Відповідно до статей 7, 15, 17, 25, 28, 42, 47 та 48 Закону України "Про Національний банк України", з метою вдосконалення розпорядчих актів з питань управління міжнародними (золотовалютними) резервами України Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про політику управління міжнародними (золотовалютними) резервами України (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 23 вересня 2008 року № 288 "Про затвердження Положення про основні принципи управління міжнародними (золотовалютними) резервами України";

2) пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 2011 року № 495/ДСК "Про затвердження Інвестиційної декларації міжнародних (золотовалютних) резервів України на 2012 рік";

3) постанову Правління Національного банку України від 27 серпня 2015 року № 558 "Про внесення змін до Положення про основні принципи управління міжнародними (золотовалютними) резервами України".

3. Управлінню інформації та громадських комунікацій (Бондаренко Н.М.) забезпечити розміщення Положення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Національного банку України Чурія О.Є.

5. Рішення набирає чинності з дня його підписання.

1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", з метою визначення цілей і принципів управління міжнародними (золотовалютними) резервами України (далі - міжнародні резерви) та побудови надійних інституційних та операційних основ для управління міжнародними резервами.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) бек-офіс - Операційний департамент, який відповідає за підтвердження операцій з міжнародними резервами за допомогою системи SWIFT, здійснення розрахунків, реконсиляцію операцій з контрагентами (крім незалежного підтвердження валютних інтервенцій та операцій з купівлі-продажу цінних паперів);

2) волатильність - міра мінливості ринкових цін (наприклад, курсів іноземних валют, процентних ставок, цін фінансових інструментів і товарів), що характеризує тенденцію ринкових цін змінюватися з часом та яку оцінюють за допомогою стандартного відхилення темпів приросту ринкових цін;

3) дюрація - показник чутливості справедливої вартості фінансового інструменту або портфеля фінансових інструментів до змін ринкової дохідності (ринкових процентних ставок);

4) ескалація - інформування Департаментом управління ризиками членів Комітету з управління активами та пасивами Національного банку України (далі - Національний банк) про виявлені порушення інвестиційної декларації міжнародних (золотовалютних) резервів України (далі - Інвестиційна декларація), лімітів та інших обмежень, причини цих порушень та заходи для їх усунення, форма та порядок здійснення якого визначається процедурою ескалації;

5) зовнішній менеджер - фінансова установа, що здійснює управління частиною міжнародних резервів відповідно до умов договору, укладеного з Національним банком;

6) Інвестиційна декларація - документ, який затверджується Комітетом з управління активами та пасивами Національного банку та визначає інвестиційну стратегію, стратегічний розподіл активів для міжнародних резервів та систему критеріїв, у межах якої відбувається управління міжнародними резервами;

7) інвестиційний аналіз - підготовка аналітичних оглядів і прогнозів стану зовнішнього та внутрішнього фінансових ринків для прийняття інвестиційних рішень, розробка прогнозних інвестиційних сценаріїв, що здійснюються Департаментом відкритих ринків;

8) інвестиційний процес - послідовність етапів діяльності з розміщення коштів міжнародних резервів у резервні активи, що включає підготовку, упровадження та оцінку виконання Інвестиційної декларації;

9) кредитний спред - різниця між дохідністю до погашення фінансового інструменту з фіксованим доходом та безризиковою дохідністю до погашення (наприклад, дохідністю до погашення державних облігацій, номінованих у тій самій валюті) з аналогічною дюрацією, яка впливає на ринкову вартість такого фінансового інструменту;

10) ліміт - контрольний показник, виконання якого є обов'язковим під час управління міжнародними резервами;

11) мідл-офіс - відділ підтримки валютних операцій управління операцій на відкритому ринку та розміщення державних цінних паперів Департаменту відкритих ринків, який є учасником процесу управління міжнародними резервами, перебуває у цьому процесі між фронт-офісом і бек-офісом і відповідає за здійснення моніторингу ініціювання та оформлення операцій, дотримання лімітів та взаємовідносини з контрагентами;

12) міжнародні резерви - зовнішні фінансові активи України, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків, які відображені в балансі Національного банку і перебувають в його управлінні;

13) оперативний рівень - найнижчий рівень організаційної структури управління міжнародними резервами в Національному банку, на якому перебуває підрозділ Національного банку, який виконує функції фронт-офіса, та зовнішні менеджери, які щодня приймають рішення про здійснення операцій з міжнародними резервами;

14) резервна валюта - конвертована іноземна валюта, яка вільно використовується для розрахунків за міжнародними операціями, або спеціальні права запозичення (далі - СПЗ);

15) рівень уваги - контрольний показник, виконання якого не є обов'язковим під час управління міжнародними резервами, але недотримання якого вимагає аналізу причин, які призвели до такого недотримання, та є підставою для перегляду лімітів, інвестиційної стратегії та/або тактичних рішень, унесення змін до Інвестиційної декларації;

16) стратегічний рівень - найвищий рівень організаційної структури управління міжнародними резервами в Національному банку, на якому перебуває Правління Національного банку, що затверджує політику управління міжнародними резервами, та Комітет з управління активами та пасивами Національного банку, що затверджує Інвестиційну декларацію;

17) стратегічний розподіл активів - вимоги до структури міжнародних резервів за складом та вагою фінансових інструментів з певними характеристиками;

18) тактичний рівень - середній рівень організаційної структури управління міжнародними резервами в Національному банку, на якому перебуває Комітет з управління активами та пасивами Національного банку, що приймає рішення з питань управління активами і пасивами, у тому числі міжнародними резервами, забезпечує щомісячний моніторинг ризиків і фінансових результатів за операціями з активами і пасивами Національного банку;

19) управління активами та зобов'язаннями - концепція управління діяльністю та фінансовими ризиками шляхом порівняння фінансових характеристик активів та пов'язаних із ними зобов'язань (балансових і позабалансових);

20) фронт-офіс - відділ операцій на фінансових ринках Департаменту відкритих ринків, який відповідає за ініціювання та здійснення операцій з міжнародними резервами на світових ринках і на міжбанківському валютному ринку України.

3. Інші терміни в цьому Положенні вживаються в значеннях, наведених у законодавстві України, нормативно-правових і розпорядчих актах Національного банку.

4. Поняття міжнародних резервів, яким керується Національний банк, відповідає законодавству України та враховує рекомендації Міжнародного валютного фонду (далі - МВФ) з питань управління міжнародними резервами.

5. До міжнародних резервів належать активи, які:

1) управляються Національним банком як центральним банком України та особливим центральним органом державного управління, який проводить грошово-кредитну політику України;

2) є ліквідними активами високої якості, які можуть бути куплені, продані та погашені за резервну валюту;

3) є активами, які вже наявні. Потенційні активи не включаються до резервних активів;

4) є вимогами до нерезидентів за винятком золота у зливках;

5) мають номінал та погашаються в резервних валютах або у золоті.

6. Міжнародні резерви складаються з таких активів:

1) монетарне золото;

2) СПЗ;

3) резервна позиція в МВФ;

4) іноземна валюта у вигляді банкнот і монет або кошти на рахунках за кордоном;

5) цінні папери (крім акцій), що оплачуються в резервній валюті;

6) будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.

7. Міжнародні резерви відображаються в фінансовій звітності Національного банку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

8. Управління міжнародними резервами здійснюється Національним банком відповідно до таких принципів:

1) цілеспрямованість, яка визначається в установленні цілей управління міжнародними резервами;

2) прозорість діяльності з управління міжнародними резервами та її результатів;

3) ефективність управління ризиками.

9. Цілями управління міжнародними резервами в порядку зниження їх пріоритету є:

1) захищеність міжнародних резервів, яка забезпечується за допомогою ефективного управління та контролю за ризиком ліквідності, ринковим, кредитним (включаючи розрахунковий) та операційним (включаючи правовий) ризиками під час здійснення операцій з міжнародними резервами;

2) ліквідність міжнародних резервів;

3) дохідність міжнародних резервів, яка забезпечується відповідно до поточних ринкових умов у межах обмежень ризиків та ліквідності.

10. Департамент управління ризиками з метою забезпечення захищеності та ліквідності міжнародних резервів розробляє та впроваджує систему управління ризиками міжнародних резервів, основи якої визначені в розділі V цього Положення.

11. Департамент відкритих ринків та Департамент управління ризиками з метою забезпечення дохідності міжнародних резервів здійснюють перевірку цінових умов операцій з міжнародними резервами на відповідність ринковим умовам, які діяли в момент здійснення операції Департаментом відкритих ринків. Комітет з управління активами та пасивами Національного банку затверджує Порядок здійснення перевірок цінових умов операцій з міжнародними резервами.

12. Усі етапи здійснення операції з міжнародними резервами від її ініціювання до проведення розрахунків та здійснення бухгалтерського обліку визначаються розпорядчими актами Національного банку з питань здійснення операцій з міжнародними резервами.

13. Департамент відкритих ринків, керуючись принципами прозорості та публічного розкриття інформації, не пізніше сьомого дня місяця, наступного за звітним, надає Управлінню інформації та громадських комунікацій інформацію про стан міжнародних резервів для оприлюднення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

14. Організаційна структура управління міжнародними резервами в Національному банку ґрунтується на принципах чіткого розподілу та відокремлення обов'язків і відповідальності. Функція управління міжнародними резервами є організаційно відокремленою від функцій проведення грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової стабільності. На кожному рівні організаційної структури управління міжнародними резервами передбачає чітке визначення цілей, чіткі правила делегування повноважень, чіткий розподіл обов'язків та відповідальності за досягнення встановлених цілей.

15. Організаційна структура управління міжнародними резервами в Національному банку має такі ієрархічні рівні:

1) стратегічний рівень;

2) тактичний рівень;

3) оперативний рівень.

16. Правління Національного банку здійснює управління міжнародними резервами на стратегічному рівні відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і делегує Комітету з управління активами та пасивами Національного банку повноваження для затвердження Інвестиційної декларації.

17. Комітет з управління активами та пасивами Національного банку здійснює управління міжнародними резервами на тактичному рівні відповідно до його повноважень, визначених Законом України "Про Національний банк України" та Положенням про Комітет з управління активами та пасивами Національного банку України, затвердженим рішенням Правління Національного банку України від 21 вересня 2017 року № 609-рш.

18. Управління міжнародними резервами на оперативному рівні здійснюється:

1) підрозділом Національного банку, який виконує функції фронт-офіса, відповідно до Інвестиційної декларації, інших розпорядчих актів Національного банку з питань управління міжнародними резервами;

2) зовнішніми менеджерами, залученими Національним банком до управління частиною міжнародних резервів, відповідно до умов договору, який укладається між кожним зовнішнім менеджером і Національним банком.

19. Процес управління міжнародними резервами включає процеси, пов'язані з формуванням і використанням міжнародних резервів, та інвестиційний процес.

20. Національний банк здійснює формування міжнародних резервів за рахунок власних та залучених коштів.

21. Національний банк одержує власні кошти для формування міжнародних резервів від:

1) купівлі резервної валюти на валютних ринках;

2) купівлі резервної валюти в клієнтів Національного банку;

3) купівлі монетарного золота;

4) доведення (афінажу) золота, що не є монетарним, до якості монетарного;

5) доходів від здійснення операцій з міжнародними резервами.

22. Залученими коштами для формування міжнародних резервів є кошти в резервних валютах, одержані Національним банком у вигляді кредитів та депозитів, а також за договорами своп від міжнародних фінансових організацій, урядів і центральних банків іноземних держав, депозитних корпорацій-нерезидентів та інших кредиторів.

23. Національний банк використовує міжнародні резерви виключно на цілі, передбачені законодавством України.

24. Національний банк зберігає кошти міжнародних резервів шляхом їх розміщення в резервні активи.

25. Невід'ємною частиною процесу управління міжнародними резервами є процедура ескалації, яка визначається розпорядчими актами Національного банку з питань управління міжнародними резервами та управління ризиками.

26. Метою системи управління ризиками міжнародних резервів є забезпечення захищеності та ліквідності міжнародних резервів.

27. Система управління ризиками міжнародних резервів є складовою частиною комплексної системи управління ризиками Національного банку.

28. Невід'ємною частиною системи управління ризиками міжнародних резервів є розпорядчі акти Національного банку з питань управління ризиками, а також порядки та методики, затверджені Комітетом з управління активами та пасивами Національного банку, які деталізують підходи до управління конкретними ризиками, що виникають під час здійснення операцій з міжнародними резервами.

29. Система управління ризиками міжнародних резервів спрямована на виявлення Національним банком ризиків, які можуть вплинути на вартість портфеля резервних активів, і управління цими ризиками шляхом їх оцінки та за необхідності вжиття заходів для зменшення потенційного впливу цих ризиків.