Рада Національного банку України

1. Узяти до відома інформацію Правління Національного банку України щодо питань, які стосуються проведення Національним банком України політики курсоутворення та валютного регулювання, а також динаміки валютного курсу та стану валютного ринку України.

2. Схвалити доопрацьовану з урахуванням результатів обговорення Оцінку Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку щодо проведення політики курсоутворення та валютного регулювання в січні - травні 2018 року.

3. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України.

4. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення рекомендації Кабінету Міністрів України.

5. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України "Про Національний банк України" (далі - Закон) Рада Національного банку України (далі - Рада Національного банку) оцінює діяльність Правління Національного банку України (далі Правління Національного банку) щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов'язковими для Правління Національного банку.

Згідно зі статтею 13 Закону Основні засади грошово-кредитної політики та рішення Ради Національного банку з питань, визначених пунктами 3, 4, 6, 8 - 10, 12, 15, 17, 18, 20 статті 9 Закону, є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку. Водночас політика обмінного курсу Національного банку України (далі - Національний банк) є невід'ємною складовою Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу. Відповідно Рада Національного банку має оцінювати діяльність Правління Національного банку щодо проведення політики курсоутворення та валютного регулювання.

Крім того, відповідно до статті 13 Закону Рада Національного банку вносить Правлінню Національного банку рекомендації, у тому числі стосовно політики курсоутворення та валютного регулювання.

З метою забезпечення виконання вищезазначених функцій і завдань Рада Національного банку оцінює діяльність Правління Національного банку щодо проведення політики курсоутворення та валютного регулювання в січні - травні 2018 року та надає відповідні рекомендації Правлінню Національного банку та Кабінету Міністрів України.

Пріоритети політики курсоутворення та валютного регулювання Національного банку України

Відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу політика обмінного курсу має підтримувати зусилля Національного банку щодо досягнення пріоритетної цілі. Для цього Національний банк має дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.

Національний банк під час проведення політики обмінного курсу має брати до уваги, зокрема, вплив динаміки обмінного курсу на інфляцію та фінансову стабільність.

Також згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу завдання Національного банку полягає у створенні умов для розвитку добре функціонуючого та ліквідного валютного ринку України, який має високу спроможність до самозбалансування та поглинання шоків. У міру вдосконалення функціонування валютного ринку Національний банк має поступово зменшувати свою присутність зі зниженням частоти валютних інтервенцій та послаблювати заходи адміністративного регулювання.

Національний банк має використовувати валютні інтервенції з метою:

накопичення міжнародних резервів;

згладжування значних коливань обмінного курсу;

посилення дієвості ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.

Збільшення чистих міжнародних резервів має розглядатись як окреме завдання підвищеної уваги в середньостроковій перспективі для підтримання макроекономічної стабільності економіки України.

Обсяг і динаміка міжнародних резервів мають важливий вплив на очікування учасників валютного ринку, оскільки резерви гарантують можливість оперативно "гасити" пікові сплески валютного курсу та забезпечувати валютно-курсову стабільність національної грошової одиниці в середньостроковій перспективі. Достатній рівень міжнародних резервів слугує стабілізуючим захисним механізмом фінансової системи та економіки держави для нівелювання впливу зовнішніх шоків.

Цілі щодо досягнення цінової стабільності та накопичення міжнародних резервів за певних обставин можуть бути несумісні одна з одною. У таких випадках досягнення цінової стабільності має бути пріоритетним для Національного банку.

Політика цінової стабільності та гнучкого обмінного курсу розглядається як фундаментальні передумови процесу дедоларизації та підвищення на цій основі фінансової стабільності та ефективності монетарної трансмісії.

Дотримання пріоритетів політики курсоутворення та валютного регулювання Національного банку в січні - травні 2018 року

Під час проведення політики обмінного курсу в січні - травні 2018 року Національний банк дотримувався режиму плаваючого обмінного курсу. Так, політика обмінного курсу не спрямовувалася на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу гривні. У результаті його динаміка визначалася насамперед ринковими чинниками, зокрема попитом та пропозицією на валютному ринку, і була різноспрямованою протягом зазначеного періоду. Так, у січні під впливом короткострокових сезонних чинників продовжив превалювати девальваційний тренд гривні. З кінця січня за умов збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України цей тренд змінився на ревальваційний і в подальшому зберігався. Тому в цілому за січень - травень 2018 року офіційний обмінний курс гривні до долара США посилився на 6.9 відсотків.

Під час проведення політики обмінного курсу Національний банк брав до уваги вплив динаміки обмінного курсу на інфляцію та фінансову стабільність.

Так, в умовах девальвації гривні в січні Національний банк з метою згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні проводив інтервенції з продажу іноземної валюти. Це стримувало девальвацію гривні та відповідно інфляцію.

Натомість в умовах ревальваційного тренду Національний банк здійснював інтервенції з купівлі іноземної валюти. Такі операції Національного банку на валютному ринку зумовили нарощення міжнародних валютних резервів, водночас підтримували цінову конкурентоспроможність вітчизняної економіки, перешкоджаючи занадто значному укріпленню гривні.

Таким чином, Національний банк використовував валютні інтервенції з метою, передбаченою Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, а саме:

згладжування функціонування валютного ринку;

накопичення міжнародних резервів.

В умовах необхідності поповнення міжнародних резервів та підтримання цінової конкурентоспроможності економіки політика обмінного курсу Національного банку не повною мірою підтримувала жорстку процентну політику. У цих умовах необхідність поповнення міжнародних резервів обмежує можливості узгодження політики обмінного курсу та процентної політики Національного банку.

Додатне сальдо валютних інтервенцій Національного банку за січень - травень 2018 року становило 1.2 млрд дол. США. У результаті інтервенції Національного банку з купівлі іноземної валюти впродовж зазначеного періоду стали основним джерелом поповнення міжнародних резервів.

Утім міжнародні резерви України станом на початок червня 2018 року зменшилися до 18.1 млрд дол. США в еквіваленті (з 18.8 млрд дол. США станом на початок поточного року) у зв'язку, зокрема, зі здійсненням платежів за державним боргом, номінованим в іноземній валюті. Обсяг міжнародних резервів станом на початок червня покривав 3.2 місяця майбутнього імпорту і був достатнім для виконання зобов'язань України та поточних операцій Уряду України і Національного банку.

Проведення політики плаваючого обмінного курсу та спрямування зусиль на досягнення цінової стабільності в державі (зокрема, підвищення облікової ставки) сприяли підвищенню дохідності гривневих інструментів. Зазначене разом із ревальвацією гривні забезпечило за підсумками січня - травня 2018 року зниження рівня доларизації, у тому числі:

депозитів - до 41 відсотка з 44 відсотків;

грошової маси - до 30 відсотків з 32 відсотків;

кредитів - до 43 відсотків з 44 відсотків.

З метою створення умов для розвитку добре функціонуючого та ліквідного валютного ринку України, Національний банк продовжував докладати зусиль щодо упровадження відповідних законодавчих змін та пом'якшення заходів валютного регулювання. Це насамперед стосується доопрацювання проекту Закону України "Про валюту і валютні операції".

За сприятливих умов Національний банк продовжив пом'якшувати валютні адміністративні обмеження, зокрема:

дозволив іноземним інвесторам репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік;

розширив можливості банків для проведення власних операцій з іноземною валютою на міжбанківському ринку;

розширив для уповноважених банків можливість залучати від нерезидентів так звані "синтетичні" кредити та позики в національній валюті.

Приймаючи рішення про скасування валютних обмежень, Національний банк зважав на збалансованість валютних та інфляційних ризиків.

Макроекономічні умови реалізації політики курсоутворення та валютного регулювання Національного банку

Політика обмінного курсу Національного банку в січні - травні 2018 року реалізовувалася за сприятливих макроекономічних умов.

Зокрема, сприятливою залишалася зовнішньоекономічна кон'юнктура, оскільки світові ціни на українську експортну продукцію залишалися високими, у тому числі на чорні метали та зернові культури. Це зумовлювало збільшення експорту товарів (на 11.3 відсотка за січень - квітень 2018 року порівняно з відповідним періодом минулого року - до 14.1 млрд дол. США) та відповідно приплив іноземної валюти в Україну.

Однак пожвавлення внутрішнього споживчого попиту стимулювало збільшення обсягів імпорту товарів (на 13.9 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року - до 16.6 млрд дол. США), зокрема продовольчих товарів та окремих видів продукції машинобудування, мобільних телефонів, комп'ютерної та побутової техніки тощо.

Як наслідок, сальдо поточного рахунку платіжного балансу за підсумками січня - квітня 2018 року було від'ємним (-202 млн. дол. США, у відповідному періоді минулого року -176 млн дол. США), однак покривалося надходженнями за фінансовим рахунком, які за цей період становили 222 млн дол. США.

Водночас у 2018 році продовжилося відновлення економіки України. Зростання реального ВВП у I кварталі 2018 року становило 3.1 відсотка. Обсяг промислового виробництва за січень - квітень 2018 року збільшився на 2.6 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року, що відбулося як за рахунок приросту в добувній, так і в переробній промисловості. Серед галузей переробної промисловості зростання зафіксовано в хімічній промисловості (42.7 відсотка), виробництві автотранспортних засобів (18.4 відсотка), машинобудуванні (6.8 відсотка), металургійному виробництві (2.3 відсотка), деревообробній галузі (6.6 відсотка). Також зростання відбулося за категорією "постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря" - 3.6 відсотка.

Економічне зростання сприяло покращенню фінансового стану підприємств. Так, фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств за I квартал 2018 року становив 132.9 млрд грн прибутку, що майже на 30 відсотків більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Проведення жорсткої монетарної політики та порівняно стриманої бюджетної політики (на початку року) стримувало інфляцію. У січні - травні 2018 року річна споживча інфляція коливалася в порівняно вузькому діапазоні - загалом уповільнилася в травні до 11.7 відсотка з 13.7 відсотка в грудні 2017 року.

Однак у березні - квітні 2018 року Уряд України суттєво збільшив бюджетні видатки насамперед за соціальними напрямами - перерахування Пенсійному фонду та поточні трансферти (зокрема, на надання пільг та субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ у зв'язку з холодним березнем), видатки на оплату праці. Як наслідок, зростання видатків державного бюджету у квітні прискорилося до 42.2 відсотка в річному вимірі. Подальше пом'якшення фіскальної політики несе ризики посилення девальваційного та інфляційного тиску на гривню в середньостроковій перспективі.

Водночас у січні - травні 2018 року довгостроковий інфляційний тренд залишався високим, про що свідчила висока базова інфляція, найнижче значення якої за цей період було в травні і становило 9.3 відсотків в річному вимірі. Однією з основних причин цього було збільшення виробничих витрат, зокрема на:

оплату праці - через підвищення мінімальної заробітної плати (з початку 2018 року - на 16.3 відсотка), а також наближення заробітних плат в Україні до зарплат у країнах-сусідах на тлі інтенсивної міграції;

логістику - у зв'язку з подорожчанням палива (на 16.5 відсотка в травні в річному вимірі) та підвищенням тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом (на 13.6 відсотка в I кварталі поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року);

електроенергію - через підвищення цін на неї, яке за січень - травень становило 23.2 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року;

товари проміжного споживання - через їх подорожчання, яке за зазначений період становило 17.3 відсотка в річному вимірі.

Підвищення виробничих витрат та пожвавлення економіки стимулювало підвищення попиту на гривню з боку реального сектору економіки. Про це свідчить приріст кредитування, а також скорочення депозитів корпоративного сектору в іноземній валюті попри збільшення їх доходів.

Монетарна політика Національного банку та монетарні показники

В умовах високої інфляції та значних інфляційних ризиків Національний банк проводив жорстку монетарну політику. Зокрема, в I кварталі 2018 року Національний банк двічі підвищив облікову ставку до 17.0 відсотка річних (14.5 відсотка станом на початку року). Після цього Національний банк утримався від її подальшого підвищення, оскільки згідно з оцінками Національного банку, жорсткість монетарних умов була достатньою, щоб забезпечити поступове зниження інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі.

Разом з підвищенням облікової ставки Національний банк також підвищив процентні ставки за своїми активними та пасивними операціями. Це зумовило зростання процентних ставок міжбанківського кредитного ринку, а також інших ринкових процентних ставок за гривневими інструментами. Зокрема, в травні 2018 року порівняно з груднем 2017 року зросли процентні ставки за:

новими кредитами, наданими в національній валюті:

корпоративного сектору до 17.0 відсотка з 15.8 відсотка;

домашніх господарств - до 31.2 відсотка з 30.4 відсотка;

новими депозитами в національній валюті корпоративного сектору - до 11.4 відсотка з 9.3 відсотка.

Також спостерігалася тісна кореляція динаміки облікової ставки та дохідності гривневих ОВДП. Такі тенденції свідчать про поліпшення роботи процентного каналу монетарної трансмісії.

Підвищення процентних ставок за гривневими інструментами сприяло притоку іноземного капіталу в Україну в умовах девальвації гривні та спрямуванню його в ОВДП. Це зумовило короткострокове розширення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку та сприяло укріпленню гривні. Однак за підсумками травня нерезиденти частково "вийшли" з ринку ОВДП у національній валюті в умовах ревальвації гривні та погіршення фінансових умов для країн, ринки яких розвиваються. Вкладення нерезидентів у гривневі ОВДП упродовж січня - травня 2018 року становили понад 14 млрд грн (за сумою основного боргу), тоді як станом на початок поточного року - 5.1 млрд грн. Однак станом на кінець травня цей показник знизився до 10.7 млрд грн. Вихід нерезидентів з гривневих ОВДП зумовив певне звуження пропозиції іноземної валюти, що додало до призупинення тенденції до укріплення гривні та знизило потенціал нарощення міжнародних резервів за рахунок проведення Національним банком валютних інтервенцій з купівлі іноземної валюти.

Ліквідність банківської системи України. Банківська система України мала достатньо коштів для підтримки економічних процесів та економічного зростання, оскільки в січні - травні 2018 року в банківській системі зберігався суттєвий профіцит ліквідності. Збільшенню ліквідності банківської системи сприяло проведення Національним банком інтервенцій з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів, а також збільшення видатків державного бюджету. Зокрема, у квітні Уряд України став "чистим" постачальником ліквідності (вплив операцій Уряду України на зростання ліквідності за квітень оцінено Національним банком у сумі 15.6 млрд грн).

Водночас банки зменшили свої вкладення в ОВДП (майже на 6 млрд грн за січень - травень 2018 року, що еквівалентно збільшенню за цей час вкладень нерезидентів у ОВДП), та активно купували депозитні сертифікати Національного банку.

Збільшення бюджетних видатків та продаж населенням іноземної валюти зумовили посилення попиту на готівкову гривні. Так, якщо за січень - лютий загальний обсяг готівкової гривні в обігу поза банками сезонно зменшився (на 11.3 млрд грн), то в березні - травні 2018 року він збільшився на 12 млрд грн - до 333.2 млрд грн.

Збільшення обсягів готівкової гривні в обігу, конвертованої з безготівкової, було чинником зменшення ліквідності банківської системи. Також такими чинниками було здійснення платежів Уряду України за своїми зобов'язаннями Національному банку, купівля Урядом України в Національного банку іноземної валюти, а також повернення банками заборгованості Національному банку за раніше наданими кредитами рефінансування та операції ліквідаторів банків та ФГВФО.

Розширення готівкової пропозиції гривні сприяло збільшенню монетарної бази, яке за січень - травень 2018 року становило 2.0 відсотка, або 8.2 млрд грн (збільшилася до 407.2 млрд грн).

Депозити. Збільшення номінальних доходів населення та привабливості гривневих депозитів (через зміцнення гривні та підвищення дохідності строкових депозитів) сприяло збереженню до травня тенденції щодо зростання депозитів населення. У травні ця тенденція прирвалася - депозити населення зменшилися, що є традиційним для України напередодні відпускного літнього періоду. У цілому депозити населення в національній валюті за січень - травень 2018 року зросли на 5.6 відсотка, у іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) - на 0.6 відсотка.

Упродовж січня - квітня 2018 року населення заощаджувало кошти переважно в короткострокові депозити (на вимогу та терміном до одного року). Надання переваг короткостроковим вкладам, а не довгостроковим, відображає брак довіри населення до банківської системи та поступовість природи її відновлення. Як наслідок, частка довгострокових депозитів у загальному обсязі депозитів банків за січень - квітень 2018 року знизилися до 19 відсотків з 21 відсотка. Чинником зменшення довгострокових депозитів також був курсовий ефект ревальвація гривні, яка зумовила статистичне зменшення довгострокових депозитів в іноземній валюті, розрахованих у доларовому еквіваленті.

У квітні на тлі покращення фінансових результатів підприємств відновився приплив депозитів корпоративного сектору в національній валюті, який у травні зберігся. У результаті загальний обсяг таких депозитів за січень - травень 2018 року збільшився на 1.3 відсотка. Натомість залишок коштів на депозитах корпоративного сектору в іноземній валюті за цей час зменшився на 2.4 відсотка (у доларовому еквіваленті).