1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.12.2018 № 138
Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень
Відповідно до статей 7, 7-1, 15, 25, 44, 45, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 387 Господарського кодексу України , статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також з метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Установити вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб- підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або Національному банку України в розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
2. Обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України не підлягають надходження в іноземній валюті:
1) на користь держави або під державні гарантії;
2) за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;
3) за кредитами, що надаються резиденту-позичальнику шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов’язаннями цього резидента перед нерезидентом-експортером згідно із зовнішньоекономічним договором без зарахування кредитних коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку, за умови, що такий кредит надається банком-нерезидентом та/або за участю іноземного експортно-кредитного агентства;
4) за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;
5) за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;
6) за міжнародно-технічними програмами і проектами, зареєстрованими відповідно до частин п’ятої і шостої статті 66 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";
7) у вигляді грантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких грантів та в органах управління якої бере участь Уряд України;
8) що надійшли у вигляді грошового забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) з метою участі нерезидента в аукціонах/торгах/тендерах;
9) що надійшли для здійснення іноземних інвестицій в Україну;
10) на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках;
11) за операціями з розміщення депозитів банками-нерезидентами на рахунках в уповноважених банках;

................
Перейти до повного тексту