Рада Національного банку України

1. Узяти до відома інформацію Правління Національного банку України щодо розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності.

2. Схвалити доопрацьовану з урахуванням результатів обговорення Оцінку Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку України щодо розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності, що додається.

3. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України, що додаються.

4. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про Національний банк України" (далі - Закон) Рада Національного банку України (далі - Рада Національного банку) оцінює діяльність Правління Національного банку України (далі - Правління Національного банку) щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов'язковими для Правління Національного банку.

Згідно зі статтею 13 Закону Основні засади грошово-кредитної політики та рішення Ради Національного банку з питань, визначених пунктами 3, 4, 6, 8-10, 12, 15, 17, 18, 20 статті 9 Закону є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку. Водночас питання щодо розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності є невід'ємною складовою Основних засад грошово-кредитної на 2018 рік та середньострокову перспективу, оскільки як макроекономічний стан країни в цілому, так і стан грошово-кредитного ринку та монетарна політика зокрема залежать безпосередньо від особливостей розвитку банківської системи. Відповідно Рада Національного банку має оцінювати діяльність Правління Національного банку щодо розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності.

Крім того, відповідно до статті 13 Закону Рада Національного банку надає Правлінню Національного банку рекомендації, у тому числі стосовно розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності.

З метою виконання вищезазначених функцій і завдань Рада Національного банку оцінює діяльність Правління Національного банку щодо розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності за період, який не був охоплений під час попереднього розгляду цього питання Радою Національного банку, а саме липень 2017 року - липень 2018 року, та надає відповідні рекомендації Правлінню Національного банку та Кабінету Міністрів України.

Упродовж липня 2017 року - липня 2018 року банківська система України функціонувала в умовах сталих тенденцій, які сформувалися напередодні зазначеного періоду і значною мірою визначалися розвитком макроекономічного середовища. Останнє було достатньо сприятливим для розвитку банківської системи з огляду на економічне зростання та порівняно стабільну ситуацію на грошово-кредитному та валютному ринках. Економіка України зростає вже 10 кварталів поспіль і темпи економічного відновлення прискорюються. Так у І кварталі 2018 року зростання реального ВВП України прискорилося до 3,1 відсотка в річному вимірі з 2,2 відсотка в IV кварталі 2017 року. Реальний ВВП України у II кварталі 2018 року зріс на 3,8 відсотка порівняно з II кварталом 2017 року.

Крім того, сприятливою була ситуація на валютному ринку. Пожвавлення економічної активності в країнах - основних торговельних партнерах України, досить високі ціни на товари українського експорту, зростання приватних грошових переказів та жорстка монетарна політика Національного банку забезпечили зміцнення гривні як відносно долара США, так і валют країн - торговельних партнерів. Це у свою чергу позначилося на вартості імпортованих товарів, а також на цінах на товари та послуги зі значною імпортною складовою в собівартості.

Зростання базового ІСЦ також дещо уповільнилося (до 9,0% у серпні 2018 року в річному вимірі), однак усе ще високі темпи свідчать про збереження значного фундаментального інфляційного тиску.

В умовах відновлення країни після фінансово-економічної кризи та доволі сприятливого макроекономічного середовища тривало становлення та адаптація реформованої банківської системи України.

Після кризи та реформи банківського сектору призупинилася тенденція до скорочення кількості банків - за 2015 рік кількість діючих банків зменшилася з 158 до 117, за 2016 рік - до 96, за 2017 рік - до 82. Це сприяло зниженню невизначеності в діяльності реального сектору та населення.

На сьогодні завершився процес очищення банківського сектору і розпочато процес відновлення та подальшого розвитку банківської системи. У першому півріччі 2018 року жоден банк не був визнаний неплатоспроможним, що зафіксовано вперше від початку кризи 2014 року.

Загалом за звітний період кількість платоспроможних банків скоротилася на дев'ять установ до 82 банків. Виведені банки - банки з приватним капіталом, чисті активи яких становили до 1% активів сектору. Так, із дев'яти виведених банків п'ять установ припинили банківську діяльність без ліквідації юридичної особи за спрощеною процедурою, один банк приєднався до іншого.

Після прийняття Верховною Радою України Закону України "Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків" малі та середні банки отримали цивілізовану можливість для консолідації та таким чином виконання вимог з докапіталізації. У звітному періоді два банки оголосили про намір скласти банківську ліцензію та продовжити діяльність як фінансові компанії, а ще два банки погодили з Національним банком приєднання до інших. Після реалізації заявлених планів на ринку залишиться 78 банків.

Рівень ризику концентрації перебуває на стабільному рівні, частка перших 20 банків (за розміром чистих активів) не змінилась і становить майже 91% (як і рік тому), а частка найбільших п'яти банків - 60% чистих активів.

Націоналізація АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та докапіталізація державних банків зумовили зростання їх частки та домінування на ринку.

Кабінет Міністрів України у лютому 2018 року оновив основи стратегічного реформування державного банківського сектору. Згідно з оновленою Стратегією розвитку державних банків держава до 2022 року зменшить свою частку в сукупних активах у держбанках з 55% до 24%.

Між тим, на кінець першого півріччя 2017 року частка державних банків становила 55,7%, а в першому півріччі 2018 року - 55,1%. Разом із тим оновлені стратегічні принципи державного банківського сектору (лютий 2018 року) розглядають плани виходу держави з капіталу державних банків (детальна інформація наведена в розділі "Державні банки").

Для посткризового періоду для банків було характерним прагнення скоротити свої збитки, у тому числі через скорочення операційних витрат за рахунок закриття збиткових відділень. Як наслідок, кількість діючих структурних підрозділів банків України в 2017 році зменшилася на близько 13% (у 2016 році - на 21,3%), тоді як за перше півріччя 2018 року - майже на 12% - до 9128. Суттєве скорочення структурних підрозділів в останні роки спостерігалося зокрема серед державних банків.

За 12 місяців починаючи з другого півріччя 2017 року кількість структурних підрозділів (філії, відділення) зменшилася на 7,3% (у тому числі близько 1% унаслідок виведення з ринку дев'яти невеликих банків). Одна з причин скорочення кількості мережі - триваючі процеси модернізації та реструктуризації в банках, зокрема державних, які скорочують старі неефективні відділення, відкриваючи відділення нового формату, переходячи до "віртуального банкінгу". Банки роблять акценти на розвитку дистанційних каналів обслуговування клієнтів та обслуговування в терміналах і мережі Інтернет, що є однією з умов розвитку і стимулювання безготівкової економіки в Україні.

Водночас насиченість структурними підрозділами західних та північних регіонів України (крім Львівської області) залишається слабкою, а в окремих регіонах (Тернопільська та Вінницька області) на кожні 10 тис. осіб припадає менше одного відділення банків. Таким чином, можливості щодо фінансової інклюзії частини територіальних громад суттєво обмежуються.

У звітному періоді банківський сектор працював без помітних потрясінь. Макроекономічна ситуація та ситуація на валютному ринку були в цілому сприятливими. Нарешті завершився процес очищення банківського сектору. Однак збереглися його певні хронічні проблеми, які можуть гальмувати процес відновлення та подальшого розвитку банківської системи.

Потенціал зростання ефективності та прибутковості банків обмежений потенціалом зростання економіки.

За період з першого півріччя 2017 року до першого півріччя 2018 року простежується чітка тенденція щодо поліпшення ефективності діяльності банківського сектору. Загальний операційний результат станом на 01 липня 2018 року становить 20,0 млрд грн, що свідчить про генерування банківською системою України позитивного операційного результату. Операційний результат II кварталу 2018 року був дещо менший операційного результату І кварталу на - 16% (унаслідок суттєвості інших витрат - у тому числі виконання умов аудиту щодо уцінки нерухомості в зоні ООС та Криму).

Кількість банків, що забезпечують прибуткову діяльність, зростає і за перше півріччя 2018 року становить 67 установ (з прибутком 18,1 млрд грн) порівняно з 64 банками (8,1 млрд грн) за аналогічний період 2017 року. За шість місяців 2018 року банки отримали чистий прибуток у розмірі 8,5 млрд грн порівняно зі збитком (-1,7 млрд грн) за шість місяців 2017 року. Лідери щодо нарощення позитивного фінансового результату залишаються банки з іноземним капіталом (без урахування банків із російським капіталом).

Роздрібна та універсальна бізнес-моделі за результатами аналізу є найбільш ефективними. Суттєве скорочення обсягів відрахувань до резервів (удвічі рік до року), нарощування високими темпами чистого процентного (+36%) і комісійного (+30%) доходів за менш агресивного зростання адміністративних витрат (+22%) також позитивно вплинула на фінансовий результат діяльності банків.

Однак накопичені проблеми минулих років продовжують негативно впливати на фінансові результати діяльності окремих банків. За перше півріччя 2018 року серед 15 збиткових банків 93% загального збитку належить групі російських банків (порівняно з 60% за перше півріччя 2017 року).

Обсяг резервів у 2018 році одноразово збільшився внаслідок переходу банків на стандарти МСФЗ 9 із рекласифікацією фінансових активів і розрахунком обсягу резервів відповідно до концепції очікуваних кредитних збитків, що призвело до зростання збитків минулих років у січні - червні 2018 року для окремих банків.

За період з липня 2017 року до червня 2018 року в розрізі доходів високий темп зростання був характерним для комісійних доходів (+32%) як за рахунок збільшення обсягів комісій за розрахунково-касове обслуговування, так і опосередковано за рахунок зростання обсягів кредитування фізичних осіб [споживче кредитування за рік зросло майже на 40% (червень 2018 року в річному вимірі)]. Темп приросту процентних доходів високий і становить +9% (за період липень 2017 року - липень 2018 року), нарощування відбувалося за рахунок збільшення обсягу доходів від кредитування фізичних осіб (+5,2 млрд грн/+48%, у тому числі внаслідок зростання процентних ставок) та вкладень у цінні папери, що рефінансуються Національним банком (+2,4 млрд грн/+14%, у тому числі внаслідок збільшення обсягу вкладень).

Процентні доходи продовжують залишатися основним джерелом формування фінансового результату діяльності банків. Структура процентних доходів по системі суттєвих змін не зазнала - левова частка належить доходу від операцій з кредитування підприємств (45%) та громадян (24%). Також стабільно високою є вага процентного доходу від цінних паперів, основними утримувачами яких є державні банки та банки з іноземним капіталом.

У цьому році дохід банків від депозитних сертифікатів становив близько 6 млрд грн (близько 7% від загальної суми процентних доходів банківської системи), із них 2.4 млрд грн (або 40%) припадало на банки з іноземним капіталом. В окремих банках з іноземним капіталом процентні доходи від депозитних сертифікатів Національного банку перевищують 30% загального процентного доходу.

У структурі доходів збільшується вага процентних доходів від кредитування фізичних осіб, що пов'язане зі зростанням споживчого кредитування.

Загальні витрати за період з першого півріччя 2017 року до першого півріччя 2018 року скоротилися на 5%, у тому числі внаслідок скорочення процентних витрат (на 9% за рахунок утримання банками низьких ставок за вкладами фізичних осіб) і відрахувань до резервів (скорочення вдвічі), зокрема у результаті запровадження нових принципів класифікації активів згідно з МСФЗ 9 (у тому числі перегляду класифікації за старим кредитним портфелем).

Структура витрат банківського сектору стабільна. Основну частку (близько 40% загальних витрат) становлять процентні витрати (із них 44% - витрати за коштами фізичних осіб) і (30%) адміністративні витрати. Вагомість адміністративних витрат зросла як за рахунок збільшення витрат на утримання персоналу, так і за рахунок інвестицій у банківську інфраструктуру. Лідерами у зростанні адміністративних витрат за абсолютним обсягом є державні банки (+2 млрд грн/+25%), разом із тим тенденцію до збільшення адміністративних витрат підтримують більшість банків системи.

Банківській системі вдалося поліпшити свій фінансовий стан. Суттєво скоротилися обсяги відрахування до резервів. Дохідність сектору вийшла на сталий рівень.

У 2017-2018 роках тривали процеси нарощування капіталу банківською системою. За період з першого півріччя 2017 року до першого півріччя 2018 року статутний капітал сектору збільшився на 61 млрд грн/+14% (у тому числі у державних банках збільшився на 44 млрд грн/+17%). Докапіталізаційні процеси тривали в основному у формі конвертації коштів акціонерів у капітал та оприбуткування на баланс нерухомості та майна, за державними банками - за рахунок докапіталізації облігаціями внутрішньої державної позики.

Сьогоднішнім вимогам до мінімального розміру статутного капіталу в 200 млн грн відповідають усі банки (на 01 липня 2018 року). За результатами 2018 року (AQR) на кінець березня 2019 року всі банки повинні досягнути мінімального розміру адекватності основного капіталу 7% і 10% регулятивного. Крім того, за результатами стрес-тестування 2018 року буде визначена потреба в капіталі 24 найбільших банків. Якщо банки не виконуватимуть цих вимог Національний банк застосовуватиме до них відповідні наглядові дії (2019 рік). Разом з тим у березні 2019 року завершиться процес оцінки стійкості бізнес-моделей 56 малих банків.

У 2018 році перехід банків на стандарти МСФЗ 9 із відповідним визнанням збитків минулих років позначився на капіталі окремих банків (фінальний висновок щодо впливу на систему можна буде зробити за результатами перевірки аудиторами річної фінансової звітності банків за 2018 рік). Основна сума впливу на капітал системи сформована дев'ятьма банками із числа найбільших, що пов'язано з проблемами минулих років. Адекватність капіталу, яка вже враховувала накопичені проблеми та була підтримана докапіталізаційним процесом, залишилася на високому рівні загалом по системі й за банками зокрема.

За період з другого півріччя 2017 року до червня 2018 року регулятивний капітал сектору, який ураховує результати поточного та минулих років, збільшився на 23 млрд грн/+22%, як і його адекватність - до 17,8% по системі (+3 в.п.). Станом на початок липня 2018 року в розрізі банків нормативи Н2 і НЗ лише одного банку не відповідали нормативному значенню (банк перебував на стадії виконання програми докапіталізації, станом на 01 серпня 2018 року його нормативи досягнули цільових значень).

Рівень достатності (адекватності) капіталу банківської системи в цілому перевищує мінімально необхідний обсяг та забезпечує потенціал для зростання кредитування економіки. Позитивна динаміка прибутковості банківської системи дає змогу підвищувати капіталізацію банківської системи за рахунок внутрішніх ресурсів.

Упродовж другого півріччя 2017 року - першого півріччя 2018 року чисті активи-1 банківського сектору зросли на 61 млрд грн, або 5%, переважно через докапіталізацію державних банків у другому півріччі 2017 року. У грудні 2017 року портфель ОВДП у власності банків зріс на 50 млрд грн (загалом упродовж 2017 року зріс більше ніж на 100 млрд грн), а загальні активи державних банків упродовж 2017 року збільшилися на 18%. Головним чинником скорочення активів у першому півріччі 2018 року була переоцінка державних цінних паперів відповідно до вимог МСФЗ 9, а зниження обсягу корпоративних кредитів було компенсоване зростанням готівкових коштів, кредитів населенню та вкладень у цінні папери (у тому числі депозитні сертифікати Національного банку).

Попри поступове відновлення економіки та уповільнення інфляції (зростання ВВП за підсумками II кварталу 2018 року становило 3,8%, ураховуючи інфляцію 9,9%) кредитування відновлювалося вкрай повільно. Загальний обсяг кредитного портфеля банків зріс лише на 3 млрд грн, або 0,4% до рівня 912 млрд грн. Є суттєві відмінності в динаміці кредитування в різних групах банків. Банки з російським капіталом поступово згортали бізнес в Україні, банки з приватним капіталом демонструють найбільшу динаміку (зростання 11 млрд грн, або 10%), зростання кредитів державних банків (без урахування АП "ПРИВАТБАНК") становило тільки 7 млрд грн, або 3%, у банків іноземних банківських груп - зросли на 11 млрд грн, або 5%.

Динаміка кредитування корпоративного бізнесу повільна, загальний обсяг корпоративного кредитного портфеля залишається на рівні кінця 2016 року. Іноземні банки досить активно кредитують сегмент малого та середнього бізнесу, який за підсумками останньої кризи продемонстрував кращу платіжну дисципліну та швидкість відновлення.

Водночас банки продовжили інтенсивно кредитувати населення. Станом на кінець II кварталу чисті гривневі кредити фізичним особам зросли до 90 млрд грн (на 25,3 млрд грн, або39,2% у річному вимірі). За цільовим призначенням близько 75% валових кредитів домашнім господарствам припадає на кредити на споживчі цілі (68%) і купівлю автотранспорту, а в нових видачах частка кредитів на поточні потреби становить понад 90%. Споживче кредитування приваблює комерційні банки, оскільки: (1) є високомаржинальним (кожна гривня кредитів фізичним особам дає приблизно удвічі більше процентного доходу ніж за кредитами корпорацій); (2) поліпшує якість загального кредитного портфеля (частка непрацюючих кредитів на кінець червня становила 55,7% порівняно з 58% рік тому). Водночас інтенсифікація споживчого кредитування, що, як правило, спрямовується на придбання імпортних товарів (побутова техніка, електроніка, мобільні телефони тощо), розширює споживчий попит та створює додатковий тиск на платіжний баланс та обмінний курс.

Загалом співвідношення чистих кредитів до ВВП, наданих суб'єктам господарювання скоротилося до 14%, а фізичним особам залишалося відносно стабільним на рівні 3%. Проте обидва показники є дуже низькими порівняно із сусідніми країнами. Низький рівень кредитування в Україні часто є аргументом щодо негативних наслідків проведених Національним банком регулятивних перетворень. Наприклад, у 2013 році обсяг валових кредитів суб'єктам господарювання до ВВП становив 47,7%, а на II квартал 2018 року - 27,4%, а обсяг валових кредитів фізичним особам, відповідно 12,4%о та 5,6%. Однак таке скорочення є не стільки наслідком більш жорстких вимог до банківського регулювання, скільки результатом попередньої інституціонально викривленої практики кредитування. Про це свідчить істотніше падіння обсягу чистих кредитів до ВВП за суб'єктами господарювання і порівняно з валовими кредитами і порівняно з кредитами фізичним особам. Так, обсяг чистих кредитів за аналогічні періоди становив 42,6% порівняно з13,2% та 9,5% порівняно з 3,1%. Різниця в темпах зниження валових та чистих кредитів суб'єктам господарювання свідчить не стільки про звуження спроможності банків до кредитної експансії, скільки про появу радикального відмінного середовища кредитної активності, у рамках якого можливості до маніпулятивної кредитної практики істотно звужені, а інститути захисту прав кредиторів, які би стали основою відновлення банківського сектора, - ще не розвинені.

Зростання вкладень банків в ОВДП забезпечено переважно за рахунок державних банків, у тому числі шляхом здійснення внесків у статутний капітал. За друге півріччя 2017 року номінальний портфель ОВДП банків збільшився на 80 млрд грн та досягнув рівня 361 млрд грн, або 48% від загальної суми ОВДП в обігу (72 млрд грн, з яких за рахунок державних банків). Загалом на частку державних банків припадає 90% від портфеля ОВДП банківської системи. У 2018 році портфель ОВДП змінився несуттєво. Фактично вкладення в цінні папери в національній валюті зросли на 3 млрд грн, а в іноземній - на 159 млн дол. США.

Вкладення в депозитні сертифікати Національного банку за останні шість місяців 2017 року зросли майже на 14 млрд грн до рівня 67 млрд грн, у тому числі за рахунок зменшення залишків на рахунках у Національному банку на 13 млрд грн. У 2018 році обсяг депозитних сертифікатів зменшився на 4 млрд грн до рівня 63 млрд грн, але в цілому гривнева ліквідність станом на кінець першого півріччя 2018 року перебувала на стабільно високому рівні. Проте сконцентрована вона лише в кількох великих банках (у тому числі з іноземним капіталом), а решта фінансових установ відчувають брак ліквідних коштів. На міжбанківському кредитному ринку функціонує лише сегмент кредитів овернайт. Водночас є суттєві ризики скорочення наявної гривневої ліквідності через зростання потреб готівкового ринку, недовиконання бюджету та потреби Уряду України в купівлі іноземної валюти для обслуговування пікових виплат за зовнішніми зобов'язаннями у 2019 році.

Якість кредитного портфеля залишається низькою. Частка непрацюючих кредитів сягнула історичного максимуму в липні 2017 року (58%) після чого поступово скорочувалася (55% станом на кінець 2017 року). Зростання частки непрацюючих кредитів (далі - НПК або NPL) до 56,4% на початку 2018 року було зумовлено зміною методології обліку фінансових інструментів, зокрема частину нарахованих, але не сплачених процентних доходів, перенесено до рахунку резервів, тому обсяги загальних та непрацюючих активів одноразово зросли за незмінних чистих активів. Це повинно забезпечити точнішу статистику NPL. Надалі рівень NPL скорочувався дуже повільно та станом на початок липня становив 55,7%.

Водночас зафіксовано посилення концентрації банків у сегменті короткострокового та високодохідного кредитування. Так, частка короткострокових кредитів банків (до одного року) станом на початок серпня2018 року зросла з 40% станом на початок року до 45%. Загальний обсяг довгострокових кредитів банків продовжував суттєво превалювати загальний обсяг довгострокових депозитів банків, що свідчить про строкові розриви ліквідності. Рівень доларизації кредитів банків за січень - серпень 2018 року майже не змінився і становив близько 44%.

Таким чином, зростання активів банківського сектору відбувалося переважно через зростання портфеля ОВДП, що перебувають у власності банків (у тому числі через докапіталізацію державних банків). Загалом на державні банки припадає левова частка портфеля ОВДП банківської системи. Попри поступове відновлення економіки та уповільнення інфляції відновлення кредитування, у тому числі корпоративного бізнесу, було вкрай повільним. Водночас банки продовжили інтенсивно кредитувати населення. Якість кредитного портфеля залишається низькою, а вирішення питання непрацюючих кредитів (розчистки балансів) може потребувати неконвенційного підходу (можливо шляхом створення окремої банківської установи та внесення відповідних змін до законодавства).

Кошти фізичних осіб та бізнесу залишаються основним джерелом ресурсів для банківської системи. Їх частка порівняно з кінцем II кварталу 2017 року практично не змінилася та перебуває на рівні 80%. За своєю строковою структурою ці зобов'язання є короткостроковими, що збільшує ризик ліквідності. Ще близько 13% припадає на міжбанківську заборгованість та заборгованість перед МФО. Частка коштів Національного банку скоротилася до найнижчого рівня за останні 10 років та становить 1% (пікове значення було зафіксовано в грудні 2014 року та становило 9,2%), а частка субординованого боргу (після масованої конвертації в капітал в 2015 - 2016 роках) скоротилася до1,2%.

Серед зобов'язань корпоративного сектору переважають кошти на вимогу (74%) та короткострокові депозити, а в коштах населення частка депозитів з терміном погашення до трьох місяців перевищує 60%. Загалом частка зобов'язань із залишковим терміном погашення до одного місяця становить близько 60%, а в національній валюті частка ще вища - близько 75%. На відміну від внутрішніх джерел фінансування, зовнішні зобов'язання (що скоротилися втричі за останні три роки до 5.9 млрд. дол. США) є переважно довгостроковими (77%), оскільки понад половина цієї заборгованості припадає на зобов'язання перед МФО.

За сприятливих макроекономічних умов, а також збільшення номінальних доходів населення та поліпшення фінансових результатів підприємств, депозитний портфель банків поступово збільшувався. Зокрема, за даними грошово-кредитної статистики, загальний депозитний портфель у другому півріччі 2017 року зріс на 7% до 898 млрд грн, а у січні-липні 2018 року зростання становило 2%, або до рівня 919 млрд грн. З початку року кошти в національній валюті зросли на 8% порівняно з майже нульовою динамікою коштів в іноземній валюті в доларовому еквіваленті. У результаті частка гривневих депозитів зросла з 55% до 58%.

Цикл більш жорсткої монетарної політики, що був розпочатий Національним банком у жовтні 2017 року та вже складається з п'яти етапів підвищення облікової ставки (з 12,5% до 18%), не мав суттєвого впливу на вартість ресурсів для банків. Ставки за гривневими депозитами припинили зменшуватися з вересня 2017 року та перебувають на рівні 14%. Вартість гривневих депозитів практично не диверсифікується залежно від строку (ринок сегментований на депозити до трьох місяців та депозити на інший термін). Ознакою неналежного функціонування цього сегмента ринку банківських послуг також є те, що з початку року ставки за 6-місячними депозитами вдвічі перевищували ставки за 12-місячними депозитами. Причинами такої ситуації може бути неможливість дострокового вилучення строкових депозитів (норма чинна з червня 2016 року) в умовах низького рівня довіри населення до банківської системи. Через низькі темпи відновлення корпоративного кредитування попит банків на валютне фондування залишався низьким. Відсоткові ставки за валютними депозитами досі перебувають на історичних мінімумах і коливаються в межах 2,8% - 3,3% річних за 6-12-місячними депозитами відповідно.

У той самий час брак довіри до банківської системи через закриття банків, а також наявність ризиків та невизначеностей економічної кон'юнктури, зумовлюють те, що вкладники надають перевагу короткостроковим вкладам. Так, за підсумками січня - липня 2018 року частка короткострокових депозитів банків зросла з 79% до 82%, що може генерувати серйозні строкові розриви між активами та пасивами банків та створювати дефіцит довгострокових коштів. Переважаюча короткостроковість пасивів банків продовжувала бути додатковим фактором, що зумовлював банки вкладати кошти в короткострокові інструменти, зокрема депозитні сертифікати Національного банку та державні цінні папери.

Кошти фізичних осіб та бізнесу залишаються основним джерелом ресурсів для банківської системи. Нарощення депозитного портфеля уповільнюється. Темпи його зростання відстають від рівня споживчої інфляції, унаслідок чого реальна вартість депозитного портфеля зменшується. Портфель банківських депозитів залишається високо доларизованим. В його структурі збільшується частка коротких та "надкоротких" ресурсів.

Частка коштів Національного банку скоротилася до найнижчого рівня за останні 10 років та становить 1%. Серед зобов'язань корпоративного сектору переважають кошти на вимогу (74%) та короткострокові депозити, а в коштах населення частка депозитів із терміном погашення до трьох місяців перевищує 60%. За сприятливих макроекономічних умов, а також збільшення номінальних доходів населення та поліпшення фінансових результатів підприємств, депозитний портфель банків поступово збільшувався. Проте цикл більш жорсткої монетарної політики, розпочатий Національним банком у жовтні 2017 року та вже складається з п'яти етапів підвищення облікової ставки (з 12,5% до 18%), не мав суттєвого впливу на вартість ресурсів для банків, а вартість гривневих депозитів практично не диверсифікується залежно від строку. Через низькі темпи відновлення корпоративного кредитування попит банків на валютне фондування залишався низьким. Переважаюча короткостроковість пасивів банків продовжувала бути додатковим фактором, що зумовлював банки вкладати кошти в короткострокові інструменти.

Діяльність банків, в яких держава має частку у статутному капіталі, характеризувалася протягом другого півріччя 2017 року - першого півріччя 2018 року такими показниками діяльності: