У січні - серпні 2018 року діяльність Правління Національного банку України спрямовувалася на виконання цілей і завдань, передбачених статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" та Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, схваленими рішенням Ради Національного банку України від 12 вересня 2017 року (далі - Основні засади).

Зокрема грошово-кредитна політика спрямовувалася на виконання цілей щодо досягнення та підтримки цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України, а також окремих завдань, визначених Основними засадами.

Послідовне проведення жорсткої монетарної політики дало змогу забезпечити зниження інфляції в річному вимірі до однознакового рівня вперше з 2015 року. У липні 2018 року приріст індексу споживчих цін у річному вимірі становив 8.9% і впритул наблизився до цільового діапазону, установленого Основними засадами.

Загалом уповільнення інфляції відбувалося навіть дещо швидше, ніж закладалося в прогнози Національного банку України (далі - Національний банк), оприлюднені в цьогорічних інфляційних звітах. Насамперед цьому сприяли різке зниження цін на продовольчі товари та відтермінування підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.

У той самий час на прогнозному горизонті очікується посилення інфляційного тиску, що пов'язане з:

зростанням вразливості економіки України у зв'язку з відтермінуванням отримання чергового траншу за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом;

підвищеними інфляційними очікуваннями економічних агентів;

суттєвими темпами зростання споживчого попиту;

поступовим спадом інтересу інвесторів до українських суверенних зобов'язань унаслідок глобальної тенденції виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються.

За таких умов, нівелювання очікуваних ефектів від дії наведених факторів та забезпечення подальшого зниження інфляції до цільового рівня, потребувало проведення Національним банком більш жорсткої монетарної політики. З початку року Національний банк тричі підвищував облікову ставку - загалом на 300 б.п. до 17.5%.

Проведення жорсткої монетарної політики стане одним з ключових факторів, який дасть змогу продовжити стійкий дезінфляційний процес.

У липневому Інфляційному звіті Національний банк залишив прогноз інфляції на кінець 2018 року незмінним на рівні 8.9%. Суттєвіше, ніж передбачалося раніше, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів впливатиме на рівень інфляції у другому півріччі 2018 року та протягом перших трьох кварталів 2019 року, що не дасть змоги Національному банку привести її в межі цільового діапазону раніше IV кварталу 2019 року. Однак цей фактор поза межами впливу монетарної політики і відповідно її інструменти не застосовувалися для його нівелювання.

Водночас жорсткість монетарних умов дасть змогу знизити інфляцію до 5.8% у IV кварталі 2019 року, тобто привести її в межі середньострокового цільового діапазону (5.0% ± 1 в.п.).

У 2020 році інфляція уповільниться до 5.0% і, таким чином, досягне центрального значення цільового діапазону.

У разі появи суттєвих загроз для зниження інфляції та для макрофінансової стабільності Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для повернення інфляції до встановлених цілей на прийнятному часовому горизонті.

Упродовж року Національний банк забезпечував виконання другої за пріоритетністю цілі щодо фінансової стабільності.

За останні півроку кредитний ризик та ризик прибутковості банківського сектору знизилися. Ризик ліквідності залишається низьким.

Банки мають стійке внутрішнє фондування - гривневі кошти зростають темпами, вищими, ніж 15% на рік, кошти клієнтів становлять майже 80% загальних зобов'язань сектору.

Роздрібне кредитування продовжує стрімко зростати. Темпи приросту портфеля кредитів фізичним особам зберігаються на рівні близько 40% р/р-1. Водночас на сьогодні обсяги нових кредитів населенню незначні відносно загальних доходів домогосподарств. Нові кредити забезпечують лише 1.6% загальних споживчих витрат. Співвідношення банківського боргу домогосподарств до їхніх річних доходів становить близько 10%. Наразі банківські позики не створюють суттєвих ризиків прискорення інфляції чи збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу.

Однак динаміка обсягів роздрібного кредитування залишається в центрі уваги Національного банку. У разі виникнення загроз фінансовій стабільності Національний банк зробить жорсткішими стандарти оцінки кредитних ризиків банками за такими позиками або застосує інструменти макропруденційної політики, щоб обмежити темпи їхнього зростання.

Обсяги корпоративного кредитного портфеля в цілому практично не змінилися, банки досі зосереджені на підвищенні його якості, ніж на збільшенні частки ринку. Кредитування якісних корпоративних позичальників, які не допускали дефолтів у попередніх періодах, зростає на понад 20% р/р. Деякі банки провели успішні реструктуризації проблемних кредитів, що дало змогу розформувати резерви за ними та збільшити прибутковість. Більшість банків очікує зростання кредитування бізнесу.

Фінансовий результат сектору продовжує поліпшуватися. Цьому сприяють високий операційний прибуток та суттєве зниження відрахувань до резервів. Чисті процентні доходи банків зростали завдяки суттєвому зниженню вартості фондування. Чисті комісійні доходи збільшилися внаслідок відновлення попиту на банківські послуги. Більшість банків завершила формування резервів під непрацюючі кредити.

У цілому банки успішно перейшли на МСФЗ 9. Більшість фінустанов уже впровадили нові підходи до оцінювання фінансових інструментів та формування резервів під очікувані кредитні збитки. Перше застосування МСФЗ 9 вплинуло на власний капітал, але не зменшило регулятивний капітал та його достатність, бо кредитний ризик зазвичай перевищував або був таким самим, як і сума резервів за МСФЗ 9.

У червні банки розпочали розраховувати новий коефіцієнт ліквідності LCR у тестовому режимі. Він стане обов'язковим до виконання від грудня поточного року.

Національний банк у цілому завершив першу щорічну оцінку стійкості банківського сектору. Більшість банків проходили лише етап оцінювання якості активів зовнішніми незалежними аудиторами. 25 банків, найбільш значущих для стійкості банківського сектору, на які припадає понад 90% активів, пройшли стрес-тестування за базовим та несприятливим сценаріями. Національний банк уперше оприлюднить узагальнені результати оцінки стійкості банків у вересні, у грудні 2018 року - у розрізі окремих банків.

Національний банк ураховував необхідність підтримки економічного зростання під час прийняття монетарних рішень, якщо це не перешкоджало досягненню пріоритетної цілі щодо цінової стабільності.

Послідовність монетарної політики, спрямованої на досягнення незмінних інфляційних цілей, дасть змогу забезпечити довгострокові переваги для сталого економічного зростання. Це досягатиметься за рахунок "заякорення" інфляційних очікувань та зниження довгострокових номінальних та реальних відсоткових ставок, створення умов для прийняття довгострокових інвестиційних рішень, збереження реальної вартості заощаджень і доходів населення.

Упродовж звітного періоду Національний банк послідовно продовжував лібералізацію валютного регулювання шляхом пом'якшення тимчасових адміністративних обмежень, послаблення яких не створювало ризиків дестабілізації валютного ринку. Це сприяло поліпшенню інвестиційного клімату, полегшенню діяльності підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельну діяльність, і відповідно підтримувало подальше відновлення економіки України.

З огляду на те, що відновлення кредитування перебуває на початковому етапі, проведення жорсткої монетарної політики мало обмежений стримуючий вплив на економічне зростання. У підсумку, у II кварталі 2018 року темпи приросту реального ВВП становили 3.6% у р/р, навіть дещо перевищивши очікування Національного банку.

За прогнозами Національного банку, зростання реального ВВП за 2018 рік відбуватиметься на рівні 3.4%.

Національний банк дотримується режиму плаваючого обмінного курсу, динаміка якого залежить від співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку.

У звітному періоді зміни обмінного курсу гривні визначали домінуючі на валютному ринку тенденції, які зумовлювалися фундаментальними та поведінковими факторами. Більшу частину року сприятлива для товарів українського експорту кон'юнктура світових товарних ринків разом із підвищенням привабливості фінансових інструментів у гривні зумовили збільшення надходжень іноземної валюти та посилення обмінного курсу гривні. Станом на кінець червня, порівняно із початком року, офіційний обмінний курс гривні відносно долара США посилився на 6.7%, відносно євро - на 8.7%. За цей самий період НЕОК гривні укріпився на 8.1%. Однак починаючи із середини липня девальваційний тиск на обмінний курс гривні зріс унаслідок дії як сезонних, так і психологічних чинників. Зокрема, дало взнаки сезонне підвищення попиту на іноземну валюту з боку імпортерів енергоносіїв, а також товарів та послуг споживчого спрямування. Також збільшилися обсяги переказів іноземної валюти на користь нерезидентів, у тому числі через виведення доходів від операцій з капіталом. Крім того, під впливом негативних очікувань зменшилася пропозиція іноземної валюти та зріс попит на неї з боку населення на готівковому ринку. Як результат, офіційний обмінний курс гривні до долара США та євро за липень-серпень (станом на 24.08.2018) девальвував на 6.5% та 6.0% відповідно, проте все ще зберігав посилення порівняно з початком року - на 0.6% та 3.3% відповідно. Унаслідок цього НЕОК гривні в липні-серпні також послабився на 0.9% (станом на 23.08.2018), однак зберігав посилення з початку року на 7.2% (за попередньою оцінкою).

Національний банк, дотримуючись режиму плаваючого курсоутворення, не протидіяв зміні курсових трендів і проводив валютні інтервенції для згладжування функціонування ринку за його розбалансування і з метою поповнення міжнародних резервів.

За сприятливої ситуації на валютному ринку Національний банк купував іноземну валюту з метою поповнення міжнародних резервів. З другої половини липня у зв'язку із посиленням тиску на обмінний курс унаслідок підвищення попиту на іноземну валюту та погіршення очікувань Національний банк для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні здійснював інтервенції з продажу іноземної валюти.

Купівля та продаж Національним банком іноземної валюти не були спрямовані на зміну тренду обмінного курсу, який сформувався під дією ринкових сил.

У січні - липні додатне сальдо інтервенцій Національного банку становило 1.2 млрд дол. США, а обсяг міжнародних резервів на кінець липня - 17.7 млрд дол. США (в еквіваленті).

Приймаючи рішення про скасування валютних обмежень, Національний банк зважав на збалансованість валютних та інфляційних ризиків. Упродовж першого півріччя 2018 року Національний банк продовжив послаблення адміністративних обмежень на валютному ринку, зокрема:

дозволив іноземним інвесторам репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік;

розширив можливості банків для проведення власних операцій з іноземною валютою на міжбанківському ринку;

надав право клієнтам подавати заяву про продаж іноземної валюти до будь-якого уповноваженого банку;

розширив для уповноважених банків можливість залучати від нерезидентів так звані синтетичні кредити та позики в національній валюті;

удосконалив порядок ліцензування валютних операцій.

Детальнішу інформацію щодо заходів з лібералізації валютного ринку з початку року див. у відповідному розділі "Пом'якшення адміністративних обмежень на валютному ринку".

Протягом звітного періоду Національний банк послідовно та регулярно інформував громадськість щодо мотивації прийнятих монетарних рішень виходячи з необхідності досягнення його цілей.

Правління Національного банку приймало рішення щодо облікової ставки на засіданнях з питань монетарної політики, які проводилися відповідно до заздалегідь оголошеного графіка. Після кожного засідання Правління Національного банку з монетарних питань проводилися прес-брифінги за участю членів Правління Національного банку, публікувалися прес-релізи щодо зміни ключової ставки.

Щокварталу публікувався Інфляційний звіт, який містить комплексний аналіз економічної ситуації, макроекономічний прогноз з оцінкою ризиків для його основного сценарію та обґрунтування прийнятих Національним банком монетарних рішень.

Крім того, із лютого 2018 року Національний банк розпочав оприлюднення документа "Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки". Публікація цього документа спрямована на підвищення спроможності учасників ринку передбачати подальші зміни в монетарній політиці Національного банку і як результат сприятиме посиленню дії процентного каналу трансмісійного механізму та ефективнішому управлінню інфляційними очікуваннями.

У звітному періоді Національний банк продовжував проводити зустрічі з ключовими аудиторіями, зокрема з експертами та представниками бізнесу.

Зазначені заходи сприяли підвищенню прозорості монетарної політики Національного банку, поліпшенню розуміння рішень регулятора з боку учасників ринку та передбачуваності його дій, зокрема щодо зміни облікової ставки.

У липні 2018 року споживча інфляція продовжила уповільнюватися - до 8.9% у річному вимірі (з 13.7% р/р у грудні 2017 року), упритул наблизившись до цільового діапазону, установленого Основними засадами (6.5% ± 2 в.п. станом на кінець III кварталу 2018 року).

Зниженню інфляції в річному вимірі насамперед сприяло уповільнення зростання цін на продукти харчування завдяки відчутному розширенню їх пропозиції, а також адміністративно регульованих цін через стримане підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Крім того, уповільнилося зростання цін на окремі непродовольчі товари в результаті зміцнення курсу гривні до валют країн - торговельних партнерів у попередні періоди, що зокрема було зумовлено жорсткою монетарною політикою Національного банку.

Водночас інфляційні очікування більшості груп респондентів залишаються високими. Зазначене зумовлено як значними темпами інфляції у минулому році, так і коливаннями на валютному ринку, очікуваннями щодо зростання деяких адміністративно регульованих цін, а також збільшенням виробничих витрат.

Попри уповільнення базової інфляції (до 8.8% р/р) фундаментальний інфляційний тиск залишався суттєвим унаслідок зростання виробничих витрат та стійкого споживчого попиту, який підтримують високі темпи зростання реальної заробітної плати. Так, унаслідок дії цих факторів зберігалися значні темпи зростання вартості ринкових послуг, що в липні становили 13.8% р/р (14.6% р/р у грудні 2017 року). Крім того, через тиск з боку споживчого попиту дещо прискорилися темпи зростання цін на непродовольчі товари (4.0% р/р), які, однак, залишилися помірними завдяки зміцненню курсу гривні до валют країн - торговельних партнерів у попередні місяці.

Водночас суттєво знизилися темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем оброблення (до 10.6% р/р). Цьому сприяло уповільнення зростання цін на сировину, у тому числі через розширення вітчизняної та імпортної пропозиції, а також зниження світових цін на продовольчі товари.

Небазова інфляція стрімко уповільнилася до 8.9% р/р (19.4% р/р у грудні 2017 року) передусім за рахунок цін на сирі продукти та адміністративно регульовані товари та послуги.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування в липні суттєво знизилися (до 1.0% р/р) завдяки поступовому вичерпанню дії тимчасових факторів пропозиції, які тиснули на ціни цих товарів у бік зростання в попередні періоди. Найбільший внесок у таке сповільнення мало зниження цін на овочі та фрукти, що пов'язано з розширенням внутрішньої та імпортної пропозиції. Сприятливі погодні умови привели до збільшення пропозиції вітчизняних фруктів та ягід. Крім того, зниження світових цін та послаблення експорту сприяло уповільненню зростання цін на сире м'ясо та молоко.

Зростання адміністративно регульованих цін уповільнилося (до 13.8% р/р), зокрема через помірніші темпи підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги після їх стрімкого збільшення в попередні роки. Однак суттєво збільшилися темпи зростання вартості послуг транспорту на тлі підвищення тарифів на проїзд у міському та залізничному транспорті. Крім того, попри сповільнення ціни на тютюнові вироби надалі зростали високими темпами.

Темпи зростання цін на паливо залишилися високими (19.0% р/р) через підвищення світових цін на нафту, а також унаслідок суттєвого зростання цін на скраплений газ. Утім зростання цін на паливо стримувалося сприятливою ситуацією на валютному ринку, що дало змогу суттєво знизити податкове навантаження в ціні палива (акцизи на паливо розраховуються в євро).

У липні 2018 року зростання індексу цін виробників прискорилося (до 18.1% р/р з 16.5% р/р у грудні), що зумовлено передусім підвищенням тарифів на електроенергію та постачання газу для непобутових споживачів на тлі зростання світових цін на енергоносії. Крім того, високими темпами зростали ціни у добувній промисловості (26.3% р/р). Зокрема внаслідок зростання експортних цін прискорилося зростання цін у добуванні металевих руд. Це позначилося на наступних ланках виробничого процесу - темпи зростання цін у металургії залишилися високими. Під впливом цінових тенденцій на світових ринках прискорилося зростання цін у добуванні сирої нафти та природного газу (до 18.0% р/р).

Темпи зростання цін на будівельно-монтажні роботи збільшилися (24.8% р/р у червні) унаслідок збільшення виробничих витрат насамперед на оплату праці.

Водночас зниження на 35% тарифів на вантажні перевезення хімічних вантажів залізничним транспортом у I кварталі 2018 року сприяли уповільненню зростання цін у виробництві хімічної продукції (до 10.8% р/р).

Зростання цін у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів також уповільнилося (до 8.4% р/р), чому сприяло розширення імпортної пропозиції, низхідна динаміка світових цін, а також зниження цін на окремі види с/г продукції. Зокрема нижчими темпами зростали ціни у виробництві м'ясних та молочних продуктів.

У I кварталі 2018 року показник дефлятора ВВП очікувано уповільнився. Зокрема цьому сприяли зниження споживчої та промислової інфляції, уповільнення зростання тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом, а також послуг пошти і зв'язку. Водночас зниження дефлятора ВВП стримувалося зростанням виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, а також високим зовнішнім попитом.

За даними ДССУ, зростання реального ВВП у I кварталі 2018 року прискорилося до 3.1% р/р (порівняно з 2.2% р/р у IV кварталі 2017 року). Як і у 2017 році внутрішній попит забезпечив основний внесок у зростання реального ВВП. Споживчий попит продовжував впевнено зростати, хоча і дещо уповільнився (до 4.0% р/р) як за рахунок приватного, так і державного секторів.

Зростання кінцевих споживчих витрат домогосподарств уповільнилося порівняно з попереднім кварталом (до 5.6% р/р), що можна насамперед пояснити нижчими темпами зростання реальної заробітної плати (10.7% р/р у I кварталі 2018 року порівняно з 20.0% р/р у IV кварталі 2017 року) унаслідок підвищення бази порівняння. Споживчі витрати СЗДУ зменшилися (на 1.4% р/р), що відображало стриману фіскальну політику на початку 2018 року.

У I кварталі 2018 року тривало прискорення зростання інвестицій: темпи зростання валового нагромадження основного капіталу збільшилися до 17% р/р. Високій інвестиційній активності сприяли: поліпшення ділових очікувань підприємств та подальше поліпшення їх фінансових результатів (частка коштів підприємств у джерелах фінансування становила 76.2%), а також зростання частки капітальних інвестицій, профінансованих за рахунок банківських кредитів (до 8.4%). Від'ємний внесок чистого експорту в зростання реального ВВП зменшився (до 2.3 в.п.), у результаті істотного зниження імпорту (на 5.4% р/р) насамперед через зменшення закупівель енергоносіїв. Обсяги експорту товарів та послуг у I кварталі 2018 року також скоротилися (хоча і меншими темпами, ніж обсяги імпорту) через зменшення фізичних обсягів поставок зернових та олійних культур, а також зменшення обсягів транзиту енергетичних ресурсів.

За оперативною оцінкою ДССУ зростання реального ВВП у II кварталі 2018 року становило 3.6% р/р. Економічне зростання тривало на тлі високих ділових очікувань підприємств та підвищення доходів населення (у тому числі за рахунок заробітних плат та грошових переказів).

У розрізі видів діяльності у січні - липні 2018 року порівняно з відповідним періодом минулого року найбільшими темпами зростало будівництво (6.3% р/р), чому сприяла активізація у травні - липні 2018 року проектів розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури в умовах нарощення капітальних видатків бюджету. Стрімкими темпами у звітному періоді зростала й торгівля (роздрібна - на 6.0% р/р, оптова - на 5% р/р), а також пасажирооборот (5.3% р/р), у тому числі завдяки високому споживчому попиту. Зростання обсягів промислового виробництва (на 2.6% р/р) було зумовлене зокрема зростанням енергетичного сектору (на 4.1% р/р) та добувної промисловості (на 2.0% р/р). Це відбулося під впливом ефекту бази порівняння - припинення торгівлі з НКТ та захоплення підприємств на тих територіях у минулому році, від чого найбільше постраждали саме ці види діяльності. Зростання переробної промисловості (на 2.4%) забезпечувалося насамперед подальшим нарощенням випуску у виробництві хімічної продукції (на 33.8% р/р), виробництві меблів, іншої продукції; ремонті і монтажі машин і устаткування (5.8% р/р), машинобудуванні (5.7% р/р), виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення (5.2% р/р), деревообробній галузі (3.4% р/р). Утім, ремонти на кількох великих підприємствах гірничо-металургійного комплексу суттєво стримували розвиток металургійної промисловості (2.4% р/р) та обмежували вплив низької бази порівняння, пов'язаний із розірванням зв'язків із НКТ у цей період минулого року. На тлі все ще нижчих, ніж минулого року обсягів імпорту природного газу та транзиту енергоносіїв, зберігалося падіння вантажообороту (-1.7% р/р). Обсяги сільськогосподарського виробництва у січні - липні 2018 року зменшилися (на 1% р/р) насамперед у результаті нижчого порівняно з минулим роком рівня врожайності ранніх зернових культур (через посушливі умови в період вегетації рослин).

З початку 2018 року високий попит на робочу силу, що спостерігався протягом останніх двох років, почав поступово задовольнятися, про що свідчить незначне уповільнення темпів зростання кількості вакансій. Водночас попит на робочу силу все ще залишався значним через диспропорції на ринку праці та продовження міграційних процесів.

За даними ДСЗУ кількість вакансій за січень - червень 2018 року зросла на 7.8% р/р, що супроводжувалося збільшенням кількості підприємств, які співпрацювали зі службою. У січні - червні 2018 року порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилася кількість вакансій у більшості видів економічної діяльності, крім торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу. Незважаючи на те, що навантаження на одне вільне робоче місце в цілому знизилося, на ринку праці в деяких видах діяльності пропозиція суттєво перевищувала попит, зокрема у фінансовій та страховій сфері, а також у сфері державного управління й оборони.

У I кварталі 2018 року рівень безробіття за методологією МОП (у % до економічно активного населення у віці 15 - 70 років) знизився до 9.7%. Найвищий рівень безробіття у I кварталі 2018 року зафіксовано серед молоді віком 15 - 24 роки (19.7%) через труднощі в працевлаштуванні після навчання. Також у I кварталі 2018 року чисельність економічно активного населення після довготривалого скорочення зросла (на 0.4% р/р до 17.7 млн осіб). Основною причиною цього була активізація пошуку роботи населенням через оголошені зміни до пенсійного законодавства (зокрема збільшення необхідного страхового стажу для призначення трудових пенсій), а також через високі темпи зростання заробітних плат. Це на тлі високого попиту на робочу силу вплинуло й на зростання зайнятого населення до 16.0 млн осіб (на 0.9% р/р).