Рада Національного банку України

1. Узяти до відома інформацію члена Ради Національного банку України Фурмана В.М., заступника Голови Національного банку України Сологуба Д.Р. стосовно оцінки діяльності Правління Національного банку України щодо окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та її впливу на економічний і соціальний розвиток України.

2. Схвалити з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України стосовно оцінки діяльності Правління Національного банку України щодо окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та її впливу на економічний і соціальний розвиток України.

3. Членові Ради Національного банку України Фурману В.М. доопрацювати рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України відносно оцінки діяльності Правління Національного банку України щодо окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та її впливу на економічний і соціальний розвиток України.

4. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку України (далі - Рада) є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про Національний банк України" Рада розробляє Основні засади грошово-кредитної політики та здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про Національний банк України" рішення Ради стосовно Основних засад грошово-кредитної політики та впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку (далі - Національний банк).

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" під час виконання своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Іншими завданнями Національного банку, що уособлюють виконання його основної функції, є:

- сприяння в межах повноважень фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню пріоритетної цілі;

- сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей щодо цінової та фінансової стабільності.

Основними передумовами сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України з боку Національного банку є забезпечення стабільно низьких темпів інфляції, підтримка фінансової стабільності та перерозподіл коштів в реальний сектор економіки через банківське кредитування.

Протягом перших чотирьох місяців 2018 року споживча інфляція залишалася високою, хоча й спостерігається тенденція до уповільнення інфляції. Зокрема приріст індексу споживчих цін (до відповідного місяця попереднього року) становив:

- січень - 14,1%;

- лютий - 14%;

- березень - 13,2%;

- квітень - 13,1%.

Найбільш швидкими темпами (до відповідного місяця попереднього року) зростали ціни на продукти харчування та безалкогольні напої (січень - 17,9%, лютий - 17,3%, березень - 17,3%, квітень - 17,2%) й алкогольні напої та тютюнові вироби (січень - 20,6%, лютий - 20,2%, березень - 20,2%, квітень - 20,5%).

Приріст індексу цін виробників до відповідного місяця попереднього року, незважаючи на те, що у 2018 році має низхідний тренд, перебуває також на високому рівні:

- січень - 22%;

- лютий - 20,8%;

- березень - 19,1%;

- квітень - 17,8%.

Приріст індексу цін виробників до попереднього місяця у 2018 році має чітко виражений низхідний тренд, що свідчить про ймовірність більш помітного зниження споживчої інфляції у другому півріччі 2018 року:

- січень - 4,4%;

- лютий - 1,2%;

- березень - 0,3%;

- квітень - 0%.

За перші чотири місяці 2018 року індекси промислової продукції (у відсотках до відповідного періоду попереднього року) перебувають на відносно високому рівні:

- січень -103,6%;

- лютий - 102,8%;

- березень - 102,4%;

- квітень - 102,6%.

У 2017 році більш високий показник індексу промислової продукції був зафіксований лише одного разу - у січні (106,4%).

Зокрема в січні - березні 2018 року в добувній промисловості й розробленні кар'єрів індекс промислової продукції становив 102,3% (порівняно з відповідним періодом минулого року). У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 102,5%. Індекс будівельної продукції в січні - березні 2018 року порівняно із січнем - березнем 2017 року, становив 99,7%.

Водночас, за I квартал 2018 року на підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів випуск продукції скоротився на 3,5%, у тому числі у виробництві м'яса та м'ясних продуктів - на 8,1%, олії та тваринних жирів - на 10%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів - на 1,6%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів - на 2,2%, напоїв - на 1,7%, тютюнових виробів - на 29,8%. Зниження пропозиції харчових продуктів суттєво вплинуло на зростання індексу споживчих цін. Цей фактор впливу на ціни перебуває поза межами компетенції Національного банку.

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва за чотири місяці 2018 році має низхідну спрямованість:

- січень - 101,1%;

- лютий - 99,7%;

- березень - 99,5%;

- квітень - 99,5%.

Низхідна динаміка індексу пов'язана у тому числі з сезонними факторами.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень - березень 2018 року порівняно з відповідним періодом 2017 року зросли на 11,4%, у т.ч. продукції рослинництва на 8,7%, тваринництва - на 24,4%. У березні порівняно з лютим поточного року середні ціни реалізованої аграрної продукції зросли на 3,5%, у тому числі рослинництва - на 3,6%, тваринництва - на 3,1%. Високі темпи зростання цін аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації негативно вплинули на динаміку індексу споживчих цін.

За прогнозами Національного банку інфляція за підсумками 2018 році становить 8,9%. Це вище пріоритетної цілі щодо зниження інфляції до 6 ± 2 процентних пункти у 2018 році, як це визначено Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік.

Відновлення економіки вимагає повноцінного забезпечення фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання. Основними джерелами підтримки суб'єктів господарювання мають бути кредитні ресурси вітчизняних банків, власні кошти підприємств, закордонні інвестиції і запозичення. Важливим методом сприяння економічному зростанню має бути активізація кредитування банками суб'єктів господарювання.

За 2017 рік сукупна заборгованість за кредитами, наданими банками юридичним особам та домогосподарствам (крім фізичних осіб - підприємців), зросла на 4,3%.

Основними драйверами економічного зростання 2017 року були збільшення експорту, валове нагромадження основного капіталу та зростання споживчого попиту.

Вплив банківського сектору на інвестиційну активність підприємств є незначним і має тенденцію до зниження. Частка статті "кредити банків та інші позики" серед джерел капітальних інвестицій скоротилась у 2017 році до 5,3% порівняно з 7,6% у 2016 році. Підприємства реалізують інвестиційні проекти переважно за рахунок власних коштів - питома вага такого джерела інвестицій становила 69,9% у 2017 році. Їх прибуткова діяльність сприяла отриманню зокрема прибутковими великими та середніми підприємствами за 2017 рік додатного фінансового результату у сумі 457,3 млрд. грн, що на 36,2% більше, ніж за 2016 рік.

Позитивний вплив активної інвестиційної динаміки формує мультиплікатор її впливу на економічне зростання. Йдеться про активізацію виробництва в будівельній галузі, машинобудуванні, виробництві будівельних матеріалів, зростання попиту на металургійну продукцію на внутрішньому ринку тощо.

Проте, вплив банківського сектору на інвестиційну активність залишається слабким. "Кредити банків та інші позики" за питомою вагою у структурі капітальних інвестицій за джерелами фінансування поступаються не лише "власним коштам підприємств та організацій", а й "коштам місцевих бюджетів" (9,3%) та "коштам населення на будівництво житла" (7,8%).

Якщо протягом минулого року спостерігалася тенденція зростання ресурсної бази банків, то у 2018 році складається інша ситуація. Зокрема, за чотири місяці сукупна заборгованість за депозитами, залученими на рахунки резидентів, зменшилась на 1,8 млрд грн., або на 0,2%. Залишки за депозитами корпоративного сектору зменшилися на 21,4 млрд грн (або на 5,3%), залишки за депозитами домогосподарств зросли на 4,3 млрд грн (або 0,9%).

Протягом чотирьох місяців 2018 року вартість нових депозитів у гривні збільшилася на 1,7 процентного пункту - з 8,4% до 10,1%.

Якщо ставки за новими депозитами для корпоративних клієнтів підвищилися за січень - квітень на 2,4 процентного пункту (з 8,4% до 10,9%), то для домогосподарств ставки за новими депозитами знизилися на 0,5 процентного пункту (з 7,3% до 6,8%).

Процентні ставки за новими депозитами, залученими в корпоративного сектора в національній валюті, підвищились за січень - квітень на 2,6 процентного пункту (до 11,3%), у інвалюті знизилися на 0,7 процентного пункту (до 2,1%).

Ставки за новими депозитами, залученими в домогосподарств за чотири місяці 2018 року підвищились у нацвалюті на 0,5 процентного пункту (до 11%) та знизилися у інвалюті на 0,4 процентного пункту (до 2,3%).

У цілому простежується залежність між ставками за депозитами та обліковою ставкою Національного банку, особливо це стосується депозитів у національній валюті (як для корпоративного сектору економіки, так і для домогосподарств). У свою чергу, підвищення облікової ставки Національного банку спричинило підвищення ставок за депозитами, що спонукало й збільшення відсоткових ставок за кредитами.

Станом на 30 квітня 2018 року сукупна заборгованість за кредитами, наданими банками юридичним особам і домогосподарствам (крім фізичних осіб - підприємців) становила 1031 млрд грн, що на 1,4% більше, ніж на 31 грудня 2017 року.

Сукупна заборгованість за кредитами, наданими банками корпоративному сектору економіки за січень - квітень 2018 року збільшилася на 1,2% - до 854,9 млрд грн.

Заборгованість за банківськими кредитами бізнесу, наданими в гривні, станом на кінець квітня 2018 року становила 474,8 млрд грн, це на 1,9% більше аналогічного показника на 31 грудня 2017 року. На кінець квітня поточного року залишок за кредитами в іноземній валюті, наданими банками корпоративному сектору, становив 380,1 млрд грн - порівняно з початком року збільшення становить 0,3%.

Зафіксований суттєвий на 7,4% - приріст заборгованості за валютними кредитами бізнесу в доларовому еквіваленті станом на 30 квітня порівняно з початком 2018 року значною мірою пояснюється методологічними змінами в розрахунку цього показника.

Сукупна заборгованість за кредитами, наданими банками домогосподарствам (крім фізичних осіб - підприємців) станом на 30 квітня 2018 року зросла на 2,6% порівняно із заборгованістю на 31 грудня 2017 року, і становить 174,6 млрд грн.

Станом на кінець квітня, порівняно з початком січня, спостерігається зростання залишків за кредитами в національній валюті, наданими домогосподарствам, на 8,5 млрд грн (або на 8,3%), та водночас зафіксовано зниження заборгованості за кредитами в іноземній валюті на 4,2 млрд грн (або на 6,2%).

За чотири місяці зростання сукупних залишків за кредитами домогосподарств більше ніж у два рази випереджає збільшення залишків заборгованості за кредитами, що надаються корпоративному сектору економіки.

Як і у 2017 році, в поточному році найшвидше зростають кредити на споживчі цілі - на купівлю побутової техніки, авто. Зокрема частка споживчих кредитів у портфелі фізичних осіб збільшилася за I квартал на 2,8% - до 66,9%. Це зумовлює певні ризики - більшість споживчих кредитів видається під купівлю імпортної продукції, що негативно відображається на стані поточного рахунку платіжного балансу України (наприклад, у березні обсяг експорту з України становив 3,7 млрд дол., а обсяг імпорту 4,4 млрд.дол., негативне сальдо - 0,7 млрд.дол.). Проте причина цього перебуває переважно поза межами банківської системи - велика частина споживчих товарів, що продається в Україні, має імпортне походження.

Підвищення доходів громадян за діючої структури економіки призводить не до розвитку національної економіки, а до зростання імпорту та погіршення торговельного балансу.

Ставки за новими кредитами, наданими резидентам (без урахування овердрафту) за квітень - січень 2018 року, підвищились на 3,2 процентних пункти - з 12,8% до 15,9%.

Процентні ставки за новими кредитами, наданими корпоративному сектору економіки, за чотири місяці поточного року збільшились на 2,4 процентного пункту - з 12,6% до 15%. Якщо процентні ставки за новими кредитами, наданими підприємствам у гривні, за вказаний період збільшилися на 2,4 процентного пункту (з 14,3% до 16,7%), то за новими кредитами, наданими в іноземній валюті, ставки зменшилися на 0,8 процентного пункту (з 7,5% до 6,7%).

Ставки за новими кредитами, наданими домогосподарствам, підвищилися на 3 процентних пункти з 28,3% до 31,3%. Якщо процентні ставки за новими кредитами, наданими в гривні збільшилися на 2,8 процентного пункту (з 28,7% до 31,5%), то за новими кредитами, наданими в іноземній валюті, зменшилися на 0,8 процентного пункту (з 8,4% до 7,6%).

Простежується пряма залежність між ставками за кредитами в національній валюті та обліковою ставкою Національного банку - ставки за новими кредитами відреагували на відповідне підвищення облікової ставки, яке відбулося в січні та березні 2018 року.

Пожвавлення банківського кредитування характеризувалося посиленням його концентрації в короткостроковому сегменті - за I квартал 2018 року частка короткострокових кредитів (до одного року) у загальному обсязі наданих банками кредитів збільшилася з 40% до 45%.

Розподіл корпоративних кредитів за строком надання (станом на кінець березня 2018 року: 45,1% - до 1 року, 30,3% - від 1 до 5 років, 24,6% - більше 5 років) свідчить про невисоку доступність довгострокових кредитних ресурсів для значної частки корпоративних позичальників.