- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
РАДА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Про розгляд питання щодо нових тенденцій у реалізації таргетування інфляції та його особливостей у країнах із середніми та низькими доходами
Рада Національного банку України
ВИРІШИЛА:
1. Узяти до відома інформацію заступника Голови Ради Національного банку України Милованова Т.С., члена Ради Національного банку України Козюка В.В., а також директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Ніколайчука С.А., щодо нових тенденцій у реалізації таргетування інфляції та його особливостей у країнах із середніми та низькими доходами.
2. Схвалити з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України щодо особливостей таргетування інфляції у країнах із середніми та низькими доходами .
3. Урахувати інформацію, зазначену в пункті 1 цього рішення, та рекомендації, зазначені в пункті 2 цього рішення, під час:
1) розроблення Стратегії монетарної політики на середньострокову перспективу;
2) розгляду питань щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та розроблення рекомендацій Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України;
3) розроблення Основних засад грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу.
4. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.
Голова Ради |
Б.М. Данилишин |
СХВАЛЕНО
Рішенням Ради
Національного банку України
30.01.2018 № 3-рд
Про особливості таргетування інфляції в країнах із середніми та низькими доходами
І. Рекомендації Правлінню Національного банку України
1. Під час здійснення макроекономічного прогнозування, а також ухвалення рішень щодо ключового монетарного інструменту взяти до уваги особливості реалізації інфляційного таргетування в країнах із середніми та низькими доходами, а саме: нестабільність інфляційних очікувань і потребу в розбудові довіри шляхом жорсткішого додержання інфляційних цілей, а також невиправдане завищенння (що випливає зі стандартних кейнсіанських моделей) дезінфляційних втрат у відкритих економіках; високу чутливість базової інфляції до негативного шоку цін, що входять у найбільш волатильну складову індексу споживчих цін; необхідність більш виражено реагувати на шоки пропозиції (зокрема на шоки цін на продовольчі товари) з метою завбачливого запобігання тиску небазової інфляції на поведінку ІСЦ та погіршення інфляційних очікувань; часову неоднорідність сили ефекту перенесення зміни курсу (знецінення валюти) на інфляцію та підвищену чутливість процесу встановлення цін до курсових коливань у періоди погіршення інфляційних і девальваційних очікувань; доцільність розширення діапазону курсової реакції на шоки сировинних цін з урахуванням потреби в нагромадженні валютних резервів.
................Перейти до повного тексту