Відповідно до статті 9 Закону України "Про Національний банк України", з метою забезпечення виконання функцій і завдань, покладених на Національний банк України згідно із законодавством України, Правління Національного банку України ВИРІШИЛО:

1. Затвердити звіт Правління Національного банку України щодо проведення грошово-кредитної політики в 2018 році (далі - Звіт), що додається.

2. Доручити Департаменту монетарної політики та економічного аналізу (Сергій Ніколайчук) подати Звіт на розгляд Ради Національного банку України до 14 лютого 2019 року.

3. Департаменту комунікацій (Наталія Бондаренко) розмістити Звіт на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України до 14 лютого 2019 року.

4. Доручити заступникові Голови Національного банку України Олегу Чурію та заступникові директора департаменту - начальникові управління монетарної політики Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимиру Лепушинському представити Звіт на засіданні Ради Національного банку України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Національного банку України Дмитра Сологуба.

У 2018 році діяльність Правління Національного банку України (далі - Національний банк) спрямовувалася на виконання цілей і завдань, передбачених статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" та Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, схваленими рішенням Ради Національного банку України від 12 вересня 2017 року (далі - Основні засади).

Зокрема грошово-кредитна політика спрямовувалася на виконання цілей щодо досягнення та підтримки цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України, а також окремих завдань, визначених Основними засадами.

Досягнення та підтримка цінової стабільності

Споживча інфляція в 2018 році сповільнилася до 9.8% (з 13.7% у 2017 році) - найнижчого рівня за підсумками року за останні п'ять років. Розворот тренду зростання інфляції, який спостерігався в 2017 році, є результатом насамперед жорсткої монетарної політики, якої дотримувався Національний банк.

Монетарна політика Національного банку спрямовувалася на досягнення інфляційної цілі в середиьостроковій перспективі. З жовтня 2017 року до вересня 2018 року Національний банк підвищував облікову ставку шість разів - загалом на 5.5 в. п. до поточних 18.0% річних. Посилення жорсткості монетарної політики було реакцією Національного банку на збереження високого інфляційного тиску та зростаючі ризики для зниження інфляції до цілі на запланованому горизонті. Зокрема протягом року стійко розширювався споживчий попит внаслідок зростання доходів населення. Це відбувалося за рахунок підвищення заробітних плат, осучаснення пенсій та зростання приватних переказів трудових мігрантів.

На показниках інфляції також суттєво позначилося підвищення цін на паливо, зумовлене тенденціями на світовому ринку нафти, що вплинуло на зростання цін і на інші товари та послуги.

Водночас протягом більшої частини 2018 року невизначеність щодо відновлення співпраці з МВФ погіршувала ринкові очікування. Разом з іншими чинниками це визначило стійке перевищення інфляційними очікуваннями цілей Національного банку.

Монетарна політика протидіяла зростаючому інфляційному тиску шляхом підвищення ставок.

Підвищення облікової ставки поступово відобразилося у процентних ставках за інструментами в гривні, що створювало стимули для заощаджень та інвестування.

Жорсткі монетарні умови також були однією з причин зміцнення обмінного курсу гривні. За підсумками року офіційний курс гривні до долара США зміцнився на 1.4%. Гривня також посилилася відносно кошика валют країн - ОТП України як у номінальному, так і в реальному вимірі. Станом на кінець 2018 року (грудень до грудня попереднього року) НЕОК та РЕОК гривні зміцнилися на 6.8% та 13.2% р/р відповідно.

Як наслідок, споживча інфляція за підсумками року була близькою до прогнозного показника Національного банку (Інфляційний звіт, січень 2018 року), проте перевищила інфляційну ціль у 6% ± 2 в. п.

Отриманий результат не був несподіванкою, оскільки ще у січні 2018 року Національний банк свідомо обрав більш тривалий період досягнення середньострокової цілі, використовуючи гнучкість режиму інфляційного таргетування. Приймаючи таке рішення, Національний банк зважав на:

необхідність підтримки економічного зростання, що є однією з цілей відповідно до Закону України "Про Національний банк України". Оскільки більшість інфляційних чинників були поза межами впливу монетарної політики, Національний банк не вважав за доцільне застосовувати облікову ставку для повернення інфляції до цілі у найкоротший строк. Вибір на користь тривалішого досягнення цілі дав змогу запобігти необгрунтованим втратам економічного зростання;

реалістичність строків повернення інфляції до цілі. Звуження горизонту повернення інфляції до цілі потребувало би від Національного банку суттєвішого підвищення облікової ставки, ніж це фактично відбулося в 2018 році;

прийнятність жорсткості монетарної політики. Занадто високі процентні ставки могли посилити ревальваційний тиск на гривню та негативно вплинути на поточний рахунок платіжного балансу.

Сприяння фінансовій стабільності

Протягом року Національний банк забезпечував виконання другої за пріоритетністю цілі щодо фінансової стабільності.

У 2018 році банківський сектор працював без суттєвих внутрішніх чи зовнішніх шоків: банки активно залучали фондування та надавали кредити.

Споживче кредитування продовжило зростати високими темпами і залишається одним із найприбутковіших сегментів для банків. Приріст чистих гривневих кредитів фізичним особам на кінець 2018 року становив 34.1% р/р-1, понад 90% цього приросту припадало на кредити на поточне споживання. Вперше від початку кризи збільшилися обсяги іпотечних кредитів, на кінець 2018 року їх приріст становив 6.1 % р/р.

Незважаючи на високі темпи зростання споживчого кредитування, ризики, пов'язані з кредитуванням фізичних осіб, є помірними для банківської системи. Чиста вартість банківських кредитів фізичним особам становить лише 3.5% від ВВП. Тому поки що Національний банк не планує застосовувати макропруденційні інструменти для обмеження темпів цього зростання. Натомість кредитний ризик та ризик дохідності вже накопичуються в окремих банках. З метою підвищення якості оцінки ризиків споживчого кредитування Національний банк посилив вимоги до визначення кредитного ризику банками і продовжує ретельно стежити за розвитком цього напряму кредитування.

У 2018 році також спостерігалося зростання кредитування надійних корпоративних позичальників. Кредити сумлінним корпоративним клієнтам, що не мали дефолтів у 2014-2018 роках, зростали високими темпами: кредити у національній валюті зросли на 25% р/р-2, в іноземній валюті - на 32% р/р. Натомість частка непрацюючих кредитів скорочувалася досить повільно - приблизно на 0.2 в. п. щомісяця, переважно внаслідок нарощення нових якісних кредитів фізичним особам.

Кошти, залучені на внутрішньому ринку, залишаються основним джерелом фондування для банків, водночас кошти клієнтів становлять 80% зобов'язань банківського сектору. Найслабшим місцем поточної структури фондування банківського сектору є його коротка строковість. Зокрема частка коштів на вимогу в депозитах населення в національній валюті становить 45%, частка коштів на поточних рахунках у загальних коштах суб'єктів господарювання - понад 70%.

Через те, що у фондуванні банків домінують короткострокові кошти населення та бізнесу, що наражає банки на процентний ризик та ризик ліквідності, з 01 грудня 2018 року Національний банк запровадив новий норматив ліквідності LCR. Від грудня 2018 року мінімальне значення цього нормативу становить 80%, передбачається його поетапне збільшення до 100% протягом 2019 року. Норматив розраховується для всіх валют разом, а також окремо для групи іноземних валют. Впровадження нормативу спонукатиме банки тримати на балансі високоліквідні активи, щоб мати змогу покрити відпливи коштів клієнтів у стресові періоди.

У 2018 році, після чотирьох збиткових років, банківський сектор отримав прибуток - 21.7 млрд грн, переважно за рахунок значного зниження відрахувань до резервів. Збитки було зафіксовано у 13 з 77 банків, 87% збитків сформували банки з державним російським капіталом через необхідність доформовувати резерви під кредиті операції.

У 2018 році банки України перейшли на новий стандарт МСФЗ 9, тому погіршили оцінку активів, що були в їхніх портфелях на початок року. У підсумку власний капітал сектору знизився на 5 млрд грн-3 , що було компенсовано отриманим протягом року чистим прибутком. Водночас регулятивний капітал зріс на 13% протягом року. Як наслідок, достатність капіталу банківського сектору на сьогодні перевищує мінімально необхідний рівень.

Результати стрес-тестування найбільших банків України, проведеного Національним банком у 2018 році, показали, що за умови реалізації базового сценарію розвитку економіки вісім банків потребуватимуть залучення додаткового капіталу у розмірі 6 млрд грн, у цілому в банківській системі прогнозується зростання прибутку та підвищення за його рахунок рівня достатності основного капіталу. Натомість у разі настання кризи 12 банків потребуватимуть залучення додаткового капіталу в розмірі 42 млрд грн. Ці банки отримали вимогу від Національного банку збільшити запас капіталу або ж провести реструктуризацію балансів та операційної діяльності для підвищення стійкості.

Сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України

Під час прийняття монетарних рішень Національний банк ураховував необхідність підтримки економічного зростання, якщо це не перешкоджало досягненню пріоритетної цілі щодо цінової стабільності. З метою мінімізації втрат для економічного зростання Національний банк свідомо обирав триваліший шлях повернення інфляції до цілі.

Зважаючи на те, що більшість проінфляційних факторів були поза межами безпосереднього впливу монетарної політики, принаймні в перспективі одного року, Національний банк утримувався від швидкого та стрімкого посилення жорсткості монетарної політики. Національний банк не намагався повністю компенсувати дію інфляційних чинників, оскільки це призвело б до пригнічення споживчого та Інвестиційного попиту та, у свою чергу, завдало б значних втрат економіці, що відновлюється після глибокої кризи.

Крім того, у зв'язку з тим, що більшість факторів, які впливали на зростання цін протягом року, реалізувалися саме у 2018 році, Національний банк свідомо не ставив на меті зниження інфляції в стислі строки. Звуження горизонту досягнення інфляційної цілі є можливим лише за рахунок проведення дуже жорсткої монетарної політики, що може спровокувати розвиток рецесії. Відповідно рішення Національного банку щодо підвищення облікової ставки спрямовувалися на злам інфляційної тенденції, але водночас давали змогу короткостроковим інфляційним факторам вичерпатися самостійно.

Приймаючи монетарні рішення, Національний банк також враховував, що в 2018 році реальні відсоткові ставки в Україні були одними з найбільших серед країн з ринком, що розвивається. Вони також значно перевищували нейтральний рівень. За таких умов занадто жорстка монетарна політика може продукувати ризики для фінансового сектору та платіжного балансу. В тривалішій перспективі - і для цінової стабільності.

Застосування підходу балансування між необхідністю приведення інфляції до цілі та підтримкою економічного зростання, що є відображенням гнучкості режиму Інфляційного таргетування, дало змогу Національному банку сприяти формуванню стійкого дезінфляційного тренду і водночас не перешкодити економічному зростанню.

За оцінками Національного банку, зростання економіки України у 2018 році прискорилося до 3.3%, що є найвищим показником за останні сім років.

Дотримання режиму плаваючого валютного курсу

Національний банк дотримується режиму плаваючого обмінного курсу, динаміка якого залежить від співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку.

Протягом більшої частини 2018 року світова цінова кон'юнктура для українських експортерів була сприятливою. Також у 2018 році знизилася інтенсивність впливу сезонних факторів, що свідчить про зростаючу зрілість у поведінці учасників валютного ринку, у тому числі його готівкового сегмента. Провідну роль відігравали поведінкові фактори, оскільки в окремі періоди вони були тригерами зміни традиційних трендів.

Рішення Національного банку щодо ключової ставки вплинули на зростання дохідності гривневих ОВДП та приплив іноземного капіталу на початку року, що сприяло зміцненню обмінного курсу гривні наприкінці січня 2018 року. Це також посилило ефект трансмісії більш жорсткої монетарної політики через канал валютного ринку, а пізніше дало змогу пом'якшити відплив капіталу з портфельних інвестицій на тлі зниження зацікавленості іноземних інвесторів у активах країн, ринки яких розвиваються. Експорт рекордного вражаю кукурудзи, позитивні новини щодо нової програми співпраці з МВФ, стримана фіскальна політика та збереження жорсткої монетарної політики зумовили нетипову поведінку учасників валютного ринку в грудні 2018 року.

Водночас в окремі періоди 2018 року турбулентність на валютному ринку зростала. Так, у липні - серпні посилився тиск на обмінний курс гривні. Це, зокрема, було спричинено поведінковими чинниками: підвищеним попитом на іноземну валюту з боку імпортерів (передусім енергоносіїв та споживчих товарів), корпоративного сектору (для перерахування дивідендів) та нерезидентів (гравців на ринку ОВДП) на тлі очікувань осінньої девальвації та негативних подій на зовнішніх ринках. Ескалація конфлікту з Росією в Азовському морі та запровадження воєнного стану в кількох областях також спричинили тимчасовий ажіотажний попит на іноземну валюту наприкінці листопада.

Офіційний обмінний курс гривні в 2018 зміцнився як до долара США, так і до євро (на 1.4% та 5.3% відповідно). Це, на противагу послабленню валют більшості країн - ОТП України, зумовило зміцнення курсу гривні до кошика їх валют як у номінальному, так і в реальному вимірах (за 2018 рік - на 6.8% та 13.2% відповідно).

Національний банк, дотримуючись режиму плаваючого курсу, не протидіяв зміні курсових трендів і здійснював валютні інтервенції для згладжування функціонування ринку та поповнення міжнародних резервів.

Нарощення міжнародних резервів

Національний банк використовував сприятливу ситуацію на валютному ринку, що спостерігалась впродовж більшої частини 2018 року, для поповнення міжнародних резервів. Додатне сальдо валютних Інтервенцій Національного банку в 2018 році становило 1.4 млрд дол. США. Разом з надходженням коштів від міжнародних фінансових установ та від розміщення державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, це дало змогу збільшити обсяг міжнародних резервів до 20.8 млрд дол. США.

За підсумками 2018 року міжнародні резерви зросли на 10.7% і покривали 3.4 місяця майбутнього імпорту. Цей обсяг резервів є достатнім для виконання зобов'язань України та поточних операцій уряду і Національного банку.

Поступова лібералізація валютного ринку

Протягом 2018 року Національний банк продовжив послаблення адміністративних обмежень на валютному ринку. Зокрема:

дозволив іноземним інвесторам репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік;

розширив можливості банків для проведення власних операцій з Іноземною валютою на міжбанківському ринку;

надав право клієнтам подавати заяву про продаж іноземної валюти до будь-якого уповноваженого банку;

розширив для уповноважених банків можливість залучати від нерезидентів так звані синтетичні кредити та позики в національній валюті;

удосконалив порядок ліцензування валютних операцій.

Приймаючи рішення про скасування валютних обмежень, Національний банк зважав на збалансованість валютних та інфляційних ризиків. Детальнішу інформацію про заходи з лібералізації валютного ринку з початку року див. у розділі "Пом'якшення адміністративних обмежень на валютному ринку".

Підзвітність і прозорість грошово-кредитної політики

Протягом 2018 року Національний банк послідовно та регулярно інформував громадськість щодо мотивації прийнятих монетарних рішень.

Правління Національного банку приймало рішення щодо облікової ставки на засіданнях з питань монетарної політики, які проводилися відповідно до заздалегідь оголошеного графіка. Після кожного засідання Правління Національного банку з монетарних питань проводилися прес-брифінги за участю членів Правління Національного банку, публікувалися прес-релізи щодо зміни ключової ставки.

Щокварталу публікується Інфляційний звіт, який містить комплексний аналіз економічної ситуації, макроекономічний прогноз з оцінкою ризиків для його основного сценарію та обґрунтування прийнятих Національним банком монетарних рішень.

Крім того, із лютого 2018 року Національний банк розпочав оприлюднення документа "Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки". Документ оприлюднюється на 11 день після прийняття Правлінням Національного банку рішення щодо облікової ставки і містить знеособлену позицію всіх членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо необхідного монетарного рішення та відповідну аргументацію, причому не лише більшості членів, а й альтернативні думки. Публікація документа спрямована на підвищення спроможності учасників ринку передбачати подальші зміни в монетарній політиці Національного банку і в результаті сприяє посиленню дії процентного каналу трансмісійного механізму та ефективнішому управлінню інфляційними очікуваннями.

У 2018 році Національний банк продовжував проводити зустрічі з ключовими аудиторіями, зокрема з експертами, представниками бізнесу.

Зазначені заходи сприяли підвищенню прозорості монетарної політики Національного банку, поліпшенню розуміння рішень регулятора з боку учасників ринку, а також передбачуваності його дій, зокрема щодо зміни облікової ставки.

У 2018 році споживча інфляція сповільнилася до 9.8% (із 13.7% у 2017 році) - найнижчого рівня за підсумками року за останні п'ять років. Розворот тренду зростання інфляції, який спостерігався в 2017 році, є результатом насамперед жорсткої монетарної політики, якої дотримувався Національний банк. Це, зокрема, проявилося в зміцненні обмінного курсу гривні.

Додатковими чинниками були розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів харчування та зниження світових цін на продукти харчування.

Водночас, попри зниження, за підсумками року Інфляція очікувано перевищила ціль Національного банку в 6% ± 2 в. п. на кінець 2018 року, встановлену Основними засадами. Інфляція відхилилася від цілі головним чином через дію чинників, на які монетарна політика має обмежений вплив: підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів та стрімке зростання світових цін на нафту протягом більшої частини року.

Базова інфляція за підсумками 2018 року уповільнилася до 8.7% порівняно з 9.5% у 2017 році, однак фундаментальний інфляційний тиск залишився значним. Унаслідок підвищення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, а також стійкого споживчого попиту прискорилося зростання цін на послуги, що входять до базової інфляції (до 14.9%). Натомість темпи зростання цін на непродовольчі товари, які переважно Імпортуються, залишилися невисокими (4.1%), а на продукти харчування з високим ступенем обробки знизилися (до 9.6%). Уповільнення базової Інфляції стримувало помірне зниження інфляційних очікувань. Так, інфляційні очікування домогосподарств залишалися високими протягом року та поліпшилися лише в IV кварталі 2018 року.

У 2018 році небазова інфляція сповільнилася (до 10.7% порівняно з 19.4% у 2017 році) передусім завдяки суттєвому сповільненню зростання цін на сирі продукти харчування та паливо (до 3.3% порівняно з 23.5% у 2017 році та 9.1% з 20.0% відповідно). Зокрема знизилися ціни на фрукти внаслідок розширення внутрішньої та імпортної пропозиції. Крім того, порівняно з попереднім роком подешевшали курячі яйця, а темпи зростання цін на молоко та м'ясо були значно нижчими, ніж у попередньому році. Вагомим чинником зниження інфляції продуктів харчування стало послаблення впливу від конвергенції роздрібних цін на продукти харчування в Україні до цін країн-сусідів, що був одним із рушіїв інфляційного тиску в Україні в попередні роки. Тиск на продукти харчування з боку цін виробників також знизився у 2018 році - ціни у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів зросли на 7.0% р/р, що менше, ніж у попередньому році.

Зростання цін на паливо сповільнилося внаслідок розвороту тренду світових цін на нафту з жовтня 2018 року (протягом більшої частини 2018 року ціни зростали), а також зміцнення гривні.

Водночас внесок адміністративно регульованих цін і тарифів (зросли на 18.0% порівняно з 16.1% у 2017 році) у небазову інфляцію залишився практично на рівні попереднього року. Зокрема протягом року було підвищено тарифи на природний газ, поштові послуги, послуги місцевого телефонного зв'язку, водопостачання та водовідведення. Також прискорилося зростання вартості транспортних послуг, а темпи зростання цін на тютюнові вироби внаслідок значного підвищення акцизів залишилися високими (на 24.5% р/р).

У 2018 році темпи зростання індексу цін виробників знизилися - до 14.2% порівняно з 16.5% у 2017 році. Цьому сприяло уповільнення зростання цін в добувній та переробній промисловості на тлі відповідних зовнішніх тенденцій. Так, через зниження світових цін на залізну руду та сталь уповільнилося зростання цін у вітчизняному добуванні металевих руд та металургії. Зниження світових цін на нафту наприкінці року спричинило падіння цін у виробництві коксу і продуктів нафтоперероблення та уповільнення зростання цін у хімічній промисловості. Однак цей фактор ще не позначився на цінах у добуванні сирої нафти та природного газу. Це пояснюється передусім усе ще високими річними темпами зростання цін на природний газ у світі. Крім того, разом із підвищенням тарифів на природний газ для населення з листопада 2018 року була збільшена вартість реалізації газу державними добувними підприємствами для ПАК "Нафтогаз України".

Основним чинником, що стримував уповільнення промислової інфляції, було підвищення темпів зростання цін у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 29.8%). Вторинні ефекти від зростання цін у постачанні електроенергії відобразилися також у цінах на Інші товари та послуги, передусім з високою часткою електроенергії в собівартості.

Реальний ВВП за дев'ять місяців 2018 року-4 зріс на 3.2% р/р порівняно з 2.6% р/р за аналогічний період попереднього року.

Зростання підтримував стійкий споживчий попит (кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 6.6% р/р за дев'ять місяців 2018 року) завдяки значним темпам приросту реальних наявних доходів населення. Це підтримувало зростання секторів, спрямованих на внутрішній попит, зокрема, роздрібної торгівлі, пасажирообороту та секторів послуг. Також одним з основних рушіїв зростання реального ВВП було сільське господарство завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур.

Ефект бази порівняння - припинення торгівлі та захоплення підприємств на тимчасово окупованих територіях у 2017 році - зумовив відновлення зростання енергетичного сектору та добувної промисловості. Натомість зростання переробної промисловості було помірним через ускладнення вантажних перевезень у Азовському морі в другому півріччі, а також ремонтні роботи на кількох металургійних підприємствах. Крім того, у другій половині 2018 року зростання світової економіки та світової торгівлі уповільнилося в умовах поширення протекціоністських заходів та в цілому погіршилася цінова кон'юнктура на світових товарних ринках. Відповідно це стримувало зростання експорту та погіршувало фінансові результати підприємств, що разом із невизначеністю щодо відновлення співпраці з МВФ та на тлі розгортання виборчого циклу зумовило уповільнення інвестиційної активності. Так, за результатами 9 місяців 2018 року темпи зростання валового нагромадження основного капіталу становили 13.1% р/р. Фізичні обсяги експорту товарів та послуг за 9 місяців 2018 року скоротилися (на 5% р/р). Натомість імпорт товарів та послуг зріс (на 1.2% р/р). У результаті зберігався від'ємний внесок чистого експорту.