1. Схвалити із урахуванням результатів обговорення Стратегію монетарної політики Національного банку України.

4. Правлінню Національного банку України до 1 жовтня 2018 року розробити та надати Раді Національного банку України методологію розрахунку та встановлення параметрів верхньої межі обсягу державних цінних паперів в портфелі Національного банку України.

5. Опублікувати Стратегію монетарної політики Національного банку України на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Стратегія монетарної політики Національного банку України (далі - Стратегія) визначає основні цілі, принципи та інструменти монетарної політики Національного банку України (далі - Національний банк) та напрями їх еволюції.

Схвалення Стратегії спрямовується на збереження послідовності під час проведення монетарної політики і незмінності її цілей та принципів. Це сприятиме посиленню передбачуваності та послідовності монетарної політики та стабілізації інфляційних очікувань. Водночас деталізація цілей та особливості застосування інструментарію монетарної політики, а також макроекономічний контекст її імплементації деталізуватимуться в щорічних Основних засадах грошово-кредитної політики.

Згідно з Конституцією України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про Національний банк України" під час виконання своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.

Згідно зі статтею 1 вищезазначеного Закону України цінова стабільність визначається як збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання у середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін.

Національний банк також у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі щодо цінової стабільності.

Національний банк сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей щодо цінової та фінансової стабільності.

Для досягнення своєї пріоритетної цілі Національний банк використовує монетарний режим інфляційного таргетування. Застосування цього режиму дало змогу багатьом країнам знизити інфляцію до низького рівня та стабілізувати її, сприяючи таким чином стабільності їх національних валют. У свою чергу, низька та стабільна інфляція є необхідною передумовою для макроекономічної стабільності та відповідно формування сприятливого середовища для забезпечення фінансової стабільності, високих і стійких темпів економічного зростання, низьких реальних і номінальних процентних ставок, низького рівня безробіття, а також підвищення інвестиційної привабливості України.

Національний банк наразі перебуває на першій стадії реалізації режиму інфляційного таргетування. Для цієї стадії характерним є проходження процесу дезінфляції - поступового зниження інфляції до оптимального цільового рівня. У рамках цієї першої стадії Національний банк значні зусилля спрямовує на посилення своєї інституційної спроможності із досягнення інфляційних цілей та забезпечення необхідних умов для успішного функціонування цього монетарного режиму.

Зокрема, зусилля скеровуються на забезпечення:

підтримки суспільством і Урядом України цілі Національного банку щодо досягнення цінової стабільності на підставі режиму інфляційного таргетування;

розбудови операційного дизайну монетарної політики та розвитку монетарних інструментів;

посилення аналітичної підтримки прийняття рішень з монетарної політики, зокрема в частині вдосконалення модельного інструментарію та проведення досліджень;

удосконалення роботи фінансових ринків і післякризового відновлення банківської системи для поглиблення механізму монетарної трансмісії;

підвищення прозорості монетарної політики та вдосконалення власних комунікацій із суспільством для ефективного управління очікуваннями економічних агентів.

З кінця 2019 року Національний банк використовуватиме режим інфляційного таргетування на основі постійної середньострокової інфляційної цілі. Очікується, що в цей час вже будуть створені всі необхідні інституційні умови для успішного проведення монетарної політики в рамках цього монетарного режиму.

Сутність режиму інфляційного таргетування полягає у публічному оголошенні кількісних цілей з інфляції та зобов'язанні центрального банку досягати цих цілей протягом середньострокового періоду. Основним монетарним інструментом і операційним орієнтиром за такого монетарного режиму є ключова (облікова) процентна ставка. Рішення щодо монетарної політики, зокрема ключової процентної ставки, приймаються з урахуванням прогнозу інфляції на основі комплексного аналізу та прогнозу макроекономічного, монетарного та фінансового розвитку держави. Загалом застосовується підхід, згідно з яким, якщо прогнозована інфляція перебуває вище цільового рівня, то для її зниження ключова процентна ставка підвищується. І навпаки - за нижчого прогнозованого показника інфляції порівняно з цільовим рівнем ключова процентна ставка знижується. Водночас під час прийняття монетарних рішень ураховуватиметься, що Національний банк досягає інфляційних цілей у середньостроковій перспективі.

Змінюючи ставки за своїми операціями з банками, Національний банк впливає на умови, за якими банки укладають угоди між собою на грошовому ринку, і таким чином і на вартість короткострокових кредитних коштів. Через механізми перетоку капіталу між різними секторами фінансового ринку вартість короткострокових коштів впливає на процентні ставки банків за кредитними та депозитними операціями з підприємствами та населенням, обмінний курс гривні та ціни інших фінансових активів.

У підсумку за допомогою зміни процентної ставки Національний банк опосередковано впливає на такі макроекономічні показники, як інфляція та ВВП.

Монетарна політика, базуючись на монетарному режимі інфляційного таргетування, проводитиметься згідно з такими основними принципами:

• пріоритетність досягнення та підтримки цінової стабільності в державі;

• перспективний характер прийняття рішень з монетарної політики, які мають спрямовуватися на приведення інфляції до цільових показників на середньостроковому горизонті політики;

• застосування ключової (облікової) ставки як основного інструменту монетарної політики;

• постійне удосконалення прогнозного інструментарію, що включає зокрема аналіз всіх доступних даних, використання прогнозних моделей та експертних суджень;

• дотримання режиму плаваючого обмінного курсу;

• інституційна, фінансова та операційна незалежність Національного банку для належного виконання його функцій;

• прозорість та підзвітність діяльності Національного банку за допомогою сталої системи комунікацій із суспільством.

Оптимальний цільовий рівень інфляції (річна зміна ІСЦ), який відповідає фундаментальним основам економіки України на цьому етапі, визначається Національним банком на рівні 5 відсотків із допустимим діапазоном відхилень ± 1 п.п. Фаза зниження інфляційної цілі з поточної до 5 відсотків буде здійснюватися до грудня 2019 року.

А з грудня 2019 року ця ціль у 5 відсотків буде постійною і може бути переглянута лише в бік зниження за умови зниження волатильності обмінного курсу гривні та змін відносних цін і послаблення ефектів конвергенції економіки України до рівня країн - основних торгових партнерів. Це сприятиме наближенню економічних умов в Україні до умов низькоінфляційного середовища країн Європейського Союзу. Установлення середньострокової цілі щодо інфляції на рівні, вищому, ніж у розвинених країнах, зумовлене продовженням процесу наближення внутрішніх цін в Україні до рівня цін у розвинутих країнах унаслідок вищих очікуваних темпів зростання ВВП. У результаті спостерігатиметься укріплення реального обмінного курсу. Таке укріплення внаслідок дещо вищої інфляції, а не посилення номінального обмінного курсу гривні, є привабливішим з точки зору забезпечення конкурентних переваг у зовнішній торгівлі та стійкості зовнішньої позиції економіки. Також вищий рівень цільового показника інфляції в Україні, ніж у розвинутих економіках, відображає вищу волатильність змін відносних цін, що надає економічним агентам важливі інформаційні сигнали для ефективного розподілу ресурсів.

Незмінність інфляційної цілі сприяє стабілізації очікувань, підвищенню прозорості дій Національного банку, що має відобразитися на більш коректному включенні інфляційних ризиків у структуру процентних ставок та їх стабілізації на низькому рівні. Прогнозованість інфляції та зниження її волатильності сприятимуть поглибленню грошово-кредитного ринку та розширюватимуть можливості позикового фінансування інвестицій.

В окремі періоди інфляція може відхилятися від встановленої цілі через вплив факторів, що є поза впливом монетарної політики Національного банку. Зокрема таких, як зміни цін на сировинні товари та інші високоволатильні компоненти індексу споживчих цін, відхилення адміністративно регульованих цін від раніше заявленого рівня тощо.

Національний банк використовуватиме монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі на прийнятному горизонті політики та, запобігаючи втратам економічного зростання, утримуватиме в результаті інфляційні очікування на рівні цілі щодо інфляції в середньостроковій перспективі.

Головними критеріями успішності монетарної політики є заякореність інфляційних очікувань на рівні цільового показника інфляції та відповідність фактичної інфляції її цільовим значенням у середньостроковій перспективі.

Середовище низької та стабільної інфляції та застосування плаваючого обмінного курсу сприятимуть виконанню цілі Національного банку щодо фінансової стабільності. Це відбуватиметься завдяки стабілізації інфляційних очікувань, зваженій оцінці економічними агентами валютних ризиків, підвищенню довіри до гривні разом із поступовою дедоларизацією економічних відносин, зростанню довіри до банків та інших фінансових установ.

Національний банк застосовує монетарні інструменти для цілей фінансової стабільності лише, якщо системний ризик та ускладнення в роботі фінансових ринків мають суттєвий вплив на перспективи інфляції та економічної активності.

Фінансова стабільність є передумовою належної роботи механізму монетарної трансмісії, зокрема її процентного та кредитного каналів, і відповідно важливим чинником ефективності монетарної політики. Водночас фінансова стабільність є обов'язковою передумовою для забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що зокрема наочно підтверджувалося під час фінансово-економічних криз останніх десятиліть.