Національний банк України розглянув звернення '...' щодо проблем застосування чинного законодавства та роз'яснення окремих норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 '...', і в межах компетенції повідомляє таке.

Стосовно першого питання звернення '...'

На сьогодні питання придбання працівником для підприємства товарів за власні готівкові кошти з подальшим відшкодуванням витраченої готівки врегульовано на законодавчому рівні, зокрема, вимогами статей 1159 та 1160 Цивільного кодексу України. Так, особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана надати такій особі звіт про вчинення цих дій, а також має право вимагати відшкодування фактично зроблених витрат.

Положення лише конкретизує вимоги зазначеного вище законодавчого акта в частині проведення готівкових розрахунків. Так, Положенням визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження, а також звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (пункт 2.11 глави 2 Положення).

З огляду на зазначене, якщо фізична особа здійснює придбання товарів (робіт, послуг) на користь підприємства за власні готівкові кошти, то таке підприємство на підставі статей 1159 і 1160 Цивільного кодексу України зобов'язане відшкодувати ці витрати, у разі якщо придбані товари (роботи, послуги) своєчасно та у повному обсязі оприбутковані та відображені у бухгалтерському обліку підприємства.

Стосовно другого питання звернення '...'

Відповідно до статей другої та третьої Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" контроль за додержанням суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки в національній валюті здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України, а штрафні санкції застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань зазначених вище органів.

Одночасно повідомляємо, що вказаний Указ був затверджений Президентом України до набрання чинності Конституцією України від 28.06.96 p., пункт 22 частини 1 статті 92 якої передбачає, що відповідальність за правопорушення визначається виключно законами України.

Слід також зазначити, що згідно з частиною третьою статті 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Крім того, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вимоги вказаних вище статей Цивільного кодексу України, Положення не містить вимог щодо виключно цільового призначення використання власних готівкових коштів суб'єкта господарювання.

Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процес їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами) (пункт 2.9 глави 2 Положення).

Стосовно звернень '...'