Рада Національного банку України

1. Узяти до відома інформацію Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2017 році.

2. Схвалити доопрацьовану з урахуванням результатів обговорення оцінку Радою Національного банку України діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2017 році, що додається.

3. Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України, що додаються.

4. Визнати роботу Правління Національного банку України в частині виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2017 такою, що не в повній мірі забезпечила виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2017 році.

5. Раді Національного банку України розглянути питання про відповідність Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік фундаментальним вимогам поточного стану соціально-економічного розвитку України.

6. Зобов'язати членів Правління Національного банку України бути присутніми на засіданнях Ради Національного банку України під час розгляду виконання Основних засад грошово-кредитної політики та звітів Правління Національного банку України про свою діяльність.

7. Визнати за доцільне створення аналітичного центру з питань монетарної політики при Раді Національного банку України.

8. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до Конституції України Рада Національного банку України здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про Національний банк України" Рада Національного банку України (далі - Рада) здійснює також аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї, оцінює діяльність Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов'язковими для Правління Національного банку України (далі - Правління), а також надає Правлінню рекомендації стосовно широкого спектра питань.

З метою забезпечення виконання вищезазначених функцій і завдань Рада розглядає та схвалює оцінку діяльності Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2017 році.

Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України "Про Національний банк України" Рада оцінює діяльність Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов'язковими для Правління; надає Правлінню рекомендації стосовно:

методів і форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;

окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;

політики курсоутворення та валютного регулювання;

розвитку банківської системи та окремих нормативно-правових актів з питань банківської діяльності;

удосконалення платіжної системи;

інших питань, віднесених Законом України "Про Національний банк України" до компетенції Ради.

Цілі грошово-кредитної політики в 2017 році Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу (далі - Основні засади), схваленими рішенням Ради від 21 грудня 2016 року № 1, визначено, що ураховуючи вимоги статті 6 Закону України "Про Національний банк України" , пріоритетна ціль грошово-кредитної політики полягає в зниженні інфляції (за індексом споживчих цін) до рівня однозначного показника та утримання її на такому рівні в середньостроковій перспективі.

Також Основними засадами визначено, що в 2017 році Національний банк України (далі - Національний банк) розглядатиме свій цільовий орієнтир за споживчою інфляцією (тобто зміною індексу споживчих цін) на рівні 8 % ± 2 п. п. (грудень до грудня попереднього року).

Середньострокова ціль щодо інфляції встановлена на рівні 5 % ± 1 п. п. (для річного приросту індексу споживчих цін) і досягатиметься поступово. Зокрема визначена така подальша траєкторія цільових показників для річної зміни індексу споживчих цін:

грудень 2018 року - 6 % ± 2 п. п.;

грудень 2019 року і надалі - 5 % ± 1 п. п.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" іншими завданнями Національного банку, що уособлюють виконання його основної функції, є:

сприяння в межах повноважень фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню пріоритетної цілі;

сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей щодо цінової та фінансової стабільності. Основними засадами визначено, що інфляція може відхилятися в короткостроковому періоді від заздалегідь оголошених цільових значень у зв'язку із впливом зовнішніх і внутрішніх шоків, які є поза контролем грошово-кредитної політики, зокрема таких, як зміни цін на сировинні товари та інші високоволатильні компоненти індексу споживчих цін, відхилення адміністративно регульованих цін від раніше заявленого рівня тощо. Приведення інфляції до її цільового рівня в найкоротший термін за таких обставин може мати стримуючий характер з точки зору економічного зростання. У такому разі заходи грошово-кредитної політики мають спрямовуватися на запобігання впливу вторинних ефектів цих подій на інфляційні очікування і таким чином сприяння збереженню цінової стабільності в середньостроковій перспективі.

Щодо досягнення цілей грошово-кредитної політики в 2017 році

Споживча інфляція в річному вимірі в грудні 2017 року прискорилася до 13.7 %, суттєво перевищивши цільовий орієнтир за споживчою інфляцією (8 % ± 2 п. п.), установлений Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу.

Не всі засоби та методи грошово-кредитної (монетарної) політики, передбачені в статті 25 Закону України "Про Національний банк України" , були задіяні Правлінням для забезпечення зниження споживчої інфляції до цільових орієнтирів. Пріоритетну ціль, визначену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік, Правління не виконало. Це дає підстави вважати, що робота Правління в частині виконання Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік була такою, що не забезпечила виконання Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік. Водночас монетарні рішення НБУ спрямовані на досягнення інфляційних цілей у середньостроковій перспективі.

Вплив окремих тимчасових інфляційних факторів наприкінці року був недооціненим. Як наслідок, відхилення інфляції від цілі за підсумками 2017 року виявилося більшим, ніж прогнозувало Правління.

Це відтермінувало досягнення пріоритетної інфляційної цілі в середньостроковій перспективі. Так, згідно з оцінками Правління більш жорстка монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон тільки в середині 2019 року (як зазначається в Інфляційному звіті Національного банку, випуск - січень 2018 року).

За прогнозом Правління, рівень споживчої інфляції на кінець 2018 року становитиме 8.9 %, тобто пріоритетна ціль щодо її зниження до 6 ± 2 п. п. у 2018 році, як це визначено Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік, досягнута не буде. Тому Правлінню треба сконцентрувати зусилля на досягненні цільового орієнтиру щодо інфляції, застосувавши відповідні заходи жорсткої монетарної політики.

Короткий аналіз інфляційних тенденцій і динаміки цін основних компонент ІСЦ. Високим залишався фундаментальний інфляційний тиск. Так, за підсумками 2017 року базова інфляція, яка розраховується Державною службою статистики України, прискорилася до 9.5 % (порівняно із 5.8 % у 2016 році).

Висока базова інфляція певною мірою зумовлювалася девальвацією гривні (офіційний курс гривні до долара США знизився на 3.2 % за 2017 рік), вплив якої був підсилений зростанням міжнародних цін на нафту (нафта сорту Brent подорожчала за 2017 рік на 20.1 %,), а також підвищенням мінімальної заробітної плати (з 1600 грн до 3200 грн), що кумулятивно зумовило суттєве збільшення виробничих витрат суб'єктів економіки та відповідно цін на їх товари та послуги.

Так, девальвація гривні, яка була більш суттєвою до євро, ніж до долара США, разом зі зростанням міжнародних цін на нафту призвела до підвищення цін на паливо та мастила в 2017 році на 20 % (акцизи на паливо встановлені в євро). Це насамперед зумовлювало підвищення виробничих витрат та відповідно цін на широкий спектр товарів і послуг, які входять до індексу споживчих цін, у зв'язку з необхідністю обслуговування виробниками та продавцями послуг з логістики.

Водночас девальвація гривні призвела до подорожчання інших товарів, які імпортуються, це зокрема стосується імпортованих овочів і фруктів, а також іншої продукції. Як наслідок, імпортована інфляція за підсумками 2017 року була вищою ніж базова інфляція.

За оцінками Правління вплив підвищення соціальних стандартів на інфляцію в 2017 році проявився передусім через канал підвищення собівартості виробництва, зокрема внесок від двократного підвищення МЗП оцінений на рівні близько 2 в. п. у річний показник інфляції (як зазначається в Інфляційному звіті Національного банку, випуск - січень 2018 року).

Ціни на сирі продукти харчування в 2017 році зросли на 23.5 %, що зумовлювалося також зниженням пропозиції окремих з них на внутрішньому ринку, у т. ч. через низький урожай у зв'язку з несприятливими погодними умовами, та вищими світовими цінами на них. Крім того, зростання цін на сирі продукти харчування значною мірою зумовлювалося підвищенням цін на паливо.

Незважаючи на істотні відмінності в зростанні цін в розрізі окремих груп товарів (зокрема річний приріст цін на побутову техніку в грудні становив 3.4 %, транспортні засоби - 5.4 %, одяг та взуття - 0.9 %, аудіотехніку, фотоапаратуру та обладнання для оброблення інформації - 0.1 %, натомість зростання цін на окремі продукти харчування становило понад 20 %), пожвавлення споживчого попиту супроводжувалося збереженням ряду структурних викривлень у сфері функціонування споживчих ринків. Відносно високий рівень монополізації регіональних ринків, асиметрії у рівнях конкуренції на різних сегментах споживчого ринку, зміни у відносній структурі пропозиції окремих продовольчих товарів та нееластичність попиту по ціні виявились факторами, що уможливили підвищення саме споживчих цін випереджальними темпами з огляду на сильні сигнали з боку посилення споживчого попиту. Приймаючи до уваги чутливість процесу встановлення цін до сигналів про майбутнє підвищення номінальних доходів, сильні асиметрії в поведінці окремих компонент індексу споживчих цін є відображенням реакції економічних агентів на інформацію про підвищення мінімальної зарплати та послідуюче підвищення номінальних та реальних доходів.

Зростання адміністративно регульованих цін і тарифів у 2017 році становило 16.1 %. Через зростання виробничих витрат збільшилися темпи зростання цін на хліб (на 20.1 %), вартість поштових послуг та послуг пасажирського транспорту, зокрема суттєво зросли тарифи на проїзд у міському транспорті та збільшилася вартість додаткових послуг залізничного транспорту.

Щодо сприяння фінансовій стабільності

Статистичні дані свідчать про поліпшення окремих показників банківського сектору. Зокрема в 2017 році пожвавився приплив депозитів до банківської системи, спостерігалося підвищення активності банків на споживчому сегменті кредитного ринку України. Водночас у цілому поліпшилися показники рентабельності активів та капіталу банків України, а також значення економічних нормативів у цілому по банківській системі.

Операційний дохід банківського сектору за рік збільшився на 10 % р/р, але адміністративні витрати зростали швидше, тож операційний прибуток до формування резервів збільшився на 8 % - до 40.7 млрд грн. Проте через значні обсяги відрахувань у резерви банківський сектор завершив 2017 рік зі збитком у 24.4 млрд грн. Його сформували в основному Приватбанк (збиток Приватбанку становив 21.4 млрд грн. - через значні відрахування до резервів) та два банки з державним російським капіталом. Водночас спостерігається суттєва позитивна динаміка порівняно з 2016 роком, коли чистий операційний збиток банківської системи становив 159.4 млрд грн. Кількість збиткових фінустанов скоротилася з 33 у 2016 році до 18 у 2017 році, а тих, які мають операційний збиток до відрахувань у резерви, - з 23 у 2016 році до 14 у 2017 році.

Водночас фундаментальні ризики банківського сектору залишалися значними. Зокрема, високою була частка непрацюючих кредитів, яка станом на початок 2018 року становила майже 55 %. Частка непрацюючих кредитів банків з державною участю в капіталі становила 71 % (значною мірою це зумовлено тим, що частка активів державних банків у загальних активах банківської системи України становила 54.9 % станом на початок 2018 року, й тим, що частка непрацюючих кредитів Приватбанку становила 87.7 %)

Крім того, залишалася високою частка короткострокових коштів у пасивах банків. Зокрема майже 50 % депозитів банківської системи - це депозити на вимогу. Загалом короткострокові депозити (строком до одного року) станом на початок 2018 року становили майже 80 % загального обсягу депозитів банків України (подібні показники є структурною рисою, що притаманна економікам зі слабким розвитком ринкових інститутів). Таке значення показника є високим навіть для посткризового періоду і свідчить про низький рівень довіри бізнесу та населення до банківської системи, наявність потенційних інфляційних та девальваційних ризиків й відносно високого загального ризику в економіці України.

Короткострокове фондування та високі ризики кредитування спонукають банки вкладати кошти у високоліквідні інструменти (готівка, ОВДП, депозитні сертифікати Національного банку). Так, загальний обсяг ОВДП у власності банків за 2017 рік збільшився більше, ніж на 40 % - до 361 млрд. грн. У портфелі банків сконцентрувалося близько 50 % ОВДП. Слід зазначити, що з метою докапіталізації державних банків у 2017 році було емітовано ОВДП на суму 66.1 млрд грн (для докапіталізації Приватбанку - на 43.8 млрд грн., для докапіталізації Ощадбанку - на 7.7 млрд грн, для докапіталізації Укрексімбанку - на суму 14.6 млрд грн).

Як наслідок, наразі намітилася тенденція щодо "відходу" банківської системи України від виконання функції перерозподілу коштів від кредиторів до позичальників з реального сектору економіки. Збереження значних інституціональних ризиків та звуження різниці між номінальними ставками по ризикових та відносно безризикових операціях сприяє усталенню тенденції до концентрації фінансових портфелів на боргових інструментах уряду.

Основоположними передумовами фінансової стабільності країни є міцна економіка та стабільна національна валюта. Однак економіка України наразі перебуває лише на етапі стабілізації. Попри порівняно сприятливу ситуацію на зовнішніх глобальних ринках для українських експортерів, що є вкрай важливим для такої малої відкритої та сировинної економіки, якою є економіка України, ризики розвороту тренду сировинних цін можуть активуватись.

Крім того, значні ризики як для фінансового та реального секторів економіки, так і для держави генерує висока волатильність обмінного курсу гривні, оскільки суб'єкти економіки та держава мають значні зобов'язані в іноземній валюті. Хоча Національний банк і виходив на валютний ринок для згладжування денних коливань обмінного курсу гривні, у тривалішій перспективі такі коливання посилилися в кінці 2017 року та на початку поточного року. У 2017 році волатильність курсу гривні відносно долара США знизилась порівняно з 2016 роком.

Щодо сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України

Національний банк у міру можливості та за сприятливих умов вживав заходів щодо додержання стійких темпів економічного зростання. З метою реагування на зміну інфляційних очікувань та підтримки економічного зростання в першому півріччі 2017 року Правління знижувало процентні ставки. Зокрема у квітні та травні було знижено облікову ставку (усього на 150 б. п. - до 12.5 %).

Девальвація гривні, яка відбулася у другому півріччі 2017 року, не створила суттєвих цінових переваг для українських експортерів. Хоча номінальне знецінення гривні і було суттєвим порівняно з валютами країн - основних торговельних партнерів України (номінальний ефективний обмінний курс (НЕОК) гривні послабився на 11 % у 2017 році), однак реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) гривні протягом більше ніж половини року зміцнювався. Національний банк запобігав посиленню НЕОК та РЕОК, створюючи умови для економічного зростання в середньостроковій перспективі.

Загальний макроекономічний контекст

У 2017 році економічний розвиток України характеризувався продовженням відновлення економіки. Зростання реального ВВП у 2017 році становило 2.1 %.

У розрізі видів діяльності найбільшими темпами у 2017 році зростали обсяги будівництва (на 20.9 %), що відображало стійке зростання інвестицій. Так, індекс капітальних інвестицій за січень - вересень 2017 року зріс на 20.7 % порівняно з відповідним періодом 2016 року. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишалися власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно (використано) 72.7 % загального обсягу капітальних інвестицій.

Стимулювало споживчий попит збільшення доходів населення. Так, реальна заробітна плата в грудні 2017 року зросла на 18.9 % порівняно з груднем 2016 року. Утім обсяг реального наявного доходу у III кварталі збільшився лише на 0.2 %. Певне пожвавлення споживчого попиту та поліпшення споживчих настроїв домогосподарств стимулювало нарощення роздрібної торгівлі, оборот якої у 2017 році зріс на 8.8 %. Також зростання за підсумками року продемонстрували оптова торгівля (2.8 %) і транспорт (5.8 %).

Обсяги сільськогосподарського виробництва у 2017 році зменшилися на 2.7 % переважно через нижчий урожай зернових та олійних культур.

Розрив економічних зв'язків з підприємствами на непідконтрольних територіях продовжив відображатися в показниках діяльності окремих секторів економіки, передусім промисловості (зокрема, металургії, добувній промисловості, виробництві коксу та електроенергії). Однак у цілому за 2017 рік обсяги промислового виробництва залишилися на рівні 2016 року (зменшилися на 0.1 %). Зокрема металургійне виробництво зменшилося лише на 3.6 % за 2017 рік завдяки сприятливій зовнішній кон'юнктурі та швидкій переорієнтації підприємств на альтернативні джерела постачання сировини. Особливо стрімкими темпами в другому півріччі зростало хімічне виробництво (у середньому на 36.5 % у річному вимірі) у результаті відновлення роботи підприємств, які до цього часу простоювали. Також у 2017 році суттєво зросли обсяги виробництва в машинобудуванні (на 7.3 %). Подібні зміни закладатимуть сприятливі передумови для структурних зрушень в економіці України.

Продовження економічного відновлення сприяло поліпшенню фінансових результатів підприємств та збільшенню попиту на робочу силу. Так, за січень - вересень 2017 року великі та середні підприємства отримали прибуток у розмірі 237.8 млрд грн (за відповідний період 2016 року становив 82 млрд грн).

Через негативний вплив на показники експорту та імпорту від припинення торгівлі з НКТ та подальше зростання інвестиційного імпорту дефіцит торгівлі товарами у 2017 році збільшився до 7.8 млрд дол. США. Збільшення імпорту товарів (21.1 %) зумовлювало зокрема зростання закупівель енергоносіїв та продукції машинобудування, експорту товарів (18.8 %) - збільшення поставок продовольчих товарів, сприятлива зовнішня цінова кон'юнктура та адаптація підприємств гірничо-металургійного комплексу до нових умов. У підсумку дефіцит поточного рахунку у 2017 році зріс до 3.8 млрд дол. США (порівняно з 3.5 млрд дол. США у 2016 році).

Від'ємне сальдо поточного рахунку з надлишком покривалося надходженнями за фінансовим рахунком, чистий обсяг яких у 2017 році збільшився до 6.4 млрд дол. США. Як результат, зведений платіжний баланс був профіцитним (2.6 млрд дол. США).

Завдяки профіциту зведеного платіжного балансу, який утримується третій рік поспіль, та отриманню у квітні чергового траншу від МВФ (1.0 млрд дол. США) міжнародні резерви станом на кінець 2017 року збільшилися на 21 % до 18.8 млрд дол. США або 3.6 місяця імпорту майбутнього періоду.

Визначальні чинники неекономічного характеру

Ключовим чинником економічного та соціального життя країни залишалися втрати і загрози, пов'язані з окупацією частини території України та продовженням воєнних дій на Сході України, що супроводжувалося захопленням підприємств на непідконтрольній території та призупиненням переміщення вантажів між підконтрольною та непідконтрольною територією.

Основні чинники, що перебувають у межах компетенції Національного банку

Депозити. У 2017 році тривало повернення до банківської системи депозитів як у національній, так і в іноземній валюті. Так, у 2017 році загальний обсяг депозитів зріс на 13 %. Випереджаючими темпами зростали кошти в національній валюті, чому сприяло поліпшення фінансового стану підприємств та зростання доходів населення. Як результат, рівень доларизації депозитів знизився на 1 п. п. до 45 %.

Найвищими темпами збільшилися обсяги депозитів у національній валюті домогосподарств (за винятком ФОП) - 19.1 %. Натомість їх депозити в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) зросли на 2.1 %.

Обсяг депозитів корпоративного сектору в національній валюті за 2017 рік зріс на 11.9 %, хоча протягом 2017 року демонстрували помірну динаміку. Стрімке зростання наприкінці року передусім зумовлено суттєвим збільшенням бюджетних видатків. Депозити корпоративного сектору в іноземній валюті зросли на 14.2 % (у доларовому еквіваленті), що зумовлювалося зокрема значними надходженнями іноземної валюти від нерезидентів.

Зростання депозитів разом із збільшенням обсягу готівки поза банками, особливо в грудні, зумовили збільшення грошової маси у 2017 році на 9.5 %.

Ліквідність банківської системи України та пропозиція коштів. У 2017 році в банківській системі зберігався значний профіцит ліквідності, який із другого півріччя почав зменшуватися. Головним джерелом розширення ліквідності банківської системи в 2017 році були валютні інтервенції. Додатне сальдо операцій Національного банку з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів становило 32.8 млрд грн.

Головним каналом зменшення ліквідності в 2017 році стало значне зростання обсягів готівки (на 20.5 млрд грн), пік якого традиційно спостерігався в грудні. Це зумовлювалося як авансовою виплатою пенсій (така практика за останні три роки підсилила сезонну динаміку готівки в грудні - січні), так і здійсненням бюджетних видатків наприкінці року.

Як наслідок, це відповідно збільшило пропозицію гривні. Так, за підсумками 11 місяців 2017 року обсяг монетарної бази дещо зменшився, тоді як з урахуванням грудня її приріст становив 4.6 %, або 17.5 млрд грн.

Розширення гривневої пропозиції певною мірою стимулювало збільшення попиту на іноземну валюту та подальший девальваційний тиск на гривню. Водночас характерною особливістю українського грошово-кредитного та валютного ринків є можливість швидкого перетікання гривневої ліквідності на валютний ринок, це є структурною рисою для економік країн з ринками, що формуються.

Рада передбачала такий розвиток подій і в своєму рішенні-1 наголошувала на необхідності посилення координації грошово-кредитної та бюджетної політики з метою недопущення різкого збільшення пропозиції коштів і посилення інфляційних ризиків.

Кредити. Кредитна активність банків у 2017 році на окремих сегментах кредитного ринку пожвавилася, зокрема в сегменті споживчого кредитування. Водночас низка чинників продовжували стримувати розширення кредитування, у тому числі:

збереження значних кредитних ризиків та високі процентні ставки за кредитами;

високий рівень боргового навантаження серед позичальників корпоративного сектору;

зниження попиту на кредити з боку тих підприємств, у яких поліпшився їх фінансовий стан;

вкладання банками коштів у такі порівняно високодохідні та ліквідні інструменти з низьким рівнем ризиків як депозитні сертифікати Національного банку та ОВДП;

висока частка кредитів, які не обслуговуються, що звужує можливості для кредитування;

недосконалість законодавства, що стримує розвиток кредитування.

Загальний залишок банківських кредитів у 2017 році зріс на 1.8 %. Залишок коштів за банківськими кредитами, наданими корпоративному сектору в національній валюті, зріс на 8.6 %. Однак такий приріст значною мірою компенсувало зниження обсягів кредитування суб'єктів реального сектору економіки в іноземній валюті (на 7.2 %).

Зростання залишку кредитів, наданих домогосподарствам у національній валюті, за 2017 рік сягнуло майже 40 %, головним чином за рахунок пожвавлення споживчого кредитування, у тому числі поступового відновлення автокредитування. Натомість загальний обсяг кредитів домогосподарств в іноземній валюті зменшився на 21.8 % (у доларовому еквіваленті).

Надання суб'єктами економіки переваг у кредитуванні в національній валюті сприяло зниженню рівня доларизації кредитів у 2017 році (на 5 п. п. - до 44 %), що зменшило вразливість вітчизняної економіки до зовнішніх шоків.

Водночас подальше розширення споживчого кредитування може зумовлювати збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та відповідно відплив іноземної валюти з країни через те, що на внутрішньому ринку немає багатьох товарів народного споживання та продукції машинобудування внаслідок сировинної спрямованості вітчизняної економіки. Це може створювати ризики стабільності грошової одиниці України та нівелювати вплив дій Національного банку, спрямованих на забезпечення цінової стабільності в державі.

Також наразі спостерігається розвиток небанківського кредитування та "новітніх фінансових технологій", що призводить до перетікання капіталу на нерегульовані ринки. Це створює додаткові непередбачувані ризики для фінансової стабільності та грошово-кредитної політики.