Департамент фінансового моніторингу

Національний банк України за результатами здійснення нагляду за банками з питань дотримання вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема в частині встановлення всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або їх відсутності юридичних осіб - клієнтів банків вважає за необхідне зазначити таке.

У листі від 19.02.2016 р. N 25-00008/15199 Національний банк України звернув увагу банків на те, що на виконання вимог частин сьомої та дев'ятої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пунктом 53 розділу V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу-1 (далі - Положення N 417) визначено, що банк з метою встановлення всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи - клієнта або факту їх відсутності зобов'язаний витребувати в клієнта - юридичної особи (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 розділу V Положення N 417, підприємств, що повністю перебувають у державній власності та комунальних підприємств) інформацію та/або документи, що містять відомості про структуру власності клієнта.

____________

У доповнення до наведеного зазначаємо, що відповідно до абзацу другого пункту 20 частини першої статті 1 Закону кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Варто відмітити, що останнім часом особи, які бажають приховати свою причетність до бізнесу, активно використовують послуги номінального сервісу. При цьому реальні власники прагнуть зберегти повну конфіденційність, навіть якщо в обраній ними країні, що має офшорний статус, всі реєстри, з яких можна отримати інформацію про бенефіціарних власників, закриті. Номінальний власник та/або керівник не беруть активної участі в господарській діяльності компанії та в її управлінні.

З огляду на вищезазначене, вважаємо, що під поняттям "номінальний власник (утримувач)" слід вважати особу, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи - реального кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в інтересах останнього. Процедура використання послуг номінального сервісу реалізується, наприклад, таким чином: у пакеті документів офшорної компанії міститься документ під назвою "Declaration of Trust". Цей документ підписується як реальним власником компанії, так і номінальним власником (утримувачем) та підтверджує, хто саме є реальним власником компанії. Крім того, номінальні власники можуть передати повноваження на управління офшором реальному власнику шляхом підписання довіреності, на якій проставлено апостиль. Згідно з цією довіреністю бенефіціар має право діяти від імені номінального власника.