Керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), з метою належного виконання банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу в частині здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів, Національний банк України вважає за необхідне зазначити таке.

Мають місце непоодинокі випадки, виявлені за результатами перевірок банків з питань фінансового моніторингу, коли банками не ведуться анкети за окремими категоріями клієнтів.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) встановлено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Пунктами 12 та 21 частини першої статті 1 Закону визначено, що клієнтом є будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг до суб'єкта первинного фінансового моніторингу; користується послугами суб'єкта первинного фінансового моніторингу; є стороною договору у випадках, передбачених статтею 64 Закону про банки. Діловими відносинами визнаються відносини між клієнтом та суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг.

Відповідно до статті 64 Закону про банки банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 6 Закону банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом.