Розглянувши інформацію Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2019 року, Рада Національного банку України

1. Узяти до відома інформацію Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першій половині 2019 року.

2. Визнати, що незважаючи на відносно жорстку монетарну політику, інфляція упродовж першого півріччя 2019 року продовжувала перевищувати цільовий діапазон, визначений Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу.

3. Визнати діяльність Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першій половині 2019 року такою, що створює передумови для можливого повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону в кінці I кварталу 2020 року.

4. Схвалити доопрацьовану з урахуванням результатів обговорення Оцінку Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2019 року, що додається.

5. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення Рекомендації Правлінню Національного банку України, що додаються.

6. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до Конституції України Рада Національного банку України (далі - Рада) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про Національний банк України" Рада здійснює також аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї, оцінює діяльність Правління Національного банку України (далі - Правління Національного банку) щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов'язковими для Правління Національного банку, а також вносить Правлінню Національного банку рекомендації стосовно широкого кола питань.

З метою забезпечення виконання вищезазначених функцій і завдань, відповідно до Порядку розроблення основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням-1 та на підставі Звіту Правління Національного банку України щодо проведення грошово-кредитної політики в першому півріччі 2019 року-2 (далі - Звіт Правління Національного банку) Рада розглянула та схвалила такі результати моніторингу та оцінки проведення грошово-кредитної (монетарної) політики Правлінням Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2019 року.

Відповідність прийнятих монетарних рішень досягненню цілі з інфляції на горизонті монетарної політики.

У першому півріччі 2019 року траєкторія приросту індексу споживчих цін перевищувала цільовий діапазон, визначений Основними засадами грошово кредитної політики на 2019 рік (березень 2019 року - 5,75% ± 2 п. п.; червень 2019 року - 5,5% ± 2 п. п.). Згідно зі Звітом Правління Національного банку заходи монетарної політики, що здійснювалися в цьому періоді, мають забезпечити повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону в I кварталі 2020 року. Відповідно до січневого і квітневого прогнозів-3 інфляція має увійти в межі цільового діапазону в I кварталі 2020 року та утримуватися в цьому діапазоні надалі.

Незважаючи на відносно жорстку монетарну політику, інфляція упродовж першого півріччя 2019 року все ще перевищувала цільовий діапазон, визначений Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу, насамперед через вищі, ніж припускалося, темпи зростання доходів населення та підвищення адміністративно-регульованих цін і тарифів, а також негативні шоки на ринку продовольства.

Таким чином, траєкторія прогнозу інфляції і фактична інфляція перевищували траєкторію зниження цільового показника інфляції, визначеного Основними засадами грошово-кредитної політики відповідно на 2017 , 2018 та 2019 роки.

За таких обставин Правління Національного банку має посилити діалог із суспільством щодо роз'яснення причин тривалого відхилення фактичних значень зростання індексу споживчих цін від задекларованих Національним банком України цілей (зокрема стосовно деталізації шоків пропозиції минулих періодів та впливу на інфляцію міграційних процесів).

Упродовж першого півріччя 2019 року відбулося чотири засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики, на двох з яких розглядалися нові макроекономічні прогнози (січень, квітень), та два проміжних засідання (березень, червень), під час яких переважно аналізувалися інфляційні ризики. Під час засідань з питань монетарної політики Правління Національного банку прийняло такі рішення:

у лютому та березні 2019 року залишити облікову ставку на рівні 18,0%;

у квітні знизити облікову ставку на 0,5 п. п. - до 17,5%;

у червні 2019 року облікову ставку залишити незмінною.

Після перенесення горизонту повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону (6%) з кінця 2019 року на I квартал 2020 року в жовтні 2018 року прийняті Правлінням Національного банку в першому півріччі монетарні рішення щодо збереження або зниження рівня облікової ставки були консистентними з досягненням задекларованої цілі в I кварталі 2020 року (досягнення цілі з інфляції не відтерміновувалося, на горизонті монетарної політики інфляція поверталася в цільовий діапазон).

Відповідність обраного Правлінням Національного банку горизонту досягнення цілі з інфляції визначенню цінової стабільності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Національний банк України" цінова стабільність визначається як збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання у середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін (далі - ІСЦ). Згідно з квітневим макроекономічним прогнозом Національного банку України повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону прогнозується в I кварталі 2020 року, що відповідає горизонту досягнення цілі з інфляції згідно з визначенням цінової стабільності. Водночас орієнтовна поквартальна траєкторія приросту індексу споживчих цін та відповідні кількісні цілі на кінець року (2017 рік - 8 ± 2 п. п; 2018 рік - 6 ± 2 п. п; 2019 рік - 5 ± 1 п. п.), що були передбачені Основними засадами грошово-кредитної політики відповідно на 2017 , 2018 та 2019 роки, не досягаються третій рік поспіль.

Урахування у прийнятих монетарних рішеннях інших цілей та завдань монетарної політики та їх пріоритетності.

В умовах стабільного функціонування банківського сектору (у I кварталі 2019 року чистий прибуток банківського сектору зріс у півтора раза р/р до 12,9 млрд грн, кількість збиткових банків скоротилася з 13 у 2018 році до 8) та зниження системних ризиків у фінансовому секторі до історично мінімального рівня Національний банк України враховував ризики для фінансової стабільності (перебіг судових процесів щодо Приватбанку, відтермінування фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду тощо) під час прийняття Правлінням Національного банку рішень щодо рівня облікової ставки.

Основним внеском Національного банку України в забезпечення стійкого економічного зростання в Україні в довгостроковому періоді є підтримання цінової та фінансової стабільності. Проте під час прийняття монетарних рішень Правління Національного банку зважало не лише на необхідність приведення інфляції до цільового рівня, а й на додаткове стримування сукупного попиту. Із цією метою під час прийняття рішень з питань монетарної політики в січні та квітні розглядалися альтернативні траєкторії облікової ставки. Зокрема на січневому засіданні обговорювалися сценарії більш жорсткої та більш м'якої монетарної політики за незмінних інших припущень базового макроекономічного сценарію. Основним недоліком жорсткішого сценарію монетарної політики були втрати в економічному зростанні на 0,3 п. п. темпу приросту ВВП у 2020 році порівняно з базовим сценарієм. Основною перевагою - повернення інфляції до цілі в коротші терміни. Проте передчасне пом'якшення монетарної політики лише додавало б економічному зростанню волатильності (у 2019 році зростання реального ВВП могло бути вищим на 0,3 в. п.; у 2020 році - на 0,4 в. п. нижче порівняно з базовим сценарієм).

Зниження облікової ставки в квітні 2019 року на 50 б. п. до 17,5% річних не матиме суттєвого впливу на монетарні умови, що залишатимуться жорсткими до кінця 2019 року. У реальному вимірі облікова ставка залишалася високою з огляду на поліпшення інфляційних очікувань.

З огляду на відтермінування співпраці з МВФ та суттєві виплати за зовнішнім боргом жорсткі монетарні умови дали змогу підтримати рівень міжнародних резервів (20,7 млрд дол. США або 3,4 місяця майбутнього імпорту станом на кінець червня 2019 року). Жорстка монетарна політика сприяла збереженню високої дохідності за державними цінними паперами в реальному вимірі і, як наслідок, припливу інвестицій нерезидентів в ОВДП (з початку року ОВДП у власності нерезидентів зросли на 55 млрд грн). Водночас зміцнення номінального ефективного обмінного курсу (НЕОК) ускладнює виконання дохідної частини державного бюджету, а посилення реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) спричиняє погіршення стану зовнішньоторговельного балансу.

Узгодженість застосування різних інструментів монетарної політики.

Як і передбачається режимом інфляційного таргетування, облікова ставка була основним інструментом монетарної політики. Операційною ціллю проведення монетарних операцій залишалось утримання значення Українського індексу міжбанківських ставок для кредитів та депозитів овернайт у гривні (UIIR) на рівні, близькому до рівня облікової ставки, та в межах коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу овернайт (± 2 п. п. від облікової ставки). У першому кварталі 2019 року Національний банк України вніс зміни до операційного дизайну монетарної політики. Для гнучкішого реагування на зміни стану ліквідності банківської системи основні операції (з розміщення двотижневих депозитних сертифікатів) були доповнені двотижневими операціями з надання кредитів рефінансування, ставки за якими встановлюються на рівні облікової ставки.

В умовах сприятливої ситуації на валютному ринку, зумовленої зростанням валютних надходжень від експорту, припливом портфельних іноземних інвестицій в державні гривневі цінні папери та нижчими обсягами репатріації дивідендів за кордон, та необхідності суттєвих виплат за зовнішнім боргом політика валютних інтервенцій не протидіяла тренду зміцнення обмінного курсу. Це також сприяло зниженню імпортованої інфляції, поліпшенню інфляційних очікувань та наближенню індексу споживчих цін до задекларованої цілі в 2020 році.

Дотримуючись режиму плаваючого обмінного курсу, Національний банк України проводив валютні інтервенції, які не призводили до його фіксації на певному рівні, регулятор реагував лише на прояви значної волатильності обмінного курсу гривні та на порушення функціонування ринку. Середньомісячна волатильність обмінного курсу гривні з початку 2019 року зросла до 5-10% (з 2-8% у 2018 році) та залишалася в діапазоні, типовому для країн, центральні банки яких дотримуються режиму інфляційного таргетування.

Під час домінування ревальваційного тиску на гривню впродовж більшої частини звітного періоду Національний банк України мав змогу одночасно сприяти досягненню цілі з інфляції та виконанню завдання з накопичення міжнародних резервів. Так, поступове укріплення НЕОК гривні слугувало дезінфляційним фактором. Сальдо валютних інтервенцій Національного банку України за перше півріччя 2019 року становило 1 407,6 млн дол. США, у тому числі в I кварталі - 624,8 млн дол. США, у II кварталі - 782,8 млн дол. США.

Роль, масштаби та частота валютних інтервенцій зменшувалися. У першому півріччі знизилася частка інтервенцій Національного банку України з купівлі валюти з метою згладжування функціонування валютного ринку (35,5% у першому півріччі 2019 року порівняно з 50,9% у відповідному період 2018 року).

На початку 2019 року Національний банк України затвердив вісім нормативно-правових актів, які стали основою нової системи валютного регулювання та привели її у відповідність до Закону України "Про валюту і валютні операції". Нове валютне законодавство набрало чинності 07 лютого 2019 року та замінило попередню законодавчу базу із понад п'ятдесяти документів, запровадивши послаблення на валютному ринку, перелік яких згодом поступово розширено та доповнено. Приймаючи рішення про скасування валютних обмежень, Національний банк України зважав на мінімальну ймовірність дестабілізації валютного ринку від здійснення таких кроків з огляду на рівень його розвитку та домінування на ньому ревальваційного тиску.

Належна реалізація прийнятих монетарних рішень, зокрема реакція процентних ставок міжбанківського кредитного ринку та подальша трансмісія в показники фінансових ринків.

Перехід до жорсткішої монетарної політики в жовтні 2017 - березні 2018 року призвів до зростання вартості ресурсів на міжбанківському ринку та дохідності ОВДП. Також протягом 2018 року спостерігалось загальне зростання процентних ставок за кредитами та депозитами корпоративного сектору та домогосподарств (особливо їх короткострокового сегмента). Водночас динаміка процентних ставок упродовж першої половини 2019 року визначалася переважно рівнем ліквідності банківської системи.

Квітневе рішення Правління Національного банку щодо зниження рівня облікової ставки до 17,5% річних упродовж двох тижнів відобразилося в пропорційному зниженні Українського індексу міжбанківських ставок для кредитів та депозитів овернайт у гривні (UIIR), що є індикатором рівня процентних ставок для цілей монетарної політики. Подальша трансмісія зниження облікової ставки в ставки за державними цінними паперами, кредитами та депозитами суб'єктів господарювання та домашніх господарств була обмеженою через горизонт дії монетарної політики (9-18 місяців) та відносно незначну зміну облікової ставки (50 б. п.).