Відповідно до статті 9 Закону України "Про Національний банк України" , з метою забезпечення виконання функцій і завдань, покладених на Національний банк України згідно із законодавством України, Правління Національного банку України

1. Затвердити звіт Правління Національного банку України щодо проведення грошово-кредитної політики (станом на 15 травня 2018 року) (далі - Звіт).

2. Доручити Департаменту монетарної політики та економічного аналізу (Ніколайчук С.А.) подати Звіт на розгляд Ради Національного банку України до 16 травня 2018 року.

3. Управлінню інформації та громадських комунікацій (Бондаренко Н.М.) розмістити Звіт на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України до 16 травня 2018 року.

4. Доручити заступникові Голови Національного банку України Сологубу Д.Р. та директорові Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Ніколайчуку С.А. представити Звіт на засіданні Ради Національного банку України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Національного банку України Сологуба Д.Р.

Головне: стан виконання цілей і завдань грошово-кредитної політики

У січні - квітні 2018 року діяльність Правління Національного банку України спрямовувалася на виконання цілей і завдань, передбачених статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" та Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, схваленими рішенням Ради Національного банку України від 12 вересня 2017 року (далі - Основні засади).

Зокрема, грошово-кредитна політика спрямовувалася на виконання цілей щодо досягнення та підтримки цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України, а також окремих завдань, визначених Основними засадами.

Досягнення та підтримка цінової стабільності

На початку 2018 року споживча інфляція залишалася вище цільових показників, установлених Основними засадами.

За збереження інфляційного тиску, у тому числі фундаментального характеру, посилювалися середньострокові інфляційні ризики, зумовлені:

відтермінуванням отримання чергового траншу за програмою співпраці з МВФ;

підвищенням інфляційних очікувань економічних агентів;

суттєвими темпами зростання споживчого попиту.

За таких умов Національний банк України (далі - Національний банк) продовжив цикл підвищення облікової ставки - на 150 б.п. у січні та на 100 б.п. у березні. Після досягнення обліковою ставкою рівня 17% жорсткість монетарних умов, за оцінками Національного банку, є достатньою, щоб забезпечити зниження інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі. Ураховуючи це, Національний банк у квітні 2018 року залишив облікову ставку на незмінному рівні.

Проведення жорсткої монетарної політики вже дало результати в протидії інфляційному тиску. Як і очікувалося, це збільшило привабливість фінансових інструментів у гривні, що також сприяло припливу іноземного капіталу. Завдяки підвищенню зацікавленості іноземних інвесторів у гривневих цінних паперах та зростанню надходжень валютної виручки від експортерів відбувся злам девальваційного тренду гривні наприкінці січня 2018 року. Посилення гривні як відносно долара США, так і кошика валют країн - торговельних партнерів насамперед відображалося на цінах на паливо та інші імпортні товари, а в перспективі має вплинути на інфляційні очікування.

Збереження жорсткої монетарної політики забезпечуватиме поступове зниження інфляції і її повернення до цільового діапазону.

Національний банк очікує, що у 2018 році інфляція поступово уповільнюватиметься та досягне 8.9% на кінець року, проте залишатиметься вищою, ніж цільові орієнтири (6% ± 2 в.п.). На ціни й надалі тиснутимуть:

швидке зростання споживчого попиту, підтримане збільшенням доходів населення. Стимулюватимуть зростання доходів населення підвищення соціальних стандартів та збільшення заробітної плати в умовах продовження активної трудової міграції;

подальше підвищення адміністративно регульованих цін під впливом збільшення витрат на заробітну плату у сфері ЖКГ, поступового підвищення світових цін на енергоресурси з відповідним перенесенням на внутрішні ціни та гармонізації ставок тютюнових акцизів з відповідними ставками в ЄС;

процес наближення українських цін на продовольство до цін у країнах - торговельних партнерах, адже внутрішні ціни залишаються переважно нижчими, порівняно з цінами на аналогічні продукти харчування в сусідніх країнах. Крім того, очікується подальше зростання експорту продовольства на тлі активного освоєння українськими виробниками нових ринків.

Подальше зниження інфляції забезпечуватиметься збереженням жорсткої монетарної політики, збільшенням пропозиції продуктів харчування та нижчими темпами зростання цін на імпортовані товари. У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині наступного року і становитиме 5.8% на кінець 2019 року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5.0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5.0% ± 1 в.п.).

Сприяння фінансовій стабільності

Упродовж року Національний банк забезпечував виконання другої за пріоритетністю цілі щодо фінансової стабільності.

У I кварталі 2018 року банківський сектор працював у сприятливих макроекономічних умовах. Темп припливу коштів населення до банків був стабільно високим та може прискоритися з огляду на динаміку номінальних доходів домогосподарств. Чисті (за вирахуванням резервів) кредити фізичним особам у гривні продовжили зростати темпом близько 35% р/р. Обсяги корпоративного кредитного портфеля практично не змінилися, банки досі зосереджені на підвищенні його якості, ніж на збільшенні частки ринку. Деякі банки провели успішні реструктуризації проблемних кредитів, що дало змогу розформувати резерви за ними та збільшити прибутковість. Більшість банків очікує зростання кредитування бізнесу.

Вартість фондування перестала знижуватися, до кінця року її суттєвих змін не очікується. Прибутковість банківського сектору зростає завдяки поліпшенню операційного результату та скороченню відрахувань до резервів. Протягом I кварталу основним викликом для банків був перехід на стандарт МСФЗ 9: необхідно було змінити класифікацію активів та впровадити підхід до формування резервів на основі концепції очікуваних збитків. Проте заявлені оцінки впливу переходу на МСФЗ 9 на балансові показники та прибутковість банків слід уважати попередніми - окремі банки протягом II - III кварталів ще продовжуватимуть перехід на новий стандарт.

У червні банки розпочнуть розраховувати новий коефіцієнт ліквідності LCR у тестовому режимі. Він стане обов'язковим до виконання від грудня поточного року.

У травні Національний банк розпочав стрес-тестування 25 банків, на які сукупно припадає близько 95% активів банківського сектору. Банки, для яких буде виявлено потребу в капіталі, до 10 серпня отримають вимогу про розроблення програм капіталізації.

Сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України

Національний банк ураховував необхідність підтримки економічного зростання під час прийняття монетарних рішень, якщо це не перешкоджало досягненню пріоритетної цілі щодо цінової стабільності.

У звітному періоді Національний банк двічі підвищив облікову ставку (у січні та березні) загалом на 250 б.п. до 17% річних з огляду на необхідність забезпечити поступове повернення інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі. Поступове зниження інфляції дає змогу мінімізувати короткострокові втрати від жорстких монетарних умов. Виходячи з цього, Національний банк утримався від підвищення облікової ставки у квітні, зважаючи, що жорсткість монетарної політики є достатньою, щоб знизити інфляцію до цільового рівня на запланованому часовому горизонті.

Послідовність монетарної політики, спрямованої на досягнення незмінних інфляційних цілей, дасть змогу забезпечити довгострокові переваги для сталого економічного зростання. Це досягатиметься за рахунок "заякорення" інфляційних очікувань та зниження довгострокових номінальних та реальних відсоткових ставок, створення умов для прийняття довгострокових інвестиційних рішень, збереження реальної вартості заощаджень і доходів населення.

Упродовж звітного періоду Національний банк послідовно продовжував лібералізацію валютного регулювання шляхом пом'якшення тимчасових адміністративних обмежень, послаблення яких не створювало ризиків дестабілізації валютного ринку. Це сприяло поліпшенню інвестиційного клімату, полегшенню діяльності підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельну діяльність і відповідно підтримувало подальше відновлення економіки України.

За прогнозами Національного банку, зростання реального ВВП за 2018 рік відбуватиметься на рівні 3.4%.

Дотримання режиму плаваючого валютного курсу

Національний банк дотримувався режиму плаваючого обмінного курсу, динаміка якого залежить від співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку.

Сприятлива кон'юнктура світових ринків для товарів українського експорту разом із підвищенням привабливості фінансових інструментів у гривні сприяли збільшенню надходжень іноземної валюти та посиленню обмінного курсу гривні щодо долара США. На кінець квітня 2018 року офіційний обмінний курс гривні щодо долара США посилився на 6.5% порівняно з початком року.

Національний банк, дотримуючись режиму плаваючого курсоутворення, не протидіяв зміні курсових трендів і проводив валютні інтервенції для згладжування функціонування ринку за його розбалансування під впливом ситуативних факторів і з метою поповнення міжнародних резервів.

Нарощення міжнародних резервів

Упродовж січня - квітня 2018 року основним джерелом поповнення міжнародних резервів були інтервенції Національного банку з купівлі іноземної валюти. Перевищення на внутрішньому ринку пропозиції іноземної валюти над попитом на неї надало Національному банку змогу проводити інтервенції з купівлі іноземної валюти, не перешкоджаючи зміцненню гривні. Протягом січня - квітня 2018 року додатне сальдо валютних інтервенцій Національного банку становило 1,1 млрд дол. США.

Міжнародні резерви України становили 18421 млн дол. США (в еквіваленті). Їх обсяг покриває 3,3 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов'язань України та поточних операцій Уряду України і Національного банку.

Національний банк за сприятливих умов на міжбанківському валютному ринку продовжуватиме проведення операцій з купівлі іноземної валюти. З метою підвищення прозорості монетарної політики в частині проведення інтервенцій на валютному ринку Національний банк розпочав щоквартальне оголошення обсягу інтервенцій з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. На II квартал 2018 року такий обсяг установлено в розмірі 10 млн дол. США на день.

Національний банк також осучаснив підхід до проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку.

Поступова лібералізація валютного ринку

Приймаючи рішення про скасування обмежень, Національний банк зважав на збалансованість валютних та інфляційних ризиків. Упродовж січня - квітня 2018 року Національний банк продовжив послаблення адміністративних обмежень на валютному ринку, зокрема:

дозволив іноземним інвесторам репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік;

розширив можливості банків для проведення власних операцій з іноземною валютою на міжбанківському ринку;

надав право клієнтам подавати заяву про продаж іноземної валюти до будь-якого уповноваженого банку;

розширив для уповноважених банків можливість залучати від нерезидентів так звані синтетичні кредити та позики в національній валюті;

удосконалив порядок ліцензування валютних операцій.

Детальнішу інформацію щодо змін у підходах до проведення інтервенцій і заходів з лібералізації валютного ринку у січні - квітні 2018 року, а також див. у відповідних розділах: "Інтервенції на валютному ринку" та "Пом'якшення адміністративних обмежень на валютному ринку".

Підзвітність і прозорість грошово-кредитної політики

Протягом звітного періоду Національний банк послідовно та регулярно інформував громадськість щодо мотивації прийнятих монетарних рішень виходячи з необхідності досягнення його цілей.

Правління Національного банку приймало рішення щодо облікової ставки на засіданнях з питань монетарної політики, які проводилися відповідно до заздалегідь оголошеного графіка. Після кожного засідання Правління Національного банку з монетарних питань проводилися прес-брифінги за участю членів Правління Національного банку, публікувалися прес-релізи щодо зміни ключової ставки.

Щокварталу публікувався Інфляційний звіт, який містить комплексний аналіз економічної ситуації, макроекономічний прогноз з оцінкою ризиків для його основного сценарію та обгрунтування прийнятих Національним банком монетарних рішень.

Крім того, із лютого 2018 року Національний банк розпочав оприлюднення документа "Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки". Публікація цього документа спрямована на підвищення спроможності учасників ринку передбачати подальші зміни в монетарній політиці Національного банку і як результат сприятиме посиленню дії процентного каналу трансмісійного механізму та ефективнішому управлінню інфляційними очікуваннями.

У січні - квітні Національний банк продовжував проводити зустрічі з ключовими аудиторіями, зокрема з експертами та представниками бізнесу.

Зазначені заходи сприяли підвищенню прозорості монетарної політики Національного банку, поліпшенню розуміння рішень регулятора з боку учасників ринку та передбачуваності його дій, зокрема щодо зміни облікової ставки.

У квітні 2018 року споживча інфляція уповільнилася до 13.1% р/р (з 13.7% р/р у грудні 2017 року).

Усе ще високі показники інфляції були зумовлені дією деяких факторів, на окремі з яких вплив інструментів грошово-кредитної політики є обмеженим. Зокрема, тривало звуження пропозиції певних видів сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку як через зменшення обсягів їх виробництва, так і значних обсягів експорту. На зростанні цін також відобразилося подальше збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, а також швидке розширення споживчого попиту, у тому числі через подальше підвищення МЗП з початку року, а також підвищення Урядом України інших соціальних стандартів, у тому числі пенсій у IV кварталі 2017 року.

Натомість стримували посилення інфляційного тиску жорстка монетарна політика, послаблення впливу від підвищення цін і тарифів, що регулюються адміністративно, корекція цін на нафту, уповільнення інфляції у країнах - ОТП України та уповільнення зростання світових цін на продукти харчування. Вплив від жорсткої монетарної політики найвідчутніше проявився через канал обмінного курсу гривні, сприяючи його зміцненню з кінця січня 2018 року.

Фундаментальний інфляційний тиск також залишився значним - базова інфляція в річному вимірі в квітні 2018 року утрималася практично на рівні грудня 2017 року (відповідно 9.4% р/р та 9.5% р/р).

Високі показники базової інфляції все ще підтримувалися значними темпами зростання вартості ринкових послуг, що в квітні становили 14.5% р/р (14.6% р/р у грудні 2017 року). Значний внесок у базову інфляцію також мало зростання цін на продукти харчування з високим ступенем оброблення (11.7% р/р). Це пов'язано зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі через вторинні ефекти від підвищення цін на відповідні сирі продукти, зростання витрат на оплату праці, а також збільшення цін на паливо в попередні періоди. Крім того, вагомий внесок мав і споживчий попит. Зростання споживчого попиту разом з суттєвим послабленням курсу гривні наприкінці 2017 - початку 2018 року також зумовили прискорення зростання цін на непродовольчі товари, однак у цілому темпи їх зростання залишилися помірними (4.2% р/р).

Додатковим чинником стало поступове погіршення інфляційних очікувань з вересня 2017 року. Крім високих поточних показників зростання цін, на очікуваннях також позначилися коливання на валютному ринку, підвищення соціальних стандартів, а також збільшення виробничих витрат. Однак в останні місяці під впливом жорсткішої монетарної політики з'явилися ознаки поліпшення інфляційних очікувань.

Небазова інфляція уповільнилася до 17.9% р/р (19.4% р/р у грудні 2017 року) за рахунок усіх своїх компонентів.

Очікувано зменшився внесок зростання адміністративно регульованих цін (зростання уповільнилося до 13.7% р/р), зокрема через помірніші темпи підвищення тарифів на ЖКП після їх стрімкого збільшення в попередні роки. Також уповільнилося зростання цін на тютюнові вироби, алкогольні напої.

Зростання цін на паливо в квітні також уповільнилося (до 16.7% р/р) після прискорення в попередні місяці. Це відбулося завдяки корекції світових цін на нафту на початку 2018 року та сприятливій ситуації на валютному ринку з кінця січня.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування дещо знизилися (до 22.6% р/р), але залишалися високими. Вагомий вплив на збереження високих цін на сирі продукти мали фактори пропозиції, а саме скорочення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції. Також високими темпами продовжував зростати експорт окремих продуктів харчування. Додатковим чинником стала низька база порівняння для окремих продуктів (зокрема, яєць).

Після стрімкого зростання індексу цін виробників на початку 2018 року ціновий тиск у квітні послабився. Зниження виробничої інфляції до 14.1% р/р (з 16.5% р/р у грудні 2017 року) насамперед було спричинено послабленням тиску з боку зовнішніх цін. Зокрема, знизилися темпи зростання цін у добувній промисловості (до 8.3% р/р). Це сприяло сповільненню зростання цін у металургії та у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення. Також уповільнилося зростання цін у хімічній промисловості в умовах нижчих, ніж у минулому році, світових цін на добрива.

Зростання цін у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів також уповільнилося (до 10.7% р/р), чому сприяло розширення імпортної пропозиції, низхідна динаміка світових цін, а також зниження цін на окремі види сільськогосподарської продукції. Зокрема, нижчими темпами зростали ціни у виробництві м'ясних, молочних продуктів та хліба і борошняних виробів.

Водночас основним чинником збереження високих показників інфляції виробників було стрімке зростання цін у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря внаслідок підвищення НКРЕКП тарифів на електроенергію для непобутових споживачів на 5 - 11% у січні 2018 року. Також прискорилося зростання цін у деревообробній промисловості та поліграфічній діяльності. Високі темпи приросту інвестицій у будівництво, коливання на валютному ринку, збільшення виробничих витрат, а також несприятливі погодні умови призвели до суттєвого прискорення зростання цін на будівельно-монтажні роботи. Додатковий тиск на зростання цін у промисловості був зумовлений підвищенням на 15% тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом у IV кварталі 2017 року.

У IV кварталі 2017 року показник дефлятора ВВП залишився майже незмінним (20.9% р/р). Зокрема, зниження промислової інфляції компенсувалося прискоренням зростання цін у будівництві та сільському господарстві. Загалом значення дефлятора ВВП залишилося високим насамперед через зростання виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, та прискорення зростання експортних цін унаслідок високого зовнішнього попиту.

За даними ДССУ, зростання реального ВВП у 2017 році становило 2.5% р/р (порівняно з 2.4% р/р у 2016 році). Відновлення економіки України підтримувалося високим внутрішнім попитом, як споживчим, так і інвестиційним. Споживчий попит, на відміну від попереднього року, став основним рушієм зростання. Кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 7.8% р/р, відчутно прискорившись порівняно з 2.1% р/р у 2016 році. Таке зростання було підтримане високими темпами зростання реальної заробітної плати (на 18.9% р/р у грудні 2017 року), а також підвищенням середнього розміру пенсійних виплат наприкінці року. Споживчі витрати сектору загально державного управління також збільшилися (на 3.3% р/р).

У 2017 році збереглися високі темпи зростання інвестицій: валове нагромадження основного капіталу зросло на 18.2% р/р. Високій інвестиційній активності сприяли подальше поліпшення ділових очікувань та фінансових результатів підприємств, а також збільшення обсягів фінансування Урядом України інфраструктурних проектів. Внесок чистого експорту в зростання реального ВВП залишився від'ємним (5 в.п.), у тому числі з огляду на розірвання виробничо-торговельних зв'язків з НКТ та захоплення підприємств на тих територіях. А втім, втрати економіки України від розриву зв'язків з НКТ за результатами року виявилися дещо меншими, ніж прогноз Національного банку, оприлюднений у квітні 2017 року (за підсумками року оцінені в 0.9 в.п. порівняно з 1.3 в.п. у прогнозі), за рахунок швидшої переорієнтації металургійних підприємств на альтернативні джерела постачання сировини, а також на тлі поліпшення зовнішньої цінової кон'юнктури.

У I кварталі 2018 року тривало економічне зростання на тлі збереження сприятливої зовнішньої кон'юнктури, високих ділових очікувань підприємств та подальшого підвищення соціальних стандартів. У розрізі видів діяльності у січні - березні 2018 року порівняно з відповідним періодом минулого року найбільшими темпами зростала торгівля (оптова - на 8.2% р/р, роздрібна - на 7.6% р/р), а також пасажирооборот (на 3.3% р/р), у тому числі завдяки високому споживчому попиту. Зростання обсягів промислового виробництва прискорилося на 2.4% р/р насамперед завдяки подальшому нарощенню випуску хімічного виробництва (на 47% р/р), машинобудування (на 7.3% р/р), деревообробної галузі (7.3% р/р). Також у січні - березні 2018 року зростало виробництво в металургії (на 2.6% р/р) та добувній промисловості (на 2.3% р/р) на тлі сприятливої зовнішньої кон'юнктури та зниження бази порівняння минулого року внаслідок початку торговельної блокади з НКТ (з кінця січня 2017 року). Складні погодні умови обмежували розвиток будівництва (обсяги виробництва знизилися на 0.3% р/р), вантажообороту (-3.8% р/р), проте позитивно вплинули на обсяги виробництва в енергетиці (зростання на 2.1% р/р). Обсяги сільськогосподарського виробництва в січні - березні 2018 року зменшилися (на 0.5% р/р), відображаючи все ще складну ситуацію у тваринництві.

За оперативною оцінкою ДССУ зростання реального ВВП у I кварталі 2018 року становило 3.1% р/р.

У 2017 році на ринку праці попит на робочу силу залишався на високому рівні та підтримувався економічним зростанням, поліпшенням ділових очікувань підприємств (у тому числі щодо зайнятості) та інтенсивними міграційними процесами.

Попри високий попит на робочу силу, кількість економічно активного населення та кількість зайнятих у 2017 році скоротилися (на 0.6% р/р та 0.7% р/р відповідно), що частково пояснюється демографічними процесами - зменшенням загальної кількості населення України. Водночас в умовах зростання витрат на оплату праці (насамперед унаслідок підвищення МЗП з початку 2017 року удвічі до 3200 грн) підприємства обережно ставилися до нарощування зайнятості (про це, зокрема, свідчить суттєве зменшення штатних одиниць, які працювали в умовах вимушеної неповної зайнятості на 63.1% р/р), а також зберігалися диспропорції між попитом та пропозицією (регіональні, за професійним групами та видами діяльності). Як наслідок, рівень безробіття за методологією МОП (у відсотках до економічно активного населення у віці 15 - 70 років) у 2017 році зріс порівняно з минулим роком на 0.2 в. п. та становив 9.5%.