Водночас є окремі сфери невизначеності, які можуть істотно змінити наведений макроекономічний сценарій. Найвиразніші серед них такі.

Необхідність прискорення темпу реалізації структурних реформ. Хоча в цілому перехід до режиму інфляційного таргетування дав змогу знизити рівень інфляції та її волатильність, незавершеність структурних реформ ускладнює досягнення інфляційних цілей. Реформа щодо захисту прав кредиторів, пенсійна реформа, медична реформа, реформа ринку цінних паперів та інші важливі реформи не були проведені/завершені. Подальші темпи та комплексність структурних реформ визначатимуть збереження макроекономічної стабільності та забезпечення умов для економічного розвитку.

Інтенсивна трудова міграція. Значні темпи відпливу робочої сили з України посилюватимуть диспропорції між попитом і пропозицією на ринку праці, що супроводжуватиметься зростанням витрат на оплату праці вищими темпами, ніж зростання продуктивності, та відповідно інфляційним тиском разом зі зниженням потенціалу зростання економіки. Реалізація цього ризику також передбачатиме повільніше зниження ставки, ніж у базовому сценарії, для компенсації додаткового інфляційного тиску.

Ескалація воєнних дій на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії зберігаються як суттєвий ризик. Вони впливають на Інвестиційний клімат у країні, премію за ризик, а також формування інфляційних та девальваційних очікувань. Ступінь жорсткості монетарної політики визначатиметься балансом впливу негативних ефектів цих подій на економічне зростання та інфляцію.

Скорочення обсягів транзиту газу територією України з початку 2020 року. Зважаючи на відсутність прогресу щодо підписання нового контракту на транзит газу та будівництво обхідних газопроводів до Європи, суттєвим фактором невизначеності залишаються саме обсяги та ціна транзиту газу через Україну. Більш значне зниження валютних надходжень, ніж у базовому сценарії, підвищуватиме девальваційний тиск на гривню.