Рада Національного банку України ВИРІШИЛА:

1. Узяти до відома інформацію члена Ради Національного банку України Фурмана В.М. щодо поточного стану й проблем кредитування та шляхів його активізації.

2. Схвалити з урахуванням результатів обговорення рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України щодо проблем кредитування та шляхів його активізації.

3. Члену Ради Національного банку України Фурману В.М. у триденний строк доопрацювати рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України щодо проблем кредитування та шляхів його активізації.

4. Рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку України (далі - Національний банк) є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" під час виконання своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Іншими завданнями Національного банку, що уособлюють виконання його основної функції, є сприяння:

у межах повноважень фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, за умови, що це не перешкоджає досягненню пріоритетної цілі;

дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей щодо цінової та фінансової стабільності.

Одним з основних методів сприяння дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримки економічної політики Уряду України є процес банківського кредитування суб'єктів економіки.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про Національний банк України" до повноважень Ради Національного банку належить, зокрема, таке:

контроль за проведенням грошово-кредитної політики;

здійснення аналізу впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розроблення пропозицій щодо внесення відповідних змін до грошово-кредитної політики.

Ключовим рушієм відновлення економічного зростання у 2016 році та драйвером економічного зростання в 2017 році є валове нагромадження основного капіталу. Протягом поточного року спостерігається певна активізація виробництва в будівельній галузі, машинобудуванні, виробництві будівельних матеріалів, зростання попиту на металургійну продукцію на внутрішньому ринку.

Проте динаміка темпів економічного зростання є низхідною. Зокрема, якщо зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в I кварталі 2017 року становило 2,5% порівняно з аналогічним періодом 2016 року, у II кварталі - 2,3%, то в III кварталі зростання ВВП порівняно з аналогічним періодом 2016 року становило 2,1% (за даними Державної служби статистики).

Важливим методом сприяння економічному зростанню має бути активізація кредитування банками суб'єктів господарювання. Проте вплив банківського сектору на інвестиційну активність підприємств залишається незначним. Частка кредитів банків та інших позик серед джерел капітальних інвестицій скоротилась у першому півріччі 2017 року до 5,2% порівняно з 8,1% за аналогічний період минулого року. Підприємства реалізують інвестиційні проекти переважно за рахунок власних коштів, чому сприяє їх прибуткова діяльність - зокрема великі та середні підприємства за січень - вересень 2017 року отримали додатний фінансовий результат у сумі 368,6 млрд. грн, що на 36,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Протягом 2017 року на тлі пожвавлення кредитування населення спостерігається слабке зростання кредитування корпоративного сектору економіки. Через це сукупні показники кредитування мають ознаки стагнації.

Зокрема, станом на 30 листопада 2017 року сукупна заборгованість за кредитами, наданими банками юридичним особам та домогосподарствам (крім фізичних осіб-підприємців), становила 989,1 млрд. грн, що на 1% менше, ніж на 31 грудня 2016 року (998,7 млрд. грн). Сумарна заборгованість за кредитами, наданими корпоративному сектору економіки, на кінець листопада поточного року становила 828 млрд. грн, що на 1,1% менше відповідного показника на початок січня (837,3 млрд. грн).

Заборгованість за кредитами бізнесу, наданими в гривні, станом на 30 листопада 2017 року становила 457,3 млрд. грн, це на 6,6% більше аналогічного показника на 31 грудня 2016 року (429 млрд. грн). Проте на кінець листопада залишок за кредитами в іноземній валюті, наданими корпоративному сектору, становив 370,7 млрд. грн порівняно з 408,3 млрд. грн на початок січня -зниження становить 9,2%. Таким чином, збільшення залишків за кредитами бізнесу в національній валюті чималою мірою пов'язано зі значними обсягами операцій з реструктуризації валютних кредитів, які надавалися раніше, у кредити в національній валюті.

Обсяг сукупної заборгованості за кредитами, наданими банками домогосподарствам (крім фізичних осіб-підприємців), станом на 30 листопада 2017 року зріс на 0,1% порівняно із заборгованістю на 31 грудня 2016 року, становивши 160,1 млрд.грн. Станом на кінець листопада порівняно із початком січня спостерігається зростання залишків за кредитами домогосподарствам у національній валюті на 20,2 млрд. грн (або на 27,1%), проте водночас зафіксовано зниження заборгованості за кредитами в іноземній валюті на 20 млрд. грн (або на 23,5%). Залишки за кредитами, наданими домашнім господарствам у національній валюті за січень - листопад 2017 року, головним чином збільшилися за рахунок пожвавлення споживчого кредитування та відновлення автокредитування.

На тлі відновлення ресурсної бази банків (за підсумками 10 місяців зафіксовано приріст депозитів як у національній, так і в іноземній валютах), та низьких ставок за депозитами (процентні ставки за депозитами в іноземній валюті перебувають на історичному мінімумі, за гривневими депозитами - на найнижчому рівні за останні шість років), що є важливими передумовами для активізації кредитування, залишаються на відносно високому рівні відсоткові ставки за банківськими кредитами. За підсумками листопада (порівняно із жовтнем) вартість гривневих депозитів зросла як для бізнесу з 8,1% до 8,7%, так і для населення з 10,7% до 11,3%, що пов'язано зі збільшенням з 27 жовтня облікової ставки Національного банку. Разом з тим динаміка ставок за кредитами була різноспрямованою - якщо ставка за кредитами в національній валюті, наданими домогосподарствам, у листопаді знизилася порівняно з жовтнем з 28,9% річних до 28,1%, то відсоткова ставка за гривневими кредитами для бізнесу підвищилась з 14,2% до 15,3%.

Протягом поточного року спостерігається суттєве зростання питомої ваги короткострокових кредитів, якщо станом на кінець 2016 року питома вага кредитів на термін до одного року становила 37,2% від сукупного кредитного портфеля банків, то на 31 жовтня 2017 року вона становила 49,7%. У той час, як питома вага кредитів, наданих на термін понад п'ять років, станом на кінець жовтня становила 21%.

Питома вага кредитів в іноземній валюті в кредитному портфелі банків залишається високою (44,4% станом на кінець III кварталу), що свідчить про високий рівень доларизації економіки та потенційні курсові ризики для банків та позичальників.

Водночас з тим, що сукупний кредитний портфель за 11 місяців практично залишився без змін, а кредитний портфель суб'єктів господарювання знизився, спостерігаються такі явища, як розвиток небанківського кредитування та перетікання капіталу на нерегульовані ринки. Це не лише стримує активізацію кредитування, а й створює додаткові ризики для фінансової стабільності та грошово-кредитної політики.

Стагнація банківського кредитування зумовлена низкою чинників, серед яких:

повільні темпи виходу економіки з кризи внаслідок експортно-сировинної структури народного господарства, низьких рівнів конкурентоспроможності та продуктивності праці;

слабкий рівень захисту прав кредиторів та позичальників, неприйняття низки законодавчих та нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи захисту прав кредиторів і позичальників, суперечливі рішення судів стосовно недобросовісних позичальників;

збільшення обсягів проблемних кредитів і резервів для покриття ризиків за такими кредитами (станом на кінець III кварталу поточного року питома вага непрацюючих кредитів у сукупних валових кредитах становила 56,4%);

невирішеність питання щодо створення спеціалізованої установи для роботи з проблемними активами;

дефіцит довгострокових ресурсів у банківській системі та невідповідність між строками, на які залучаються депозити (станом на кінець жовтня 2017 року частка депозитів резидентів, залучених банками на строк понад два роки у загальному обсязі залучених коштів становила 0,4% у національній валюті та 1,7% в іноземній валютах), та потребами в довгострокових кредитах;

зниження попиту на кредити через незначні темпи поліпшення фінансового стану позичальників унаслідок рецесії в економіці 2014 - 2015 років (частка великих та середніх підприємств, які станом на кінець III кварталу 2017 року були збитковими, становить 29,7%);

жорстка грошово-кредитна політика, яку Національний банк вимушений проводити в рамках режиму таргетування інфляції (зокрема, унаслідок прискорення споживчої інфляції відбулося підвищення облікової ставки до 13,5% з 27 жовтня після двох її знижень у поточному році - до 13% з 14 квітня та до 12,5% з 26 травня 2017 року);

високі відсоткові ставки за кредитами, які складаються під впливом наявних ризиків в економіці та недосягнення у 2017 році цільового рівня по інфляції;

зниження мотивації банків до кредитування внаслідок наявності безризикових високоприбуткових інструментів - депозитних сертифікатів Національного банку й державних цінних паперів (ОВДП). Зокрема, станом на 31 жовтня 2017 року заборгованість за депозитними сертифікатами Національного банку, що є на балансах банків, становить 33,1 млрд.грн. Станом на кінець листопада на балансі банків було ОВДП на 328,6 млрд. грн (за сумою основного боргу);

переважання в структурі кредитного портфеля позик, наданих великим підприємствам, які працюють у тих секторах економіки, де спостерігався найбільший спад під час економічної кризи 2014 - 2015 років (у структурі сукупного кредитного портфеля питома вага кредитів, наданих підприємствам малого та середнього бізнесу, становить лише 11%);