Рада Національного банку України

1. Узяти до відома інформацію Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в I кварталі 2018 року.

2. Схвалити доопрацьовану з урахуванням результатів обговорення Оцінку Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в I кварталі 2018 року, що додається.

3. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України, що додаються.

4. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до Конституції України Рада Національного банку України (далі - Національний банк) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про Національний банк України" Рада Національного банку здійснює також аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї, оцінює діяльність Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов'язковими для Правління Національного банку, а також вносить Правлінню Національного банку та Кабінету Міністрів України рекомендації стосовно широкого спектру питань.

З метою забезпечення виконання вищезазначених функцій і завдань Рада Національного банку оцінює діяльність Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в I кварталі 2018 року.

Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (далі - Основні засади), схваленими рішенням Ради Національного банку від 12 вересня 2017 року, визначено, що середньострокова ціль щодо інфляції (приріст індексу споживчих цін у річному вимірі) установлена на рівні 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 п.п. і досягатиметься починаючи з грудня 2019 року.

Також Основними засадами визначено, що траєкторія цільових показників для річної зміни індексу споживчих цін окреслює поступовий процес зниження інфляції до рівня середньострокової цілі, оприлюднена в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу і залишається незмінною:

грудень 2018 року - 6% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.;

грудень 2019 року - 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 п.п.;

грудень 2020 року і надалі - 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 п.п.

Водночас передбачалася така орієнтовна поквартальна траєкторія приросту індексу споживчих цін у річному вимірі для досягнення відповідних кількісних цілей з інфляції:

березень 2018 року - 7.5% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.;

червень 2018 року - 7% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.;

вересень 2018 року - 6.5% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.;

березень 2019 року - 5.75% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.;

червень 2019 року - 5.5% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.;

вересень 2019 року - 5.25% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.

З грудня 2019 року середньострокова ціль щодо інфляції на рівні 5% з допустимим діапазоном відхилень +/- 1 п.п. стає неперервною в тому розумінні, що Національний банк докладатиме зусиль для її досягнення постійно (для показника приросту індексу споживчих цін у річному вимірі), а не на кінець року.

Основними засадами визначено, що інфляція може відхилятися в короткостроковому періоді від заздалегідь оголошених цільових значень у зв'язку з впливом зовнішніх і внутрішніх шоків, які є поза контролем грошово-кредитної (монетарної) політики, зокрема таких, як зміни цін на сировинні товари та інші високоволатильні компоненти індексу споживчих цін, відхилення адміністративно регульованих цін від раніше заявленого рівня тощо. Заходи грошово-кредитної (монетарної) політики спрямовуватимуться на запобігання впливу вторинних ефектів цих подій на інфляційні очікування та приведення прогнозу інфляції до цільового рівня протягом певного періоду часу і таким чином сприятимуть збереженню цінової стабільності в середньостроковій перспективі.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" іншими завданнями Національного банку, що уособлюють виконання його основної функції, є:

сприяння в межах повноважень фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню пріоритетної цілі;

сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей щодо цінової та фінансової стабільності.

Споживча інфляція в річному вимірі в березні 2018 року хоча й сповільнилася до 13.2%, однак перевищила передбачену Основними засадами орієнтовну поквартальну траєкторію приросту індексу споживчих цін (березень 2018 року - 7.5% з допустимим діапазоном відхилень ± 2 п.п.). Таким чином, фактична інфляція опинилася в зоні значень, що не відповідають тим цільовим значенням, які були визначені Основними засадами.

Вплив окремих тимчасових інфляційних факторів упродовж 2017 року та їх стійкість були недооціненими. Як наслідок, відхилення інфляції від цільової траєкторії 2017 року виявилося більшим, ніж оцінював Національний банк, що відповідно зумовило вищу інфляцію, ніж передбачалося Основними засадами за підсумками I кварталу 2018 року.

Короткий аналіз інфляційних тенденцій та динаміки цін основних компонент ІСЦ. Одним з основних чинників інфляції в I кварталі 2018 року було збереження майже до кінця січня девальваційного тренду гривні, який розпочався в минулому році. Це зумовлювало подорожчання імпортної продукції як тієї, що прямо потрапляє в продаж на території України, так і тієї, що проходить оброблення, використовується у виробництві та сфері надання послуг. Зокрема дорожчали імпортні овочі та фрукти (загалом зростання цін на сирі продукти харчування в березні становило 23.3 % у річному вимірі), одяг та взуття, побутова техніка, фармацевтична продукція.

Високі ціни на сировину на світових ринках також мали вплив на інфляцію в Україні в I кварталі.

Ураховуючи лаг у перенесенні девальвації гривні, що спостерігалася в кінці минулого та січні поточного років, на споживчі ціни, збільшення виробничих витрат та подорожчання споживчих товарів продовжувалося також у лютому та березні 2018 року.

Разом зі зростанням цін на пальне (на 18.9% у березні в річному вимірі), у тому числі через подорожчання нафти на зовнішніх ринках, а також збільшенням видатків на оплату праці, зазначене призвело до збільшення виробничих витрат. Підвищення мінімальної зарплати та очікування її подальшого зростання зменшили стримуючий ефект від ужорсточення монетарної політики. Унаслідок кумулятивного впливу зазначених чинників спостерігався високий фундаментальний інфляційний тиск.

Так у березні 2018 року річна базова інфляція становила 9.4%. Зокрема, суттєвим зберігалося річне зростання цін на послуги та продукти харчування з високим ступенем оброблення, що входять до складу базового індексу споживчих цін.

Зростання адміністративно регульованих цін та тарифів у березні 2018 року сповільнилося до 13.6% у річному вимірі. Така динаміка зумовлювалася зокрема високою базою порівняння, адже в минулі роки суттєвішими були темпи підвищення тарифів на послуги ЖКГ, акцизів тощо.

Загалом небазова інфляція в березні сповільнилася до 17.9% у річному вимірі порівняно з 19.4% у грудні 2017 року.

Очікується, що в перспективі інфляційний тренд продовжать зумовлювати такі чинники:

зростання споживчого попиту, підтримане збільшенням доходів населення. Стимулюватимуть зростання доходів населення підвищення соціальних стандартів та збільшення заробітної плати в умовах продовження активної трудової міграції;

подальше підвищення адміністративно регульованих цін під впливом збільшення витрат на заробітну плату у сфері ЖКГ, поступового підвищення світових цін на енергоресурси з відповідним перенесенням на внутрішні ціни та гармонізації ставок тютюнових акцизів з відповідними ставками в ЄС;

процес наближення українських цін на продовольство до цін у країнах - торговельних партнерах, адже внутрішні ціни залишаються переважно нижчими порівняно з цінами на аналогічні продукти харчування в сусідніх країнах.

Очікується подальше зростання експорту продовольства на тлі активного освоєння українськими виробниками нових ринків.

Внутрішніми ризиками, що можуть стримувати зниження інфляції розглядаються:

повільне проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ на тлі високих обсягів погашення зовнішніх боргів у наступних роках;

проведення Урядом України більш м'якої фіскальної політики. Зокрема подальше збільшення соціальних видатків вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск.

Крім того, у зовнішньому середовищі суттєво посилилися ризики широкомасштабних торговельних війн, що можуть зумовити різкі коливання цін на світових товарних ринках, погіршити умови доступу українського експорту на зовнішні ринки та зменшити валютні надходження. Розворот сприятливих тенденцій, що спостерігались у світовій економіці та на товарних ринках з початку 2016 року, може призвести до значних негативних наслідків для економічної активності та стану валютного ринку в Україні, економіка якої залишається дуже вразливою до зміни світової кон'юнктури. Через валютний канал це може зумовлювати посилення інфляційного тиску.

Монетарна політика і надалі буде спрямована на приведення інфляції до цільової траєкторії, визначеної в Основних засадах. Згідно з нашими оцінками цьому також сприятимуть збільшення пропозиції окремих видів продуктів харчування та зниження темпів зростання цін на імпортовані товари.

Згідно з прогнозами Національного банку споживча інфляція поступово уповільнюватиметься та досягне близько 9% на кінець 2018 року, залишаючись вищою, ніж цільові орієнтири, повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і відповідатиме його центральному значенню 5% за підсумками 2020 року.

Статистичні дані свідчать про покращення окремих показників банківського сектору. Зокрема в I кварталі 2018 року продовжили збільшуватися депозити населення в національній валюті, а також залишки кредитів, наданих як у національній, так і в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті). Рівень доларизації кредитів та депозитів дещо знизився, що сприяло певному зниженню вразливості вітчизняної банківської системи до впливу зовнішніх чинників.

Водночас упродовж I кварталу показники рентабельності активів та капіталу банків в цілому були вищими, ніж в I та IV кварталах минулого року. Як результат, чистий прибуток банківської системи за I квартал 2018 року становив майже 8.7 млрд грн, перевищивши у 2.7 раза відповідний показник за I квартал 2017 року.

Попри певні позитивні тенденції в розвитку банківського сектору України окремі притаманні йому ризики залишалися високими. Зокрема високою зберігалася частка непрацюючих кредитів - 56.4% станом на початок квітня 2018 року. Частка непрацюючих кредитів у банках з державною часткою капіталу зросла до 72.3%.

Пожвавлення банківського кредитування характеризувалося посиленням його концентрації в короткостроковому сегменті. Так за I квартал 2018 року частка короткострокових кредитів (до одного року) у загальному обсязі наданих банками кредитів збільшилася до близько 45% з 40%. Натомість частка короткострокових депозитів за цей період майже не змінилася, становивши майже 80% від загального обсягу депозитів банків.

Як наслідок, зазначене зумовлює дефіцит довгострокових коштів для фінансово-економічної системи держави. Водночас недієвими в цьому контексті залишаються позабанківські джерела довгострокових коштів.

За таких умов, а також наявності значних ризиків кредитування та високої частки тіньової економіки банки продовжували вкладати значні обсяги коштів у високоліквідні інструменти, у тому числі депозитні сертифікати Національного банку та державні цінні папери. Станом на початок квітня 2018 року частка ОВДП, що перебувала у власності банків, становила 47 % від загального обсягу ОВДП, які перебувають в обігу (за сумою основного боргу).

З метою створення умов для зниження дефіциту довгострокових фінансових ресурсів та збільшення обсягів довгострокового кредитування реального сектору економіки Правління Національного банку в кінці 2017 року затвердило постановою від 27 грудня 2017 року № 144 Зміни до Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи, якими, зокрема, передбачено запровадження довгострокового рефінансування (від одного до п'яти років). Крім того, стане можливим попереднє формування пулу активів, які банки зможуть надавати як заставу для залучення кредитів овернайт і кредитів рефінансування різних строків. Банки зможуть змінювати одні активи в пулі на інші на постійній основі, що дасть змогу їм динамічніше керувати заставними активами. Зазначені зміни набрали чинності з 02 травня 2018 року.

З метою стимулювання банків щодо посилення їх короткострокової стійкості до ризиків ліквідності в червні банки мають розпочати розраховувати новий коефіцієнт ліквідності LCR у тестовому режимі, який стане обов'язковим для виконання з грудня поточного року.

Крім того, у травні Національний банк розпочав стрес-тестування 25 банків, на які сукупно припадає близько 95% активів банківського сектору. Банки, для яких буде виявлено потребу в капіталі, до 10 серпня отримають вимогу про розроблення програм капіталізації.

У I кварталі 2018 року макроекономічне середовище характеризувалося посиленням інфляційних ризиків, зокрема, через:

відтермінування чергового траншу згідно з програмою співпраці з МВФ;

зростання світових цін та зовнішнього попиту на вітчизняні продукти харчування;

збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці та транспортування;

суттєве пом'якшення бюджетної політики, у тому числі через різке підвищення пенсійних виплат та нерівномірне витрачання бюджетних коштів у кінці минулого року;

девальвацію гривні в кінці минулого року та на початку поточного року;

зростання споживчого попиту.

В умовах посилення інфляційних ризиків та вищої інфляції, ніж очікувалося, Національний банк проводив більш жорстку монетарну політику, збільшивши двічі облікову ставку та відповідно процентні ставки за своїми операціями, з метою зниження інфляційного тиску, зокрема в середньостроковій перспективі. Ураховувалося, що забезпечення низької та стабільної інфляції є основним внеском у стале економічне зростання.

Вищі процентні ставки також стримували розширення споживчого попиту, який у значній мірі задовольняється за рахунок імпортної продукції, що має наслідком зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та відповідно відтік іноземної валюти з країни.

Девальвація гривні, яка спостерігалася в кінці минулого та на початку поточного років, не створила подальших суттєвих переваг для українських експортерів за рахунок зменшення ціни вітчизняної продукції в доларовому еквіваленті, адже з кінця січня гривня почала зміцнюватися. У лютому - березні НЕОК та РЕОК гривні зміцнилися.

Водночас банки України мали достатньо коштів для підтримки економічних процесів та економічного зростання, оскільки в банківській системі зберігався суттєвий профіцит ліквідності. Так у I кварталі 2018 року порівняно з IV кварталом минулого року збільшилися середньоденні залишки коштів як за депозитними сертифікатами Національного банку, так і на коррахунках банків у Національному банку. За таких умов банки збільшили обсяги кредитування, у тому числі корпоративного сектору. Попри високі процентні ставки за кредитами банки і надалі очікують збереження тенденції щодо помірного збільшення обсягів кредитування, про що свідчать результати опитування Національного банку про умови кредитування в Україні.

Хоча кредити банків більшою мірою спрямовуються в ті види економічної діяльності, які генерують "швидку" дохідність (оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автотранспорту) на початку поточного року зафіксовані певні позитивні зрушення в динаміці кредитування в розрізі видів економічної діяльності, адже спостерігалися найвищі прирости кредитування підприємств переробної промисловості, сільського господарства та будівельної галузі.

Послідовність монетарної політики, спрямованої на досягнення незмінних інфляційних цілей, дасть змогу забезпечити довгострокові переваги для сталого економічного зростання. Це досягатиметься за рахунок "заякорення" інфляційних очікувань та зниження довгострокових номінальних та реальних відсоткових ставок, створення умов для прийняття довгострокових інвестиційних рішень, збереження реальної вартості заощаджень і доходів населення.

Після зростання реального ВВП у 2017 році на 2.5% у поточному році економіка України продовжила відновлюватися. Зокрема, зростання реального ВВП у I кварталі 2018 року становило 3.1%, приріст індексу виробництва базових галузей у березні становив 3.2% у річному вимірі.

Економічне зростання підтримувалося насамперед за рахунок внутрішнього споживчого попиту. Так зростання фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі (у порівнянних цінах) у I кварталі 2018 року становило 7.6% порівняно з відповідним періодом минулого року. Обсяг оптового товарообороту за I квартал збільшився на 8.2%. Зростання пасажирообороту за цей період становило 3.3%.

Чинниками посилення внутрішнього споживчого попиту були збільшення доходів населення та зростання обсягів споживчого кредитування. Так подальше підвищення мінімальної заробітної плати (з початку 2018 року - на 16.3%), а також наближення заробітних плат до зарплат у країнах-сусідах на тлі інтенсивної міграції підтримали високі темпи зростання заробітних плат у I кварталі 2018 року. Реальна заробітна плата в березні 2018 року зросла на 9.5% порівняно з відповідним періодом минулого року. Підвищення пенсій у рамках пенсійної реформи наприкінці минулого року зумовило збереження високих темпів зростання соціальних допомог (середня місячна пенсія станом на 01 квітня 2018 року перевищувала відповідний рівень попереднього року на 37.4%).

Відновленню економіки в 2018 році також сприяли позитивні тенденції в промисловості. Обсяг промислового виробництва в I кварталі 2018 року збільшився на 2.4%, що відбулося як за рахунок приросту в добувній, так і в переробній промисловості. Серед галузей переробної промисловості зростання зафіксовано в металургійному виробництві (2.6%), машинобудуванні (7.3%), деревообробній галузі (7.3%), виробництві автотранспортних засобів (15.7%), хімічній промисловості (47%). Також зростання відбулося за категорією "постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря" - 2.1%.

Водночас продовжився спад у сільському господарстві, що відображало складну ситуацію в тваринництві. Обсяг сільськогосподарського виробництва в I кварталі 2018 року зменшився на 0.5% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Також незначне зниження зафіксовано в будівництві - на 0.3% через зниження за категоріями "житлові будівлі" та "інженерні споруди", тоді як за категорією "нежитлові споруди" приріст становив 4.4%. Розвиток будівництва стримували складні погодні умови.

Сприятлива в цілому цінова кон'юнктура для українських експортерів сприяла збільшенню обсягу експорту, яке за I квартал 2018 року становило 9.3% порівняно з відповідним періодом минулого року (збільшився до 13.8 млрд дол. США). Однак пожвавлення внутрішнього споживчого попиту стимулювало збільшення обсягів імпорту товарів та послуг, яке за цей період становило 10.8% (зросли до 15.5 млрд дол. США). Більші обсяги імпорту порівняно з експортом призвели до формування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, який з урахуванням балансу первинних та вторинних доходів за I квартал становив 603 млн дол. США (357 млн дол. США у I кварталі 2017 року).

Від'ємне сальдо поточного рахунку частково покривалося надходженнями за фінансовим рахунком, чистий обсяг яких у I кварталі 2018 року становив 329 млн дол. США. Як наслідок, сальдо зведеного платіжного балансу за цей період було від'ємним і становило 272 млн дол. США.

Унаслідок дефіциту зведеного платіжного балансу та здійснення платежів Уряду України та Національного банку за зовнішнім боргом міжнародні резерви станом на початок квітня зменшилися до 18.2 млрд дол. США (в еквіваленті) з 18.8 млрд дол. США станом на початок 2018 року.

Згідно з попередніми даними у квітні міжнародні резерви України зросли на 1.3% і на 01 травня 2018 року становили 18.4 млрд дол. США (в еквіваленті), що покриває 3.3 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов'язань України та поточних операцій Уряду України та Національного банку.

Збільшення міжнародних резервів посилило потенціал Національного банку оперативно стримувати різкі коливання валютного курсу гривні за допомогою проведення валютних інтервенцій. Однак ризики девальваційного тиску на гривню в середньостроковій перспективі зберігаються, у тому числі через:

можливе проведення більш жорсткої монетарної політики ФРС США. Це може мати наслідком відплив капіталу з країн, що розвиваються, та укріплення долара США, що зумовлюватиме додатковий девальваційний тиск на гривню;

нестабільність у ряді країн з ринками, що формуються, та посилення ризику "торгових війн". Це може призвести до скорочення попиту на українську продукцію та відповідно менші обсяги надходження виручки в іноземній валюті;

значні обсяги виплат за зовнішнім державним боргом в умовах обмеженого доступу до залучення коштів на зовнішніх фінансових ринках;

суттєву залежність економіки України від зовнішньоекономічної кон'юнктури через її сировинну спрямованість та високий рівень доларизації;

повільне проведення структурних реформ та можлива невизначеність дій щодо програми співробітництва з МВФ, недоотримання коштів міжнародних кредиторів;

вибори в Україні, які традиційно супроводжуються погіршенням курсових очікувань та посиленням коливань обмінного курсу гривні;

можливе проведення більш м'якої бюджетної політики, що зумовлюватиме посилення споживчого попиту та розширення пропозиції гривні, яка частково перетікатиме на валютний ринок.

Державний і гарантований державою борг за I квартал 2018 року скоротився на 4.1% - до 2054 млрд грн, що пов'язано зі здійсненням значних обсягів погашень як за внутрішніми, так і зовнішніми зобов'язаннями.

Збільшення соціально спрямованих витрат бюджету, а саме на оплату праці та перерахувань Пенсійному фонду України було основним чинником зростання видатків зведеного бюджету, яке за I квартал 2018 року становило 16.4% порівняно з відповідним періодом минулого року. Темпи зростання доходів зведеного бюджету за цей період були нижчими і становили 12.9%. Як результат, бюджетна політика упродовж зазначеного періоду була порівняно стриманою. Зокрема зберігся суттєвий первинний профіцит зведеного бюджету (сальдо бюджету за вирахуванням витрат на обслуговування боргу). Порівняно з попередніми роками, коли саме в I кварталі фіксувався профіцит зведеного бюджету, у 2018 році за відповідний період зведений бюджет було виконано із дефіцитом (3.0 млрд грн). Від'ємне сальдо зведеного бюджету утворилося внаслідок дефіциту державного бюджету, який вирізнявся значним розміром (20.6 млрд грн).

Згідно з оцінками Національного банку, економічне зростання досягне свого потенційного рівня вже в II кварталі 2018 року завдяки сприятливим умовам торгівлі та пожвавленню споживчого та інвестиційного попиту. Після цього до кінця поточного року очікується збереження додатного розриву ВВП завдяки, зокрема, додатковому фіскальному імпульсу на тлі підвищення соціальних стандартів Урядом України. Згідно з прогнозом Національного банку, зростання реального ВВП у 2018 році становитиме 3.4%.