- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
РАДА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Про діяльність Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2018 році
2. Схвалити доопрацьовану з урахуванням результатів обговорення Оцінку Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2018 році, що додається.
3. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення Рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України, що додаються.
4. Визнати діяльність Правління Національного банку України щодо виконання
Основних засад грошово-кредитної політики в 2018 році такою, що не призвела до досягнення кількісної цілі з інфляції, однак створила передумови для її досягнення в майбутньому, а саме повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону в I кварталі 2020 року.
5. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.
СХВАЛЕНО
Рішення Ради
Національного банку України
26.02.2019 року № 7-рд
ОЦІНКА
Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2018 році
Відповідно до
Конституції України Рада Національного банку України (далі - Рада) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики. Згідно зі
статтею 9 Закону України
"Про Національний банк України" Рада здійснює також аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї, оцінює діяльність Правління Національного банку України (далі - Правління) щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов’язковими для Правління, а також надає Правлінню рекомендації стосовно широкого спектра питань.
Відповідно до пункту 13
статті 9 Закону України
"Про Національний банк України" Рада оцінює діяльність Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов’язковими для Правління; надає Правлінню рекомендації стосовно:
методів і форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;
окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їхнього впливу на економічний і соціальний розвиток України;
політики курсоутворення та валютного регулювання; розвитку банківської системи та окремих нормативно-правових актів із питань банківської діяльності;
удосконалення платіжної системи;
Оцінка досягнення пріоритетної цілі грошово-кредитної (монетарної) політики Національного банку України
Цілі грошово-кредитної політики в 2018 році
Задекларована поступовість зниження інфляції до середиьострокової цілі в 5% була пов’язана з необхідністю мінімізувати можливі короткострокові негативні наслідки від стрімкого зниження інфляції для відновлення економічного зростання та зайнятості населення. Зокрема була передбачена така орієнтовна поквартальна траєкторія приросту індексу споживчих цін у річному вимірі для досягнення відповідних цілей з інфляції:
березень 2018 року - 7.5% ± 2 п. п.;
червень 2018 року - 7% ± 2 п. п.;
вересень 2018 року - 6.5% ± 2п. п.;
березень 2019 року-5.75% ± 2 п. п.;
червень 2019 року - 5.5% ± 2 п. п.;
вересень 2019 року - 5.25% ± 2 п. п.
сприяння в межах повноважень фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню пріоритетної цілі;
сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей щодо цінової та фінансової стабільності.
Основними засадами визначено, що цільові показники щодо інфляції на 2018-2020 роки після їх оголошення не можуть бути змінені, а інфляція в короткостроковому періоді може відхилятися від заздалегідь оголошених цільових значень у зв’язку із впливом зовнішніх і внутрішніх шоків, які є поза контролем грошово-кредитної (монетарної) політики, а саме: зміна цін на сировинні товари та інші високоволатильні компоненти індексу споживчих цін на світових ринках та в Україні зокрема, відхилення адміністративно регульованих цін від раніше заявленого рівня тощо. Тому заходи грошово-кредитної (монетарної) політики спрямовуватимуться на запобігання впливу вторинних ефектів цих подій на інфляційні очікування та приведення інфляції до цільового рівня протягом певного періоду часу і таким чином сприятимуть збереженню цінової стабільності в середньостроковій перспективі.
Щодо досягнення цільових показників річної зміни ІСЦ та проведення монетарної політики в 2018 році
Хоча споживча інфляція в грудні 2018 року сповільнилася до 9.8% (з 13.7% у грудні 2017 року), її фактичні значення впродовж усього року прогнозовано перевищували траєкторію цільових показників, затверджену
Основними засадами.
Траєкторія цільових показників та фактичні дані ІСЦ в 2018 році, % р/р
Період |
Верхня межа |
Цільовий показник |
Нижня межа |
Фактичне значення |
Березень |
9.5 |
7.5 |
5.5 |
13.2 |
Червень |
9.0 |
7.0 |
5.0 |
9.9 |
Вересень |
8.5 |
6.5 |
4.5 |
8.9 |
Грудень |
8.0 |
6.0 |
4.0 |
9.8 |
Стримана монетарна політика, яку проводив Національний банк упродовж 2018 року, сформувала умови перелому інфляційного тренду, що розпочався в другому кварталі 2017 року. Проте оцінка інфляційних тенденцій початку 2017 як тимчасових призвела до того, що ужорсточення монетарної політики розпочалось із запізненням - лише в жовтні 2017 року, як наслідок Правління було змушене дотримуватись більш жорсткої монетарної політики навіть у другій половині 2018 року. Водночас у жовтні 2018 року Правління ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 18.0% річних, що відтермінувало повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону (6%) із кінця 2019 року на перший квартал 2020 року. Згідно зі звітом Правління щодо проведення грошово-кредитної політики в 2018 році вибір на користь тривалішого досягнення цілі дав змогу запобігти необгрунтованим втратам економічного зростання. Проте свідомий вибір відтермінування досягнення інфляційної цілі потребує змістовнішої кількісної аргументації щодо потенційних втрат економіки під час як внутрішніх, так і публічних комунікацій. Така аргументація працюватиме на зростання довіри до монетарної політики.
Кількісна ціль з інфляції, визначена
Основними засадами, у 2018 році не була досягнута. Однак заходи монетарної політики, що здійснювалися в цьому році, створили передумови для досягнення цілі в майбутньому, а саме: повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону було перенесено з кінця 2019 року на перший квартал 2020 року.
Разом із цим за підсумками 2018 року споживча інфляція вже наблизилася до прогнозу Національного банку, а її повернення до цільового діапазону очікується в першому кварталі 2020 року. Також Правлінню доцільно вивчити умови та ризики щодо переходу до циклу пом’якшення монетарної політики не лише після початку зменшення прогнозних та фактичних рівнів інфляції, айв умовах наявності чітких сигналів щодо зменшення рівня базової інфляції та інфляційних очікувань.
Короткий аналіз інфляційних тенденцій і динаміки цін основних компонент ІСЦ. У 2018 році споживча інфляція сповільнилася до найнижчого рівня за останні п’ять років - 9.8% (порівняно з 13.7% у 2017 році). Це стало результатом проведення жорсткої монетарної політики Національного банку, зниження світових цін та розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів харчування. Головними проінфляційними чинниками були підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, споживчий попит і тиск з боку підвищення виробничих витрат. Унаслідок цього фундаментальний інфляційний тиск упродовж 2018 року залишався високим. Так, за підсумками року базова інфляція сповільнилася лише на 0.8 п. п. до 8.7% (порівняно з 9.5% у 2017 році), а інфляційні очікування домогосподарств на наступні 12 місяців залишалися високими (13-15%) протягом року та почали поліпшуватися лише наприкінці року. Більше того, інфляційні очікування всіх груп респондентів залишалися вищими як порівняно з інфляційними цілями, так і порівняно з прогнозом інфляції Національного банку.
Унаслідок збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, а також стійкого споживчого попиту прискорилося зростання цін на послуги, що входять до базової інфляції (до 14.9% р/р). Водночас темпи зростання цін на непродовольчі товари, які переважно імпортуються, залишилися невисокими (4.1% р/р) завдяки зміцненню курсу гривні, в тому числі через жорстку монетарну політику.
У 2018 році небазова інфляція суттєво сповільнилася (до 10.7% р/р порівняно з 19.4% р/р у 2017 році). Це відбулося передусім завдяки суттєвому зменшенню темпів зростання цін на сирі продукти харчування (до 3.3% р/р порівняно з 23.5% р/р роком раніше). Зростання цін на паливо сповільнилося завдяки розвороту тренду світових цін на нафту з жовтня 2018 року, а також зміцненню гривні.
Темпи зростання індексу цін виробників знизилися до 14.2% (порівняно із 16.5% у 2017 році) через уповільнення зростання цін у добувній та переробній промисловості на тлі відповідних зовнішніх тенденцій. Основним чинником, що стримував подальше уповільнення індексу цін виробників, було підвищення темпів зростання цін у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря майже на 30%.
Щодо сприяння фінансовій стабільності
У 2018 році банківський сектор працював без суттєвих зовнішніх чи внутрішніх шоків, кількість банків скоротилася на п’ять одиниць та станом на кінець 2018 року становила 77 діючих банків. Уперше за останні п’ять років банківський сектор отримав прибуток - 21.7 млрд грн переважно за рахунок значного зниження відрахувань до резервів. Хоча на балансах банків досі залишаються значні обсяги непрацюючих кредитів, банки вже відобразили майже всі збитки від погіршення якості кредитного портфеля - покриття NPL резервами становило 95%. Загалом у 2018 році відрахування в резерви були вдвічі нижчими, ніж роком раніше, та становили 23.7 млрд грн.
Короткострокові кошти суб’єктів господарювання та домогосподарств залишаються основою фондування банківської системи, зокрема частка коштів у нових депозитах домогосподарств із терміном до 6 місяців становить близько 70%, а частка коштів на поточних рахунках у загальних коштах суб’єктів господарювання - понад 70%. Така ситуація є свідченням низького рівня довіри до банківської системи та наражає банки на процентний ризик і ризик ліквідності. Рівень доларизації депозитів скоротився до 47.3% переважно в результаті зміцнення гривні, а задекларований в
Основних засадах розгляд Національним банком застосування до банків додаткових економічних нормативів, спрямованих на зниження рівня доларизації, не знайшов свого практичного відображення впродовж 2018 року.
................Перейти до повного тексту